22.3. Диспетчерський контроль за рухом поїздів

Автоматичні пристрої, за допомогою яких інформація про просування поїзда по ділянці передається поїзному диспетчеру, отримали назву “Диспетчерська контроль за рухом поїздів”. Система дає можливість диспетчеру стежити за становищем поїздів на ділянці і за показаннями станційних світлофорів, а черговому по станції – за рухом поїздів на перегонах, що прилягають до станції.

22.3.1. Система частотного диспетчерського контролю

З 1966 р. на ділянках з автоблокуванням застосовується система частотного диспетчерського контролю ЧДК. Система побудована на безконтактній апаратурі, що підвищує надійність її роботи, а головне – швидкодію.

В систему ЧДК включають до 15 проміжних станцій, кожна з яких має до 32 контрольованих об’єкта. Тим чином загально число контрольованих об’єктів – 480. Цикл контролю всіх об’єктів складає 15 с.

У системі передбачена трирівнева система контролю. Інформація від сигнальних установок АБ і АПС (нижній рівень) безперервно надходить на проміжну станцію (середній рівень). Тут вона обробляється і передається на центральний пункт поїзному диспетчеру і диспетчеру дистанції сигналізації та зв’язку (вищий рівень).

Вся інформація з об’єктів перегону передається на прилеглі станції по проводах подвійного зниження напруги ДСН за допомогою апаратури частотного ущільнення (рис.22.3.1). Для цього в релейних шафах АБ встановлені камертонні генератори (ГК) з різними частотами генерації. Максимально до одного ланцюга ДСН можна підключити 16 генераторів. Кожен генератор налаштовується на одну з 16 фіксованих частот в діапазоні 300 - 1600 Гц.

При вільному стані блок-ділянці генератор подає в лінію безперервний частотний сигнал вільності; при її зайнятості генератор вимикається, і частотний сигнал не подається. У разі пошкодження апаратури АБ посилається сигнал, який модулюється сигналами числового коду. При вільному стані всіх блок-ділянок і відсутності пошкоджень на сигнальних установках на прилеглу станцію надходять частотні сигнали від усіх генераторів.

Прийнята інформація з перегону надходить через підсилювач П в вузькосмугові приймачі П1 – П8 і П9 –П16, що складаються з 16 фільтрів. Кожен з них налаштований на частоту генератора ГК1 - ГК16 сигнальної установки перегону. На виході фільтрів включені контрольні реле, контактами яких запалюються контрольні лампочки на табло контролю перегону у ДСП. За характером горіння ламп на табло визначають стан блок-ділянки:

погасла лампочка свідчить про вільний стан ділянки;

лампа, що горить рівним світлом, – про зайняту ділянку;

миготлива лампа – про наявність пошкодження на сигнальної точці.

Контролюються наступні види несправностей: перегорання нитки лампи світлофора; несправність дешифраторної чарунки автоблокування; припинення подачі основного електроживлення на сигнальної точці; припинення подачі резервного електроживлення.

Структурна схема передачі інформації з проміжних станцій на центральний пункт наведена на рис. 22.3.2. Інформація про стан поїздів на перегонах, отримана на проміжних станціях, паралельно передається і на табло диспетчера ділянки. Крім того, з проміжній станції передаються відомості про стан колій і про готовність станції до прийому або відправлення поїздів. Всього на кожній станції контролюється стан 32 об’єктів – 16 перегінних і 16 станційних.

Передача інформації на центральний пункт здійснюється з допомогою фізичної лінії диспетчерського контролю ДК. У цьому колі організовано 16 вузькосмугових частотних каналів. Канали 1 – 15 використовуються для передачі інформації з 15 проміжних станцій на пост диспетчера, а канал 16 – для передачі тактових імпульсів синхронізаціїї. Для передачі контрольної інформації на центральний пункт на кожній станції встановлюють лінійний генератор ЛГ однією з 15 частот, приймач тактових сигналів ПТ₁₆ і розподільник Р, які мають 32 позиції. Шістнадцять позицій використовуються для трансляції на центральний пункт сигналів, отриманих з перегону, а решта - для передачі інформації про стан станційних шляхів, стрілочних секцій, вхідних і вихідних світлофорів. На одній з проміжних станцій встановлено генератор тактових сигналів ГТ₁₆ з робочою (шістнадцятою) частотою 1523,6 Гц. Цей генератор виробляє тактові імпульси тривалістю 0,4 с з інтервалом 0,4 с.

Для прийому частотних кодових сигналів, що надходять з проміжних станцій, на центральному пункті встановлені приймач тактових сигналів ПТ₁₆, вузькосмугові приймачі П1 – П8 і П9 – П15, розподільник Р і табло-матриця, на якому нанесений план ділянки та встановлені контрольні лампочки. Табло-матриця має 15 вертикальних шин (по числу контрольованих станцій) і 32 горизонтальні шини (по числу контрольованих об’єктів на кожній станції). Контрольна лампочка включається при підключенні до відповідних горизонталі і вертикалі різних полюсів живлення, а вимикання - при наявності на цих шинах матриці одного потенціалу.

Інформація зі станцій на центральний пункт передається наступним чином. Перший тактовий імпульс сприймається приймачами тактових сигналів на всіх станціях. Сигнали з їх виходів встановлюють розподільники в положення опитування перших за порядком об’єктів кожній станції. Розподільник центрального пункту при цьому підключає полюс живлення до першої горизонталі матриці. Якщо контрольовані рейкові кола вільні, а станційні світлофори закриті, то частотний сигнал в лінію не надходить. При зайнятті рейкового кола чи відкритому світлофорі станція повідомляє про це посилкою в лінію сигналу присвоєної їй частоти. Поступив на центральний пункт сигнал фіксується приймачем, налаштованим на частоту передавальної станції, який підключає до вертикальної шини другий полюс напруги, в результаті чого включається контрольна лампочка. Під час першого тактового імпульсу всі 15 станції одночасно на своїх частотах передають інформацію про стан перших за порядком опитування об’єктів (О₁).

На другому такті відкривається друга горизонталь, а станції передають інформація про стан своїх других об’єктів і т.д. Після перевірки всіх 32 об’єктів цикл контролю закінчується, настає коротка пауза, рівна 1,2 с, протягом якої всі розподільники повертаються у вихідний стан і готуються до роботи другого циклу.

Перехід на нову елементну базу з використання мікроелектронної бази і ПК торкнувся і систем диспетчерського контролю. Нові системи відрізняються не тільки своєю елементної базою і причепом побудови, але і розширеними функціональними можливостями. До таких систем можна віднести автоматизовану систему диспетчерського контролю АСДК і мікропроцесорну систему “ДК Каскад”.