- •Питання на дек з курсу "Актуальні проблеми кримінального права"
- •2 Методи кримінального права та науки
- •§ 1. Класична школа кримінального права
- •§ 2. Антропологічна школа кримінального права
- •§ 3. Соціологічна школа кримінального права
- •4. Принципи кримінального права України.
- •22 Оціночні поняття у кримінальному праві
- •Оціночні поняття як особливий елемент змісту кримінального права
- •23 Кримінально-правовий ризик.
- •Актуальні проблеми кримінального права як галузі законодавства.
- •Проблеми визначення об’єкта злочину. Поняття об'єкта злочину. Проблеми його визначення.
- •Теоретичні та прикладні проблеми об’єктивної сторони юридичного складу злочину.
- •6. Склад злочину та кваліфікація злочинів
- •28 Теоретичні та прикладні проблеми ознак суб’єкта злочину.
- •29 Теоретичні та прикладні проблеми суб’єктивної сторони юридичного складу злочину.
- •1. Поняття кваліфікації злочинів
- •30 Актуальні проблеми теорії кримінальної відповідальності. (див додаток)
- •31 Актуальні проблеми вчення про стадії злочину. Окремі аспекти готування до злочину і. Вакула
- •Актуальні проблеми множинності злочинів.
- •2.2. Проблеми систематизації проявів множинності.
- •34. Теоретичні та прикладні проблеми обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння Нормативна регламентація обставин, що виключають злочинність діяння
- •Види обставин, за наявності яких діяння, передбачене кк, не є злочином
- •Ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Види обставин, що виключають злочинність діяння за чинним кк
- •35 Теоретичні та прикладні проблеми звільнення від кримінальної відповідальності.
- •36 Загальні положення про систему покарань: актуальні питання теорії та практики.
- •37 Актуальні питання загальних засад призначення покарання. Види спеціальних засад призначення покарання
- •38 Актуальні проблеми звільнення від покарання та його відбування.
- •39 Теоретичні та прикладні проблеми судимості.
- •Ознаки, які визначають зміст поняття судимості
- •Правові наслідки судимості
- •Зв'язок між цілями кримінального покарання і загальноправовими наслідками судимості
- •40 Примусові заходи медичного характеру: актуальні питання теорії та практики. Т.А. Денисова, проблемні питання застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування
- •41 Примусове лікування: актуальні питання теорії та практики.
- •42 Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: світовий досвід та перспективи в Україні.
- •43 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •44 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України.
- •46 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти здоров’я. Вступ
- •1. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •2. Актуальні проблеми деяких злочинів проти життя та здоров’я особи:
- •2.1. Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •2.2. Умисні вбивства за пом’якшуючих обставин (ст.Ст. 116–118 кк)
- •2.3. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 кк)
- •2.4. Катування (ст. 127 кк)
- •2.5. Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кк)
- •2.6. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк)
- •3. Актуальні проблеми зґвалтування.
- •4. Актуальні проблеми насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- •5. Актуальні проблеми примушування до вступу в статевий зв'язок.
- •6. Актуальні проблеми статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.
- •7. Актуальні проблеми розбещення неповнолітніх.
- •Висновок
- •Контрольні питання:
- •47 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи.
- •48 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •49 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти власності. Вступ
- •1. Загальна характеристика і види злочинів проти власності.
- •4. Самовільне заняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1).
- •2.Актуальні проблеми грабежу.
- •4. Актуальні проблеми розбою.
- •5. Актуальні проблеми вимагання.
- •6. Актуальні проблеми шахрайства.
- •7. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.
- •9. Контрабанда (ст. 201 кк)
- •10. Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк).
- •11. Ухилення від сплати податків, зборів(обов’язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •Висновок
- •50 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Вступ
- •7. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.
- •9. Контрабанда (ст. 201 кк)
- •10. Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк).
- •11. Ухилення від сплати податків, зборів(обов’язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •Висновок
- •51 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти довкілля.
- •52 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини громадської безпеки.
- •53 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки виробництва.
- •56 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти суспільної моральності.
- •1. Загальна характеристика злочинів протигромадського порядку та моральності.
- •57 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
- •1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення
- •58 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •1. Загальна характеристика злочинів, передбачених розділом XIV Кримінального кодексу України
- •59 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
- •1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
- •Несанкціоноване втручання в роботу еом, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку
- •61 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
- •62 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти правосуддя
- •1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.
- •63 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за військові злочини.
- •64 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
34. Теоретичні та прикладні проблеми обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, що виключають злочинність діяння
Інститут обставин, що виключають злочинність діяння, далеко не новий для кримінального права. Норми, які передбачають правомірність заподіяння шкоди при захисті від посягань інших осіб у стані крайньої необхідності, заподіяння шкоди особі, яка затримується у зв'язку зі вчиненням нею злочину, традиційно містилися в кримінальних законах. їх витоки сягають пізнього середньовіччя (XVII-XVIII століття). Протягом віків у кримінальному законодавстві та правозастосовній практиці, у кримінально-правовій теорії відповідні положення розвивалися та уточнювалися - розширювався регламентований законом перелік таких обставин, конкретизувалися умови правомірності заподіяння шкоди за їх наявності. Нині (у КК 2001 року) норми про такі обставини вперше у вітчизняному кримінальному законі виділені в окремий розділ - розділ VIII Загальної частини "Обставини, що виключають злочинність діяння", який містить статті з 36 по 43. Окрім названих вище обставин, які регламентувалися і в раніше чинних КК, цей розділ передбачає ще й низку нових - усього їх вісім. Статті цього розділу не зазнавали змін з часу прийняття чинного КК.
