- •2/ Документування,як процес. Способи, принципи і правила документування.
- •3. Ознаки, властивості і функції документа
- •Ознаки документа
- •4.Носії інформації, їх типи. Особливості електронних документів, Співвідношення понять «документ», «інформація», «інформаційне середовище».
- •Поняття «достовірність документа». Оригінал, дублікат, копія
- •Розвиток формуляру документа. Формуляри документів різних видів, формуляр і бланк документа.
- •7/ Системи документації. Цілі і принципи систематизації документів
- •8/ Принципи класифікації документів
- •9/Поняття «видання». Співвідношення понять «видання» та «документ». Атрибути видання. Класифікація видань.
- •10/ Погодження, затвердження і виконання документів. Види і призначення печаток. Особливості датування документа.
- •Погодження документів
- •Засвідчення документів
- •11/ Державні стандарти в галузі документознавства Державні стандарти
- •12/Види організаційно-правових документів і їх особливості
- •13 Види розпорядчих документів, їх специфіка
- •14/ Особливості і види інформаційно-довідкових документів
- •15.Ділові листи, їх типологія і особливості функціонування
- •2.8.2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •16. Служба документаційного забезпеченя управління: організація, кадровий склад, основні напрями діяльності. Форми організаціїділоводства в установах.
- •17.Документообіг організації, його параментри та способи оптимізації.
- •18.Номенклатура справ її формування, цілі, параметри.
- •19.Принципи формування справ,с кладання заголовків справ. Порядок формування особової справи.
- •20.Порядок проходження документів. Контроль за виконанням документів.
- •22. Організація роботи з письмовими зверненнями громадян.
- •23.Уніфікація документів. Розробка типових і трафаретних текстів документів.
- •24.Управління як процес. Інформаційні проблеми організації управління. Властивості управлінської інформації. Мета документування управлінської діяльності.
- •26.Основні принципи автоматизації у сфері дзу.
- •27.Основні принципи секретарської діяльності.
- •1.3 Особисті та ділові якості секретаря
- •28.Кадрова служба як накопичувач документованих пресональних даних. Функції кадрової служби. Комплекс кадрової документації.
- •29.Поняття і структцра персональних даних. Приналежність персональних даних. Вимоги до обробки та епредачі персональних даних.
- •3. Захист персональних даних
- •30.Персональна кадрова документація. Трудова книжка. Нормативін документи що регламеньують роботу з трудовими книжками
- •1. Об’єкт, предмет і завдання архівознавства як науки
- •2. Методи та принципи архівознавства
- •3. Джерельна база архівознавства
- •4. Історіографія сучасного архівознавства
- •5. Поняття «архівна система»
- •6. Система архівних установ України
- •7. Центральні державні архівні установи України
- •8. Поняття про Національний архівний фонд України. Формування, склад і структура Національного архівного фонду України.
- •9. Основні завдання, принципи та критерії експертизи цінності документів
- •10. Діяльність експертних комісій: завдання та функції
- •11. Діяльність державних архівів у системі архівних установ. Організація, структура та діяльність виробничих підрозділів архіву.
- •12. Архівне описування: поняття, види. Принципи та методи архівного описування.
- •13. Поняття про облік архівних документів. Принципи обліку архівних документів.
- •14. Архівна евристика. Архівний маркетинг.
- •15. Основні напрями та форми використання архівної інформації.
- •16. Архівна справа часів Київської русі та галицько-Волинського князівства.
- •17.Литовська метрика. Етапи та принципи формування Литовської метрики.
- •18. Коронна метрика. Руська (Волинська метрика).
- •19. Магістратські архіви. (нариси 3. Параграф 4)
- •20.Організація архівної справи на Лівобережній Україні у 18 столітті.
- •21.Архів Коша Нової запорізької Січі.
