ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА»

(м. БАХМУТ)

Приазовський державний технічний університет

(м. Маріуполь)

Краматорський економіко-гуманітарний інститут

(м. Краматорськ)

Соціально-економічні та правові аспекти

трансформації суспільства

Матеріали

XXI Всеукраїнської науково-практичної конференції

студентів, аспірантів і молодих вчених

17 травня 2017 року

м. Бахмут

УДК 330.111.66:34(477)

Б БК 65.012.2

С 69

Соціально-економічні та правові аспекти трансформації суспільства : матеріали XXI Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Бахмут, 17 травня 2017 р.). – Бахмут : ДонУЕП, 2017. – 254 с.

Оргкомітет конференції:

Правдивцев П.А. – голова оргкомітету, ректор Донецького університету економіки та права, к.е.н.;

Берсуцька С.Я. – співголова оргкомітету, перший проректор Донецького університету економіки та права, к.е.н., доцент;

Краснощок С.О. – співголова оргкомітету, директор Інституту економіки та фінансів Донецького університету економіки та права, к.е.н.;

Лазарева М.Г. – завідувач кафедри економіки та підприємництва, д.е.н., доцент;

Любімов І.М. – доцент кафедри господарського і цивільного права та процесу, к.ю.н.;

Мосяженко В.Ю. – доцент кафедри державно-правових, адміністративно-правових та кримінально-правових дисциплін, к.ю.н.;

Прокоф’єва С.В. – завідувач кафедри обліку, аудиту та економічного аналізу, к.е.н., доцент;

Соколова Т.А. – завідувач кафедри лінгвістики та суспільствознавства, к.с-г.н.;

Ракітіна О.А. – заступник директора Фінансово-правового коледжу ДонУЕП;

Тишакова Л.Т. – завідувач кафедри іноземної філології Краматорського економіко-гуманітарного інституту, к.пед.н., доцент;

Хаджинова О.В. – декан економічного факультету Приазовського державного технічного університету, д.е.н. доцент;

Фесіна М.С.– голова Студентської ради Донецького університету економіки та права;

Буракова К.О. – завідувач навчального відділу, відповідальний секретар.

Секція 1. Стратегія розвитку економіки в сучасному світі інноваційна діяльність підприємства як фактор розвитку економіки україни

Анісімов А. Д., студент економіко-гуманітарного факультету Донбаської національної академії будівництва і архітектури, м. Краматорськ

Науковий керівник: асистент кафедри економіки і менеджменту Гордієнко В. В.

Інноваційна модель розвитку України привертає все більшу увагу науковців, політиків, представників бізнесу. Інноваційні процеси відіграють в сучасній економіці надзвичайно важливу роль, а визначення і врахування їх особливостей є неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії держави. Лише на цьому шляху національна економіка може зайняти високе місце в світовому ринковому середовищі. Створення належних стимулів для поширення інноваційної моделі економічної поведінки українського бізнесу стає одним з найголовніших завдань економічної політики держави. Проблема розвитку інноваційного підприємництва в Україні обумовлена переходом економіки на якісно новий інноваційний тип розвитку. Економічне зростання країни в сучасних умовах значною мірою залежить від її здатності адаптуватися до технологічних зрушень, а збільшення обороту і зростання виробництва - від інновацій. В Україні питанням розвитку національної інноваційної системи та інноваційного підприємництва присвячено велику кількість досліджень. Зокрема, Л. Федулова, М. Пашута, А. Сірко, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, Семиноженко, А. Чухно, Л. Мельников та інші вчені визначають роль національної інноваційної системи в інноваційному розвитку, стан державного регулювання інноваційних процесів, аналізують окремі її компоненти. В роботі під редакцією А. В. Волкова, М. П. Денисенко наведено аналіз сучасного інноваційного потенціалу та системи управління інноваціями на різних рівнях. Труди Ст. Зянько, В. Павленко, Н. Притуляк присвячені розгляду інноваційного підприємництва в перехідний період та проблеми розвитку інноваційного підприємництва в Україні на сучасному етапі розвитку досі залишаються недостатньо розкритими.

Інновації на підприємстві – форма прояви науково-технічного прогресу на мікрорівні. Вони сприяють оновленню номенклатури продукції, підвищення її якості з метою задоволення потреб споживачів і максимізації прибутку організації. Ефективність інноваційного (науково-технічного) розвитку підприємства визначають виходячи із співвідношення ефекту (прибутку) і викликали його витрат. Виділяють чотири основних види ефекту від інновацій: технічний, ресурсний, економічний і соціальний.

