- •Питання на дек з курсу "Актуальні проблеми кримінального права"
- •2 Методи кримінального права та науки
- •§ 1. Класична школа кримінального права
- •§ 2. Антропологічна школа кримінального права
- •§ 3. Соціологічна школа кримінального права
- •4. Принципи кримінального права України.
- •22 Оціночні поняття у кримінальному праві
- •Оціночні поняття як особливий елемент змісту кримінального права
- •23 Кримінально-правовий ризик.
- •Актуальні проблеми кримінального права як галузі законодавства.
- •Проблеми визначення об’єкта злочину. Поняття об'єкта злочину. Проблеми його визначення.
- •Теоретичні та прикладні проблеми об’єктивної сторони юридичного складу злочину.
- •6. Склад злочину та кваліфікація злочинів
- •28 Теоретичні та прикладні проблеми ознак суб’єкта злочину.
- •29 Теоретичні та прикладні проблеми суб’єктивної сторони юридичного складу злочину.
- •1. Поняття кваліфікації злочинів
- •30 Актуальні проблеми теорії кримінальної відповідальності. (див додаток)
- •31 Актуальні проблеми вчення про стадії злочину. Окремі аспекти готування до злочину і. Вакула
- •Актуальні проблеми множинності злочинів.
- •2.2. Проблеми систематизації проявів множинності.
- •34. Теоретичні та прикладні проблеми обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння Нормативна регламентація обставин, що виключають злочинність діяння
- •Види обставин, за наявності яких діяння, передбачене кк, не є злочином
- •Ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Види обставин, що виключають злочинність діяння за чинним кк
- •35 Теоретичні та прикладні проблеми звільнення від кримінальної відповідальності.
- •36 Загальні положення про систему покарань: актуальні питання теорії та практики.
- •37 Актуальні питання загальних засад призначення покарання. Види спеціальних засад призначення покарання
- •38 Актуальні проблеми звільнення від покарання та його відбування.
- •39 Теоретичні та прикладні проблеми судимості.
- •Ознаки, які визначають зміст поняття судимості
- •Правові наслідки судимості
- •Зв'язок між цілями кримінального покарання і загальноправовими наслідками судимості
- •40 Примусові заходи медичного характеру: актуальні питання теорії та практики. Т.А. Денисова, проблемні питання застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування
- •41 Примусове лікування: актуальні питання теорії та практики.
- •42 Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: світовий досвід та перспективи в Україні.
- •43 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •44 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України.
- •46 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти здоров’я. Вступ
- •1. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •2. Актуальні проблеми деяких злочинів проти життя та здоров’я особи:
- •2.1. Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •2.2. Умисні вбивства за пом’якшуючих обставин (ст.Ст. 116–118 кк)
- •2.3. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 кк)
- •2.4. Катування (ст. 127 кк)
- •2.5. Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кк)
- •2.6. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк)
- •3. Актуальні проблеми зґвалтування.
- •4. Актуальні проблеми насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- •5. Актуальні проблеми примушування до вступу в статевий зв'язок.
- •6. Актуальні проблеми статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.
- •7. Актуальні проблеми розбещення неповнолітніх.
- •Висновок
- •Контрольні питання:
- •47 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи.
- •48 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •49 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти власності. Вступ
- •1. Загальна характеристика і види злочинів проти власності.
- •4. Самовільне заняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1).
- •2.Актуальні проблеми грабежу.
- •4. Актуальні проблеми розбою.
- •5. Актуальні проблеми вимагання.
- •6. Актуальні проблеми шахрайства.
- •7. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.
- •9. Контрабанда (ст. 201 кк)
- •10. Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк).
- •11. Ухилення від сплати податків, зборів(обов’язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •Висновок
- •50 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Вступ
- •7. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.
- •9. Контрабанда (ст. 201 кк)
- •10. Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк).
- •11. Ухилення від сплати податків, зборів(обов’язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •Висновок
- •51 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти довкілля.
- •52 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини громадської безпеки.
- •53 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки виробництва.
- •56 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти суспільної моральності.
- •1. Загальна характеристика злочинів протигромадського порядку та моральності.
- •57 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
- •1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення
- •58 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •1. Загальна характеристика злочинів, передбачених розділом XIV Кримінального кодексу України
- •59 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
- •1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
- •Несанкціоноване втручання в роботу еом, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку
- •61 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
- •62 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти правосуддя
- •1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.