- •22. Магнатські та шляхетські архіви 17 кінця 18 століття. (розді 7.3 нариси)
- •23.Діяльність Київської археографічної комісії та організація Центрального архіву давніх актів у Києві.
- •Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
- •24. Діяльність харківського історико філологічного товариства та створення харківського історичного архіву.
- •Створення Харківського історичного архіву
- •25.Документальні колекції науково-історичних товариств вУкраїні 19 поч 20 ст. Приватні наукові архіви.
- •7.3 Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
- •Приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріалів
- •26. Архівна справа Галичини. Архів міста Львова. (нариси 13)
- •27. Організація воєнно-історичного архіву київського військового округу. (нариси архівної справи)
- •28.Архіви та архівна справа доби української революції 1917-1920 рр.
- •29. Діяльність археографічної комісії центрального архівного управління усрр (1929-1930рр.) 15.3 нариси
- •30. Архіви урср у роки другої світової війни
- •31. Розбудова мережі архівних установ в Україні 1945-1991
- •32. Основні напрямки архівного будівництва в незалежній Україні
- •2. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Кодування, способи і форми подання інформації в комп’ютері .
- •3. Поняття алгоритму. Способи подання,базові структури та властивості алгоритмів.
- •4. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки. Класифікація та основні характеристики сучасних комп’ютерів. Розвязування задачі з використанням комп’ютера. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •5.Питання. Архітектура і конфігурація еом. Види програмного забезпечення.
- •6. Системи опрацювання текстів, їх призначення, основні функції та класифікація. Формати текстових документів. Логічне та фізичне форматування.
- •7. Поняття про стиснення даних. Призначення та основні функції програм-архіваторів. Способи архівування.
- •8. Поняття електронної таблиці. Системи опрацювання табличних даних.
- •9. Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи. Поняття та види комп’ютерних вірусів. Профілактика зараження комп’ютерними вірусами.
- •10. Системи опрацювання графічних зображень, їх призначення та основні функції. Типи графічних файлів.
- •1. Поняття «документообіг». Документообіг в управлінській діяльності.
- •2. Вимоги щодо раціональної організації документообігу.
- •3. Аналіз документопотоків.
- •4. Визначення обсягу документообігу.
- •5. Етапи опрацювання документів.
- •6. Приймання та первинне опрацювання документів, що надходять до установи.
- •7. Перевірка правильності доставки кореспонденції та її цілісності.
- •8. Штемпелювання та сортування документів, що надходять до установи.
- •9. Попередній розгляд і розподіл документів.
- •10. Поняття «реєстрація документів».
- •11. Система реєстрації документів.
- •12. Індексація документів.
- •13. Вимоги до реєстрації документів.
- •14. Особливості реєстрації факсограм та електронних повідомлень.
- •15. Інформаційно-довідкова робота за документами.
- •16. Порядок складання номенклатури справ структурного підрозділу.
- •17. Види контролю за виконанням документів.
- •18. Строки виконання документів
- •19. Технологія та техніка організації контролю за виконанням документів.
- •20. Організація проходження документів в установі.
- •Порядок передавання документів виконавцям
- •21. Відправлення документів.
- •22. Організація документів у діловодстві.
- •23. Номенклатура справ.
- •24. Порядок оформлення номенклатури справ структурного підрозділу.
- •25. Зведена номенклатура справ.
- •26. Формування справ та забезпечення їх збереженості у діловодстві.
- •27. Вимоги щодо формування справ.
- •28.Організація тимчасового зберігання документів у структурних підрозділах.
- •29. Видавання справ у тимчасове користування.
- •30. Порядок підготовки документів до передавання на архівне зберігання.
- •31. Організація експертизи цінності документів в установі.
- •Нормативно-правове забезпечення експертизи цінності документів
- •Посібники з відбору документів на всіх стадіях (етапах) експертизи їх цінності
- •32. Принципи й критерії визначення цінності документів.
- •33.Організація роботи експертних комісій.
