- •2/ Документування,як процес. Способи, принципи і правила документування.
- •3. Ознаки, властивості і функції документа
- •Ознаки документа
- •4.Носії інформації, їх типи. Особливості електронних документів, Співвідношення понять «документ», «інформація», «інформаційне середовище».
- •Поняття «достовірність документа». Оригінал, дублікат, копія
- •Розвиток формуляру документа. Формуляри документів різних видів, формуляр і бланк документа.
- •7/ Системи документації. Цілі і принципи систематизації документів
- •8/ Принципи класифікації документів
- •9/Поняття «видання». Співвідношення понять «видання» та «документ». Атрибути видання. Класифікація видань.
- •10/ Погодження, затвердження і виконання документів. Види і призначення печаток. Особливості датування документа.
- •Погодження документів
- •Засвідчення документів
- •11/ Державні стандарти в галузі документознавства Державні стандарти
- •12/Види організаційно-правових документів і їх особливості
- •13 Види розпорядчих документів, їх специфіка
- •14/ Особливості і види інформаційно-довідкових документів
- •15.Ділові листи, їх типологія і особливості функціонування
- •2.8.2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •16. Служба документаційного забезпеченя управління: організація, кадровий склад, основні напрями діяльності. Форми організаціїділоводства в установах.
- •17.Документообіг організації, його параментри та способи оптимізації.
- •18.Номенклатура справ її формування, цілі, параметри.
- •19.Принципи формування справ,с кладання заголовків справ. Порядок формування особової справи.
- •20.Порядок проходження документів. Контроль за виконанням документів.
- •22. Організація роботи з письмовими зверненнями громадян.
- •23.Уніфікація документів. Розробка типових і трафаретних текстів документів.
- •24.Управління як процес. Інформаційні проблеми організації управління. Властивості управлінської інформації. Мета документування управлінської діяльності.
- •26.Основні принципи автоматизації у сфері дзу.
- •27.Основні принципи секретарської діяльності.
- •1.3 Особисті та ділові якості секретаря
- •28.Кадрова служба як накопичувач документованих пресональних даних. Функції кадрової служби. Комплекс кадрової документації.
- •29.Поняття і структцра персональних даних. Приналежність персональних даних. Вимоги до обробки та епредачі персональних даних.
- •3. Захист персональних даних
- •30.Персональна кадрова документація. Трудова книжка. Нормативін документи що регламеньують роботу з трудовими книжками
- •1. Об’єкт, предмет і завдання архівознавства як науки
- •2. Методи та принципи архівознавства
- •3. Джерельна база архівознавства
- •4. Історіографія сучасного архівознавства
- •5. Поняття «архівна система»
- •6. Система архівних установ України
- •7. Центральні державні архівні установи України
- •8. Поняття про Національний архівний фонд України. Формування, склад і структура Національного архівного фонду України.
- •9. Основні завдання, принципи та критерії експертизи цінності документів
- •10. Діяльність експертних комісій: завдання та функції
- •11. Діяльність державних архівів у системі архівних установ. Організація, структура та діяльність виробничих підрозділів архіву.
- •12. Архівне описування: поняття, види. Принципи та методи архівного описування.
- •13. Поняття про облік архівних документів. Принципи обліку архівних документів.
- •14. Архівна евристика. Архівний маркетинг.
- •15. Основні напрями та форми використання архівної інформації.
- •16. Архівна справа часів Київської русі та галицько-Волинського князівства.
- •17.Литовська метрика. Етапи та принципи формування Литовської метрики.
- •18. Коронна метрика. Руська (Волинська метрика).
- •19. Магістратські архіви. (нариси 3. Параграф 4)
- •20.Організація архівної справи на Лівобережній Україні у 18 столітті.
- •21.Архів Коша Нової запорізької Січі.
- •22. Магнатські та шляхетські архіви 17 кінця 18 століття. (розді 7.3 нариси)
- •23.Діяльність Київської археографічної комісії та організація Центрального архіву давніх актів у Києві.
- •Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
- •24. Діяльність харківського історико філологічного товариства та створення харківського історичного архіву.
- •Створення Харківського історичного архіву
- •25.Документальні колекції науково-історичних товариств вУкраїні 19 поч 20 ст. Приватні наукові архіви.
- •7.3 Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
- •Приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріалів
- •26. Архівна справа Галичини. Архів міста Львова. (нариси 13)
- •27. Організація воєнно-історичного архіву київського військового округу. (нариси архівної справи)
- •28.Архіви та архівна справа доби української революції 1917-1920 рр.
- •29. Діяльність археографічної комісії центрального архівного управління усрр (1929-1930рр.) 15.3 нариси
- •30. Архіви урср у роки другої світової війни
- •31. Розбудова мережі архівних установ в Україні 1945-1991
- •32. Основні напрямки архівного будівництва в незалежній Україні
- •2. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Кодування, способи і форми подання інформації в комп’ютері .
- •3. Поняття алгоритму. Способи подання,базові структури та властивості алгоритмів.