- •63 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за військові злочини.
- •64 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Несанкціоноване втручання в роботу еом, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку
Відповідно до даних судової статистики вага несанкціонованого втручання (ст. 361 КК) в структурі посягань у сфері високих технологій, становить близько 75%. Специфіка чинної редакції ст. 361 КК полягає в тому, що вона забезпечує охорону суспільних відносин двох видів: власності на комп'ютерну інформацію та надання послуг електрозв'язку. Власність на комп'ютерну інформацію - сукупність права та можливості особи: володіти носієм інформації; використовувати інформацію, яка міститься на ньому, для задоволення своєї інформаційної потреби; дозволяти іншим особам використовувати інформацію, яка міститься на його носії, змінювати її, визначати долю носія. Зміст відносин надання послуг електрозв'язку полягає в тому, що оператори та провайдери телекомунікацій забезпечують їх споживачам можливість передавання та приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків або повідомлень будь-якого роду за допомогою радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних систем.
До предметів злочину, передбаченого ст. 361 КК, відносяться комп'ютерна інформація та інформація, що передається каналами зв'язку. Комп'ютерна інформація - відомості про об'єктивний світ і процеси, що відбуваються в ньому, цілісність, конфіденційність і доступність яких забезпечується за допомогою комп'ютерної техніки та які мають власника і ціну. Інформацією, що передається мережами електрозв'язку, е відомості, подані у формі, що дозволяє їх приймати або передавати засобами електрозв'язку.
Об'єктивна сторона несанкціонованого втручання характеризується такою структурою: діяння- несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; суспільно небезпечні наслідки - витік, втрата, підроблення, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації, порушення встановленого порядку маршрутизації інформації (перелічені наслідки є альтернативними, тобто для наявності складу злочину достатньо настання хоча б одного з наслідків); причинний зв'язок між діянням та наслідками.
З урахуванням означеної специфіки безпосереднього об'єкта складу злочину, передбаченого ст. 361 КК, видається можливим виокремити такі види несанкціонованого втручання, які розрізняються за змістом:
- несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем і комп'ютерних мереж;
несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв'язку.
Втручання в роботу ЕОМ, систем або комп'ютерних мереж - зміна режиму роботи ЕОМ, системи або комп'ютерної мережі, вчинена шляхом впливу на носій комп'ютерної інформації або засоби її автоматизованого опрацювання, з порушенням установленого відповідно до законодавства порядку доступу до інформації, що заподіює шкоду суспільним відносинам власності на комп'ютерну інформацію.
До наслідків несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, систем або комп'ютерних мереж відносяться: 1) витік; 2) втрата; 3) підроблення; 4) блокування комп'ютерної інформації; 5) спотворення процесу обробки комп'ютерної інформації; 6) порушення встановленого порядку маршрутизації комп'ютерної інформації. За змістом ці суспільно небезпечні наслідки є різними формами порушення права власності на комп'ютерну інформацію.
Так, витік інформації - це результат дій, унаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї. Витік є порушенням такого повноваження власника комп'ютерної інформації, як право розпорядження.
Втрата комп'ютерної інформації - це такий вплив на носій комп'ютерної інформації, унаслідок якого вона перестає існувати у формі, яка дозволяє опрацьовувати її за допомогою комп'ютерної техніки.
Підроблення комп'ютерної інформації, як видається, являє собою порушення такого повноваження власника, як користування, адже через підробку власник повністю або частково втрачає можливість реалізовувати свою інформаційну потребу. З огляду на це можна так визначити підробку комп'ютерної інформації: зміна без відома власника змісту відомостей, відображених на носії, що робить інформацію цілком або частково непридатною для задоволення інформаційної потреби особою, яка має право власності на таку інформацію.
Блокування комп'ютерної інформації також є специфічною формою порушення повноваження користування інформацією. Воно являє собою ситуацію, коли комп'ютерна інформація не знищена, не підроблена, але можливість використовувати її відсутня. Можна сформулювати таке визначення: блокування комп'ютерної інформації - відсутність у власника можливості використовувати інформацію для задоволення інформаційної потреби за умови, що її не втрачено та не підроблено.