Інновація - кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об'єкту управління і отримання економічного, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту. Науково-технічний прогрес - це процес безперервного розвитку науки, техніки, технології, вдосконалення предметів праці, форм і методів організації виробництва і праці. Він є найважливішим засобом вирішення соціально-економічних завдань, таких, як поліпшення умов праці, охорона навколишнього середовища, а в підсумку - підвищення добробуту нації. НТП має велике значення для забезпечення системи національної безпеки і оборони[1]. Інноваційна діяльність спрямована на пошук і реалізацію інновацій в цілях підвищення ефективності господарської діяльності підприємства за рахунок розширення асортименту та підвищення якості продукції, вдосконалення застосовуваних технологій, техніки та організації виробництва. Інноваційна діяльність є виявленням проблем діяльності підприємства та здійснення інноваційного процесу.

Сучасний інноваційний процес складається в результаті взаємодії трьох систем: новатора, організації і зовнішнього середовища. Інноваційний процес вимагає від його учасників не тільки знань і кваліфікації, але і активного сприяння, вміння знаходити і впроваджувати вдалі рішення безперервно виникаючих проблем. Успішний інноваційний процес припускає наявність творчої ініціативи з боку його учасників. Людський фактор в інноваційних процесах має вирішальне значення[2]. Велике значення в організації інноваційної діяльності для підприємства має інноваційна інфраструктура: бізнес-інкубатори, інноваційні центри, технопарки, консалтингові фірми та інші суб'єкти ринкової економіки. За допомогою інноваційної інфраструктури виробниче підприємство може отримати такі види послуг: доступ до інформаційних баз і банків даних на різних умовах; проведення кваліфікованої експертизи інноваційних проектів; фінансова підтримка інноваційних проектів; сертифікація наукомісткої продукції; просування наукомісткої продукції на різні ринки, включаючи рекламну та виставкову діяльність; патентно-ліцензійна робота і захист інтелектуальної власності. У ринковій економіці функціонують інноваційні підприємства, які спеціалізуються на тому чи іншому виді інноваційної діяльності або здійснюють комплекс інноваційних послуг на комерційній основі. Великі корпорації мають матеріальні, фінансові можливості і високопрофесійний кадровий потенціал, які забезпечують безперервність інноваційного процесу та лідирування на національному та зарубіжних ринках[3]. У цьому зв'язку нововведення, що ґрунтуються на нових знаннях, вимагають: ретельного аналізу всіх необхідних факторів; ясного розуміння поставленої мети, тобто необхідна чітка стратегічна орієнтація; організації підприємницького управління, оскільки тут необхідні фінансова і управлінська гнучкість і націленість на ринок. Нововведення, засноване на нових знаннях, має «дозріти» і бути сприйнятим суспільством. Тільки в цьому випадку воно принесе успіх. Для здійснення підприємством інноваційної діяльності, воно повинне мати такі структуру і настрій, які сприяли б створенню атмосфери підприємництва та сприйняття нового як сприятливої можливості[4].

Економічна ефективність інновації означає, що результат, отриманий у ході вкладення ресурсів (грошових, матеріальних, інформаційних, а так само робочої сили) в новий продукт чи операцію (технологію), володіє певним корисним ефектом (вигодою). Цей результат призводить до заощадження трудових, матеріальних або природних ресурсів або дозволяє збільшити виробництво засобів виробництва, предметів споживання і послуг, які отримують вартісну оцінку. У загальному вигляді економічна ефективність інновацій визначається зіставленням економічних результатів з витратами, що викликали результат. Аналіз показує, що підприємства все частіше вдаються до інноваційної діяльності як одного з факторів економічного розвитку. Впровадження та розробка інновацій створюють конкурентні переваги підприємств, надаючи можливість заповнити збільшити частку ринку своєї продукції і зайняти нові сегменти ринку. Сучасні тенденції розвитку економіки України вказують на те, що підприємствам, які розробляють і впроваджують інновації необхідна державна підтримка. Факт низької інноваційної діяльності підприємств в сукупності з факторами її зростання повинні знайти відповідну оцінку у держави. Без зміни інститутів, які забезпечують ефективний інформаційний, правовий, кадровий, кредитний, фінансовий і податковий механізми, неможливо розвиток підприємств.

Таким чином, в сучасній ринковій економіці саме інноваційна діяльність є визначальним чинником, який забезпечує умови для стабільного і довгострокового економічного розвитку підприємств.