- •4. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки. Класифікація та основні характеристики сучасних комп’ютерів. Розвязування задачі з використанням комп’ютера. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •5.Питання. Архітектура і конфігурація еом. Види програмного забезпечення.
- •6. Системи опрацювання текстів, їх призначення, основні функції та класифікація. Формати текстових документів. Логічне та фізичне форматування.
- •7. Поняття про стиснення даних. Призначення та основні функції програм-архіваторів. Способи архівування.
- •8. Поняття електронної таблиці. Системи опрацювання табличних даних.
- •9. Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи. Поняття та види комп’ютерних вірусів. Профілактика зараження комп’ютерними вірусами.
- •10. Системи опрацювання графічних зображень, їх призначення та основні функції. Типи графічних файлів.
- •1. Поняття «документообіг». Документообіг в управлінській діяльності.
- •2. Вимоги щодо раціональної організації документообігу.
- •3. Аналіз документопотоків.
- •4. Визначення обсягу документообігу.
- •5. Етапи опрацювання документів.
- •6. Приймання та первинне опрацювання документів, що надходять до установи.
- •7. Перевірка правильності доставки кореспонденції та її цілісності.
- •8. Штемпелювання та сортування документів, що надходять до установи.
- •9. Попередній розгляд і розподіл документів.
- •10. Поняття «реєстрація документів».
- •11. Система реєстрації документів.
- •12. Індексація документів.
- •13. Вимоги до реєстрації документів.
- •14. Особливості реєстрації факсограм та електронних повідомлень.
- •15. Інформаційно-довідкова робота за документами.
- •16. Порядок складання номенклатури справ структурного підрозділу.
- •17. Види контролю за виконанням документів.
- •18. Строки виконання документів
- •19. Технологія та техніка організації контролю за виконанням документів.
- •20. Організація проходження документів в установі.
- •Порядок передавання документів виконавцям
- •21. Відправлення документів.
- •22. Організація документів у діловодстві.
- •23. Номенклатура справ.
- •24. Порядок оформлення номенклатури справ структурного підрозділу.
- •25. Зведена номенклатура справ.
- •26. Формування справ та забезпечення їх збереженості у діловодстві.
- •27. Вимоги щодо формування справ.
- •28.Організація тимчасового зберігання документів у структурних підрозділах.
- •29. Видавання справ у тимчасове користування.
- •30. Порядок підготовки документів до передавання на архівне зберігання.
- •31. Організація експертизи цінності документів в установі.
- •Нормативно-правове забезпечення експертизи цінності документів
- •Посібники з відбору документів на всіх стадіях (етапах) експертизи їх цінності
- •32. Принципи й критерії визначення цінності документів.
- •33.Організація роботи експертних комісій.
- •34. Порядок проведення експертизи цінності документів на етапі діловодства.
- •35. Оформлення справ.
- •Пересистематизація
- •Нумерація аркушів справ
- •36. Складання описів справ.
- •37.Складання актів про вилучення документів для знищення.
- •38. Передавання справ до архіву установи.
- •Теорія систем
- •Основні поняття, завдання та принципи теорії систем та системного аналізу.
- •Основні етапи та методи системного аналізу.
- •Види та властивості систем.
- •Класифікація (види я не знайшла)
- •Гетерогенність і структурованість.
- •Специфіка складних систем. Основні підходи до розуміння складності систем.
- •Поняття організації систем. Класифікація систем за ступенем організованості.
- •Характеристика основних різновидів структур системи.
- •Поняття функції системи. Зовнішні та внутрішні функції системи. Суть та основні проблеми функціонування систем.
- •Поняття середовища. Проблема взаємодії системи і середовища.
- •Основні принципи поведінки систем. Поняття прямого та зворотного зв’язку.
- •Характеристика основних етапів життєвого шляху системи. Закономірності розвитку системи.
- •4.5 Послідовність проведення системного аналізу.
9/Поняття «видання». Співвідношення понять «видання» та «документ». Атрибути видання. Класифікація видань.
Видання - це сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період.
Видання - це теж документ, але воно має свої специфічні особливості, що відрізняють його від інших видів документів.
Видання - основний вид опублікованого, друкарського, поліграфічного документа. Це документ, призначений для поширення інформації, що міститься в ньому, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, отриманий друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, має вихідні дані.
Будучи одним з видів документів, видання може класифікуватися по ознаках документа: за змістом, матеріальній конструкції, періодичності, знаковій природі інформації і тому подібне Його типологічне різноманіття, як і документа в цілому, базується на сукупності ознак, головними з яких є цільове і читацьке призначення, а також характер інформації, що міститься у виданні. Це служить підставою для всесторонньої характеристики видання як вигляду документа.
Видання класифікують за наступними ознаками: цільовому призначенню, обсягом, складом основного тексту, структурою, ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації та ін. Це дозволяє здійснити внутрішньовидову класифікацію видань, визначити їхні різновиди й типологічну розмаїтість.