- •34. Порядок проведення експертизи цінності документів на етапі діловодства.
- •35. Оформлення справ.
- •Пересистематизація
- •Нумерація аркушів справ
- •36. Складання описів справ.
- •37.Складання актів про вилучення документів для знищення.
- •38. Передавання справ до архіву установи.
- •Теорія систем
- •Основні поняття, завдання та принципи теорії систем та системного аналізу.
- •Основні етапи та методи системного аналізу.
- •Види та властивості систем.
- •Класифікація (види я не знайшла)
- •Гетерогенність і структурованість.
- •Специфіка складних систем. Основні підходи до розуміння складності систем.
- •Поняття організації систем. Класифікація систем за ступенем організованості.
- •Характеристика основних різновидів структур системи.
- •Поняття функції системи. Зовнішні та внутрішні функції системи. Суть та основні проблеми функціонування систем.
- •Поняття середовища. Проблема взаємодії системи і середовища.
- •Основні принципи поведінки систем. Поняття прямого та зворотного зв’язку.
- •Характеристика основних етапів життєвого шляху системи. Закономірності розвитку системи.
- •4.5 Послідовність проведення системного аналізу.
Характеристика основних різновидів структур системи.
Структура системи (лат. Structura - будова, порядок зв'язку) - це сукупність стійких зв'язків між елементами системи, які забезпечують цілісність системи і тотожність самій собі. Система стає системою тільки тоді, коли її елементи, що мають певну просторову, тимчасову і цільову організацію, певним чином взаємопов'язувати один з іншим.
Структура системи пояснює процеси, які являють собою розгортання елементів системи в часі. Крім того, тимчасова структура дозволяє зрозуміти процеси розвитку системи, її рух від минулого до сьогодення і до майбутнього. Хоча час однонаправлено від минулого до майбутнього, співвідношення елементів минулого, теперішнього і майбутнього в системах однієї і тієї ж природи може бути різним. В силу дії різних причин (факторів, умов і т.д.) одні елементи системи когут як би затримуватися в минулому, інші - елементи сьогодення, а треті символізують майбутнє.
Структури можна класифікувати за різними підставами:
- сферами існування - матеріальні та уявні;
- виконуваної ролі - нормативна, ідеальна, цільова, реальна,
- розміщенню - внутрішня і зовнішня;
- спрямованості - субстанціальні і функціональні;
- різноманітності - прості і складні;
- характером зв'язку - порядкові, композиційні, топологічні;
- типом зв'язків - прямі, зворотні, змішані;
- стійкості структури - детерміновані, імовірнісні, хаотичні;
- композиції структури - координаційні, ієрархічні, змішані;
- ступеня рівноправності елементів - структури з рівноправними елементами і структури з нерівноправними елементами;
- ступеня відкритості - відкриття і закриті;
- тимчасової детермінації, -минулі, справжні, майбутні;
- ступеня мінливості - статестичні і динамічні.
Будь-яка структура описується наступними основними характеристиками: --- загальним числом зв'язків, що характеризують складність системи; --- загальним числом взаємодій, які визначають стійкість системи; --- частотою зв'язків, тобто кількістю зв'язків, що припадають на один елемент, що визначають інтенсивність взаємодії елементів; --- числом внутрішніх зв'язків, які визначають внутрішній устрій системи; --- числом зовнішніх зв'язків, що характеризують взаємодію системи із середовищем, її відкритість.
10.Характеристика базових категорії системного підходу.
Базисні категорії виступають основою для визначення системи. Визначаючи систему, ми завжди підшукуємо точку опори у вигляді базового поняття. Наводимо деякі з них:
ціле - форма існування системи в строго певній якості, виражає її незалежність від інших систем. Ціле - це завжди завершене, що складається з органічно взаємопов'язаних між собою частин;
цілісність - властивість одноякісність системи як цілого, яку виражають елементи в їх реальній взаємодії, - основа стабільності, сталості системи;
множинність - набір, сукупність, зібрання яких об'єктів, що володіють загальним для всіх характерним властивістю;
сукупність - поєднання, з'єднання, загальний підсумок чого-небудь;
організація - представляється в якості властивості матеріальних та абстрактних об'єктів виявляти взаємозалежні поведінку частин у рамках цілого.