Актуальність питань, які стосуються обставин, що виключають злочинність діяння, обумовлена тим, що їх вирішення пов'язане з:
- розмежуванням злочинів і правомірних діянь, які мають лише окремі ознаки злочинів (заподіяння такої самої шкоди, як і при вчиненні злочинів). Тим самим визначаються межі дозволеної поведінки, реалізується роль кримінального кодексу як кодексу свободи;
- заохоченням громадян до активної протидії злочинам, коли вони вправі розраховувати не лише на захист держави від злочинних посягань, а й на власні сили та можливості без остраху кримінальної відповідальності за вимушене заподіяння шкоди;
- визначенням меж дозволеної поведінки для працівників державних правоохоронних органів, що також стимулює їх до виконання службових функцій.
Обставини, що виключають злочинність діяння, в курсі загальної частини кримінального права вивчаються після тем, присвячених аналізу підстав кримінальної відповідальності. І це не є випадковим. Адже заподіяння шкоди за наявності вказаних обставин є своєрідним антиподом злочину, означає відсутність підстав кримінальної відповідальності. До інституту обставин, що виключають злочинність діяння, доведеться звертатися і при вивченні курсу особливої частини кримінального права, коли аналізуватимуться норми, які передбачають умисне вбивство та умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Ситуації, пов'язані з кримінально-правовим інститутом обставин, що виключають злочинність діяння, доволі часто виникають у діяльності правозастосовних органів. Адже чи не щоразу, коли має місце позбавлення життя чи заподіяння тілесних ушкоджень під час бійки, особа, яка вчинила відповідні дії, посилається на те, що вона перебувала у стані необхідної оборони. Застосування зброї, гумових палиць чи інших спеціальних засобів працівниками міліції неодмінно виправдовується ними тим, що мало місце затримання злочинця або що воно зумовлено захистом від суспільно небезпечних посягань. Медичні працівники у разі невдалої операції посилаються на стан крайньої необхідності, а військовослужбовці, які заподіюють шкоду, виправдовуються тим, що виконували обов'язковий для себе наказ, тощо. Тобто звернення до відповідних кримінально-правових норм, часто неусвідомлене, відбувається щороку десятки, а може й сотні тисяч разів. Разом із тим, жодної статистики таких випадків не ведеться. На їх поширеність вказують дуже опосередковані дані про кількість засуджених за статтями КК, що передбачають відповідальність за перевищення меж допустимої шкоди. Так, у 2011 р. за ст. 118 КК засуджено 79 осіб, а за ст. 124 КК - 147 осіб. Водночас, слід констатувати, що вітчизняна правозастосовна практика здебільшого відверто ігнорує норми про заподіяння шкоди за обставин, які виключають злочинність діяння. Посилання обвинувачених на те, що вони заподіяли шкоду правомірно, залишаються, як правило, без уваги. Відповідно, особи, які вчинили діяння при обставинах, що виключають злочинність діяння, спочатку притягуються до кримінальної відповідальності за умисні злочини і лише згодом щодо частини з них застосовують норми про відповідальність за "привілейовані" види убивства чи тяжкого тілесного ушкодження. Опубліковані справи про злочини, передбачені ст. 118 і ст. 124 КК, дають підстави для висновків, що у багатьох з них засудження є необґрунтованим, оскільки шкода заподіяна не лише в стані, а і в межах необхідної оборони чи заходів, необхідних для затримання злочинця. Очевидно, на слідчих, прокурорів, суддів справляє першочергове враження тяжкість заподіяних наслідків у вигляді смерті чи тілесних ушкоджень, а не обставини, за яких вони спричинені. Труднощі на практиці певною мірою обумовлені недосконалістю в цій частині чинного КК, який не дає однозначної відповіді на цілу низку питань, які виникають у процесі правозастосування (про кримінально-правове значення згоди потерпілого на заподіяння йому шкоди, про межі заподіяння шкоди в ході реалізації свого права, про можливість необхідної оборони проти неправомірних дій представників держави тощо).
На недоліки практики намагається реагувати Верховний Суд України. Мабуть, невипадково перша з постанов його Пленуму, прийнятих після набрання чинності КК 2001 року, якраз і стосується справ цієї категорії - це постанова від 26 квітня 2002 р. № 1 "Про судову практику у справах про необхідну оборону".
У вітчизняній теорії кримінального права питання, які стосуються обставин, що виключають злочинність діяння, висвітлювалися неодноразово і на різному рівні. Чи не найбільший внесок у їх розробку зробив Ю. В. Баулін, який захистив докторську дисертацію, присвячену відповідному кримінально-правовому інституту, опублікував ґрунтовне монографічне дослідження. Характеристиці окремих обставин, що виключають злочинність діяння, присвячені дисертації та численні публікації інших українських авторів. Усього за період з 1991 р. в Україні опубліковано близько півтори сотні публікацій, захищено 12 дисертацій на розглядувану тематику. Найбільшу увагу дослідників привернули такі проблеми у сфері обставин, що виключають злочинність діяння, як необхідна оборона та відповідальність за перевищення її меж, затримання особи, яка вчинила злочин, крайня необхідність, виправданий ризик, виконання наказу, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Водночас, майже відсутні публікації з питань, які стосуються характеристики уявної оборони, фізичного або психічного примусу. Після публікацій Ю. В. Бауліна з початку 90-х рр. не було масштабних досліджень, присвячених системі аналізованих обставин, доцільності розширення їх кола, уніфікації умов правомірності заподіяння шкоди за окремих обставин та іншим загальним проблемам.