22.3.3. Система асдк
Автоматизована система диспетчерського контролю (АСДК) являє собою апаратно-програмний комплекс, що забезпечує диспетчерський контроль стану окремих вузлів і пристроїв автоматики, телемеханіки та зв’язку, поїзних пересувань, вільності та зайнятості приймально-відправних колій, рейкових кіл і блок-ділянок, стан переїздів, вхідних і вихідних світлофорів станції та ін.
Умовно АСДК поділяється на дві підсистеми: верхнього і нижнього рівня. Об’єктами контролю АСДК є пристрої ЕЦ на станція і АБ на перегонах.
Підсистема нижнього рівня складається з електричних датчиків стану контрольованих технічних засобів (контакти відповідних реле постових і перегінних пристроїв, вимірювальні панелі рейкових кіл тощо) і контролерів диспетчерського контролю (КДК), що виконують збір цифрової і аналогової інформації, її обробку та передачу в мережу АСДК.
Контролер диспетчерського контролю являє собою багатопроцесорну систему з широкою номенклатурою модулів, що забезпечують контроль дискретних пристроїв, а також аналогових сигналів: вимірювання напруг живлення установок і шляхових реле рейкових кіл; вимірювання тривалості та частоти сигналів.
Для забезпечення знімання та передачі на станції дискретних і аналогових сигналів від сигнальних і переїзних установок апаратура нижнього рівня містить:
модуль лінійний аналоговий (МАЛ), призначений для збору і перетворення в цифровий код аналогової інформації від восьми контрольованих пристроїв;
генератор лінійних сигналів (ГЛЗ), службовець для збору дискретних сигналів від 15 контрольованих пристроїв (контакти реле) і реле стану блок-ділянки (переїзду). Крім того, ГЛС приймає цифровий код вимірювальних аналогових величин і передає його в лінію.
Лінійні виходи всіх генераторів лінійних сигналів (до 24) підключаються паралельно до двухпровідної лінії зв’язку.
Одночасна передача інформації з 24 сигнальних установок в загальну лінію зв'язку заснована на частотному поділі каналів. Кодування інформації про стан 15 контрольованих пристроїв або аналогової інформації кожним ГЛС виконується за принципом тимчасового розділення каналів. Стан кожного контрольованого пристрою (контакту реле) або аналогової інформації передається в дискретної формі модульованими за тривалістю паузами частотних посилок. Одночасно модульованими за тривалістю частотними посилками надсилається інформація про стан блок-ділянки (переїзду).
Інформація від кожної сигнальної установки по лінії зв'язку (наприклад, ДСН) надходить на станційну приймальну апаратуру і виділяється смуговими фільтрами модулів прийомних каналів ПК. Після дешифрування прийнятого сигналу ПК виставляє інформацію для її використання апаратурою верхнього рівня АСДК (виходи 1 - 2) (рис. 22.3.3). При необхідності з цього ж стику інформація може бути виведена на модулі індикації (МПІ).
Підсистема верхнього рівня та приймачем маршрутизацію потоків інформації від КДК, її обробку та відображення на АРМах мережі АСДК. Крім того, на цьому рівні здійснюється зв'язок із зовнішніми обчислювальними системами, в тому числі з АСОУП і автоматизованою системою служби СЦБ (АС-Ш).
До складу підсистеми верхнього рівня входять різні технологічні АРМи користувачів (поїзного і вузлового диспетчерів, змінного інженера дистанції сигналізації та зв’язку, чергового по станції, електромеханіків постів ЕЦ і ГАЦ, диспетчера локомотивного депо, чергового по пасажирським та вантажним паркам та ін.) Всі АРМи об’єднані в одну комп’ютерну мережу, що дає можливість обміну інформацією між будь-якими абонентами мережі та інформацією довільного виду, в тому числі інформацією реального часу, програмної підтримки будь-якої конфігурації зв’язку абонентів мережі, адміністрування доступу до мережі і динамічну маршрутизацію потоків інформації.
Кожен АРМ реалізує ряд загальносистемних функцій: графічне представлення на екрані монітора у вигляді мнемосхем інформації про реальний стан пристроїв СЦБ; поїзному положенні на контрольованих об’єктах (станціях, перегонах) і т.д.
Основні спеціалізовані функції автоматизованих робочих місць АСДК призначені для вирішення технологічних задач, що стоять перед персоналом.
Автоматизовані робочі місця оперативних працівників вирішують такі завдання: автоматичного визначення часу прибуття і відправлення поїздів; автоматичного спостереження за поїзними об'єктами в межах зони контролю; ідентифікації рухомих об’єктів; зв’язку з АСОУП.
МПІ
•
Стан
•
ГЛС
СЦБ
МПК 23, 24
•
2•
•
•
•
МПК 23, 24
15
Стан Станційний блок
блок-ділянкі
(переїзду)
МАЛ
1
•
•
8
Рис. 22.3.3. Структурна схема апаратури АСДК нижнього рівня
Автоматизоване робоче місце поїзного диспетчера вирішує завдання автоматизованого ведення графіка руху поїздів, у тому числі створення екранної форми графіка, отримання його кольоровий твердої форми копії, контролю обороту локомотивів тощо.
Мікропроцесорні системи АСДК і "КАСКАД" мають розширені функціональні можливості, завдяки яким вони можуть виконувати функції систем контролю стану рухомого складу на ходу поїзда, які в даний час виконують системи технічної діагностики рухомого складу ПОНАБ, ДИСК тощо.