11.Характеристика категорій, які дають розуміння системи.
система - сукупність елементів, що знаходяться у взаємних відносинах і зв'язках із середовищем, утворюють певну цілісність, єдність;
підсистема - елемент системи, який при детальному розгляді виявляється системою. Будь-яка система складається з кількох рівнів підсистем;
надсістемавиявляє - більш загальна система, яка включає в себе підсистеми;
система-універсум - являє собою об'єднання системи та її середовища;
порожня система - перетин системи і середовища, система не містить жодного елемента.
Характеристика категорій, що визначають будову системи.
Найбільш важливі категорії, що визначають будову системи:
елемент - далі не розкладені одиниця при даному способі розчленування. Зв'язки між елементами ведуть до появи в цілісній системі нових властивостей (емерджентність), не властивих елементам окремо. У силу цього підмножини елементів системи можуть розглядатися як підсистеми (компоненти), що залежить від цілей дослідження;
зв'язок - взаємне обмеження на поведінку об'єктів, що створює обмеження на поведінку об'єктів і залежність між ними;
прямий зв'язок - безпосередній вплив об'єктів одного на інший;
зворотний зв'язок - вплив результатів функціонування системи на характер цього функціонування;
відношення - відмінність або тотожність речей в одному безлічі, тотожних в іншій безлічі;
структура - упорядкованість відносин, що зв'язують елементи системи і забезпечують її рівновагу, спосіб організації системи, тип зв'язків;
організація - не тільки як властивість всього сущого, а й деяка впорядкованість змісту;
системоутворюючий фактор - ознака, яка об'єднує об'єкти в систему.
Характеристика категорій, що характеризують властивості системи.
властивість - входження речі, елемента в певний клас речей, коли не утворюється новий предмет. Так, бути корисним означає входити в клас червоних речей, входження при цьому не утворює предмета;
мета системи - переважне для неї стан; зазвичай виражають у вигляді цільової функції. Система використовує, як правило, декілька цілей, що утворюють ієрархію;
емерджентність - не сводімость системи до властивостей елементів системи;
простота - властивість безлічі, яке виступає в іншій безлічі як елемент;
складність - властивість елементу, який постає в іншій безлічі як безліч;
закритість - повна ізольованість системи від навколишнього середовища і жорстка детермінованість поведінки елементів;
відкритість - відсутність повної ізольованості від навколишнього середовища і наявність ступенів свободи в поведінці елементів;
ентропія - кількісна міра невизначеності деякої виділеної сукупності характеристик системи.
Характеристика категорій, що характеризують стан системи.
стан системи - безліч одночасно існуючих властивостей об'єкту або системи;
процес - зміна стану;
організація - впорядкованість системи відповідно до системоутворюючим фактором;
хаос - стан невпорядкованості, визначальне не тільки руйнування, але народження систем;
перехідний стан - стан системи, що перебуває в процесі, на інтервалі між двома станами;
стабільний стан - збереження системою своїх характеристик;
кризовий стан - стан, в якому система перестає відповідати своєму призначенню.
15. Характеристика категорій оточення системи.
середовище - являє собою те, що обмежене від системи, не належить їй, це сукупність об'єктів, зміна яких впливає на систему, а також тих об'єктів, чиї властивості змінюються в результаті поведінки системи;
навколишнє середовище - зовнішнє середовище системи, або сукупність об'єктів, які розташовуються за межами системи, впливають на неї, але не належать їй;
внутрішнє середовище - сукупність об'єктів, які знаходяться у межах системи, впливають на її поведінку, але не належать їй.