Спотворення процесу обробки комп'ютерної інформації - це отримання під час операцій з комп'ютерною інформацією, які здійснювалися за допомогою технічних чи програмних засобів, результатів, що не відповідають характеристикам технічних засобів або алгоритму комп'ютерної програми.
Порушення встановленого порядку маршрутизації комп'ютерної інформації матиме місце, коли комп'ютерна інформація, що передається за допомогою комп'ютерної мережі конкретному абонентові (абонентам), ним не отримується або доступ до певних мережевих ресурсів здійснюється з порушенням встановленого порядку.
Несанкціоноване втручання в роботу мережі електрозв'язку являє собою порушення встановленого режиму роботи мережі, вчинене шляхом впливу на засоби або споруди зв'язку, що ставить під загрозу суспільні відносини щодо надання й отримання послуг електрозв'язку.
До наслідків несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв'язку відносяться: 1) витік; 2) втрата; 3) підроблення; 4) блокування інформації, що передається каналами зв'язку; 5) порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, що передається каналами зв'язку. Специфіка об'єкта і предмета цього посягання визначає й особливості змісту його суспільно небезпечних наслідків.
Отже, витік інформації, що передається мережею електрозв'язку, є результатом несанкціонованого втручання в роботу мережі електрозв'язку, унаслідок якого інформація, що передається мережею, стає відомою чи доступною фізичним та/ або юридичним особам, які не мають права доступу до неї.
Втрата інформації, що передається мережами електрозв'язку,- це порушення електрозв'язку у вигляді неотримання абонентом мережі інформації, якому вона надсилається.
Підробкою інформації буде такий вплив на носій інформації, що передається мережею електрозв'язку, у результаті якого абонент отримує відомості, які не збігаються з тими, що було йому надіслано.
Блокування інформації, що передається каналами зв'язку, є результатом несанкціонованого втручання в роботу мережі електрозв'язку у вигляді неможливості або значного ускладнення протягом певного часу отримувати чи надсилати інформацію за допомогою цієї мережі.
Порушення порядку маршрутизації інформації в мережі електрозв'язку, як правило, матиме місце, коли інформація, що передається за допомогою мережі конкретному абонентові (абонентам), ним не отримується, а також у випадках отримання інформації, що передається в мережі, на кінцеве обладнання, яке не є складовою цієї мережі. Типовими прикладами несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв'язку з настанням таких наслідків є незаконне підключення телефонних апаратів до мереж телефонного зв'язку, а також незаконне підключення телевізійних приймачів до мереж кабельного телебачення971. Однак зауважимо, що існують і більш складні види порушення порядку маршрутизації, які пов'язані, зокрема, з маршрутизацією вхідного міжнародного трафіку на телефонні мережі загального користування. У судовій практиці такий вид досліджуваних наслідків траплявся в контексті правової оцінки осіб, які займалися незаконною діяльністю щодо надання послуг ІР-телефонії.
Під спотворенням процесу обробки інформації, що передається каналами електрозв'язку, потрібно розуміти отримання під час роботи технічного засобу зв'язку результатів, що не відповідають його характеристиці. Слід зауважити, що підроблення та спотворення процесу обробки інформації в мережі електрозв'язку можуть характеризуватися спільним суспільно небезпечним результатом (заподіянням об'єкту однакової шкоди), однак різним є механізм її заподіяння: підроблення вчиняється шляхом впливу на носій інформації, а спотворення процесу оброблення - шляхом впливу на технічний засіб зв'язку.
Причинний зв'язок як обов'язкова ознака об'єктивної сторони несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку полягає в тому, що діяння (несанкціоноване втручання) з необхідністю спричиняє настання наслідків: воно передує настанню зазначених суспільно небезпечних наслідків, містить реальну можливість наслідків і в конкретному випадку є необхідною умовою, без якої б наслідки не настали.
Несанкціоноване втручання є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків.
Суб'єкт несанкціонованого втручання загальний, ним є фізична, осудна особа, що досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона несанкціонованого втручання виражається в тому, що особа: а) усвідомлювала суспільну небезпечність втручання, тобто фактичні та соціальні ознаки діяння, його несанкціонованість; б) передбачала наслідки у вигляді витоку, втрати, підроблення, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення порядку її маршрутизації; в) бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Тобто суб'єктивна сторона аналізованого складу може виражатися у вигляді як прямого, так і непрямого умислу.