За цільовим призначенням виділяють наступні типи видань: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, виробничо-практичне, нормативне виробничо-практичне, виробничо-практичне видання для аматорів, навчальне, суспільно-політичне, довідкове, видання для дозвілля, рекламне, літературно-художнє.
За ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації розрізняють 5 видів видань: інформаційне, реферативне, бібліографічне, оглядове, а також дайджест - видання, що містить публікацію у вигляді добірки витягів з конкретного тексту, відібраних і згрупованих так, щоб дати про нього загальне подання. Це може бути добірка найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань.
За інформаційними знаками (знаковій природі інформації), тобто домінуючому у виданні способу фіксації повідомлень, весь масив видань підрозділяється на 4 види: текстове, нотне, картографічне, ізовидання.
Видання для сліпих - брайлевські видання - також є текстовими, хоча поліграфічне їхнє виготовлення (опуклий шрифт для сліпих) істотно відрізняється від звичайних текстових видань. Тому текстове видання як збірне поняття підрозділяють на два різновиди: плоскодруковане й брайлевське текстове.
Нотне, картографічне й ізовидання є нетекстовими виданнями, у яких зміст передається за допомогою знаків штучної мови (нотних, картографічних), або немовними знаками (образно-образотворчими). До першого відносяться нотні й картографічні видання, до другого - ізографічні видання (ізовидання).
За матеріальною конструкцією (або формою видання) розрізняють наступні види видань: книжкове, журнальне: газетне, буклет, карткове видання, плакат, листівка, комплектне видання, книжка-іграшка.
За обсягом, тобто за кількість сторінок, а також паперу, витраченого на виготовлення одного екземпляра видання, весь масив ділиться на 3 види: книга, брошура, листівка.
За складом основного тексту (тобто за кількість включених добутків) видання діляться на 2 види: моновидання й збірник.
За класом художньо-поліграфічного виконання видання діляться на:
1) видання підвищеної якості (подарункові, ювілейні, сувенірні, факсимільні, експортні, особливо ретельно оформлені);
2) видання в поліпшеному оформленні;
3) видання у звичайному й ощадливому оформленні.
Видання може бути ілюстрованим і неілюстрованим, з художньо-образними або науково-пізнавальними ілюстраціями. Ілюстрації можуть складатися з малюнків, гравюр, фотографій, креслень, схем і т.п.
В універсальній схемі класифікації видань їхні типи й види сполучені, що обумовлено як труднощами в чіткому визначенні їхніх розходжень, так і тим, що вони тісно взаємозалежні між собою.
Офіційні видання – видання, які публікуються від імені державних органів, установ, відомств або громадських організацій, що містять матеріали нормативного або директивного характеру - закони, накази тощо.
Наукові видання маютъ такі підвиди: монографії, автореферати дисертацій, препринти, збірники наукових праць, тези доповідей та повідомлень на різних наукових зборах (конференціях, з’їздах, симпозіумах).
Науково-популярне видання – це видання, яке містить відомості про теоретичні чи експериментальні дослідження в галузі науки, культури і прикладної дисципліни, викладені в формі, доступній читачу-неспеціалісту.
Виробниче видання – видання, що містить відомості про технологію, техніку, організацію виробництва і розраховане на спеціалістів різної кваліфікації, які зайняті в сферах практичної діяльності. Розрізняють виробничі видання для кадрів масових професій і для фахівців.
Навчальні видання – особливий вид видань, створений у відповідній формі і покликаний допомогти широкому загалу конкретного користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним конкретним навчальним предметом.
Суспільно-політичне - це видання суспільно-політичної тематики. У масово-політичному виданні агітаційно-пропагандистського й виховного характеру інформація викладена у формі, доступної широкому колу читачів.
Довідкові видання - у доступній читачеві формі подають стислі й найголовніші відомості щодо того чи іншого поняття, предмета, терміна, події, персоналії. Матеріали довідкових видань мають зручну форму розміщення, здебільшого за алфавітним принципом (суцільним, або проблемно-тематичним), що дає можливість швидко віднаходити їх і не потребує суцільного читання.
Інформаційне видання - містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, непублікуємі) або результат аналізу й узагальнення відомостей, представлених у першоджерелах. Випускається організацією, що здійснює науково-інформаційну діяльність.
Видання для дозвілля - містить загальнодоступні відомості по виготовленню або експлуатації різних предметів в побуті, по різноманітних формах самодіяльної творчості, захоплень. Вони близькі до виробничо-практичних і науково-популярних видань. Проте відрізняються від них своїм цільовим призначенням.
Рекламні видання - цільове призначення цього виду видавничої продукції - від імені конкретного виробника, рекламодавця чи спонсора якнайкраще (щодо змісту тексту та його оформлення) представити потенційному споживачеві чи покупцеві товари, ідеї, послуги.
Літературно-художні видання – видання, що об’єднують усі твори художньої літератури, різноманітні за жанрами, часом і місцем їх появи у світ.
