4. Диспетчерська централізація

1. Загальна характеристика і принципи побудови системи

Для оперативного управління перевізним процесом на ділянці залізниці з одного пункту і однією особою – поїзним диспетчером (ДНЦ) застосовують диспетчерську централізацію (ДЦ). Ділянки залізниць, якими керують диспетчери, називаються диспетчерськими кругами, їх протяжність в середньому 100 - 150 км. Межами цих кругів є, як правило, дільничні і сортувальні станції.

Основним завданням поїзного диспетчера є забезпечення руху поїздів за графіком, а в разі його порушення – введення поїздів, що запізнилися, у графік. Для цього ДНЦ, наприклад, зменшує стоянки поїздів на проміжних станціях і роз’їздах, змінює порядок та пункти схрещення і обгону поїздів, відправляє поїзда по неправильній колії на двоколійних вставках.

ДЦ дозволяє поїзному диспетчеру керувати стрілками і сигналами всіх лінійних пунктів (ЛП), що входять в диспетчерський круг, з центрального поста (ЦП).

Диспетчерська централізація (21.4.1) включає комплекс пристроїв, в якій входять: автоматичне блокування (АБ) на перегонах, електрична централізація стрілок и сигналів (ЕЦ) на проміжніх станціях і систем телеуправління (ТУ) i телесигналізації (ТС):

ДЦ = ЕЦ + АБ + ТУ + ТС.

Пристрої ДЦ забезпечують:

• управління стрілками і сигналами з одного пункту управління за допомогою пульта керування (П);

• контроль на виносному табло стан приймально-відправних колій, стрілочних ділянок, зайнятості перегонів і прилеглих до них блок-ділянок;

• повторення показань вхідних, маршрутних і вихідних світлофорів;

• можливість передачі станцій на резервне управління стрілками і сигналами по прийому і відправленню потягів;

• маневровій роботі або передачі стрілок на місцеве управління для маневрів;

• автоматичний запис графіка виконаного руху потягів;

• виконання вимог, що пред’являються до ЕЦ і автоблокування.

Диспетчерську централізацію застосовують на одно- і богатоколійних лініях, включаючи приміські ділянки з інтенсивним рухом потягів. Найбільш ефективна ДЦ на однопутних лініях, особливо якщо перегони мають двоколійні вставки, а роздільні пункти побудовані по продовжніний схемі, що дозволяє виконувати безупинні схрещення потягів. В цьому випадку при ДЦ дільнична швидкість руху потягів підвищується на 15 – 25 %, а пропускна спроможність – на 35 – 40 %. Чисельність експлуатаційного персоналу при цьому на 100 км. залізничних ліній скорочується на 60 чоловік. Термін окупності капіталовкладень, витрачених на устаткування одноколійної ділянки пристроями ДЦ, не перевищує 3 років.

ЛПn

ЛП₁ ЛП₂

Д ільнична АБ АБ АБ

станція

ЦП

ЕЦ

ВТ

ПМ

ЕЦ

ЕЦ

ТУ - ТС

ТУ - ТС

ТУ - ТС

ТУ - ТС

ЛЗ ЛЗ ЛЗ

Рис. 21.4.1. Схема диспетчерського управління залізничної дільницею

Для передачі керуючих і сповіщуючих наказів в системах ДЦ використовують кодові сигнали, які дозволяють по двох проводах керувати великим числом об’єктів, розташованих на ЛП ділянки і контролювати їх стан. Кодові сигнали будуються з використанням різних ознак сигналів, до яких відносяться полярні, частотні і фазові ознаки.

За способом побудови кодових сигналів і способу контролю лінійних об’єктів існує кілька систем ДЦ:

полярно-частотна диспетчерська централізація (ПЧДЦ) з використанням плюсових і мінусових імпульсів (полярних імпульсів постійного струму) для побудови сигналів ТУ і частотних імпульсів для побудови сигналів ТС. Стан об’єктів контролюється по спорадичному принципу;

частотна диспетчерська централізація (ЧДЦ) з використанням частотних імпульсів для побудови кодових сигналів ТУ – ТС. Стан об’єктів контролюється також по спорадичному принципу;

циклічна диспетчерська централізація системи “Нева” з використанням частотних імпульсів для побудови кодових сигналів ТУ – ТС. Стан лінійних об’єктів контролюється за циклічним принципом, що дозволяє отримати достовірний і точний контроль стану об’єктів в умовах сигнальних перешкод від електричної тяги на змінному струмі;

диспетчерська централізація системи “Луч” є модернізованою ДЦ “Нева”, в якій не змінилися пристрої каналів ТС. Найбільш істотно перероблена апаратура каналу ТУ. Система передбачає можливість організації на центральному посту чотирьох робочих місць оперативного персоналу залізничної ділянки: поїзного, маневрового диспетчера, енергодиспетчера та чергового інженера поста ДЦ.

У всіх системах структура побудови наказів в основному однакова.

Зокрема, кодовий наказ ТУ містить такі частини:

• визначальний, яка визначає передачу сигналу ТУ і готує пристрої ЛП до прийому сигналу;

• виборчу, в якій шляхом комбінації імпульсів утворюються адреси для вибору станцій на дільниці та групи об’єктів управління на цих станціях;

• оперативну, в якій імпульсами передаються команди управління об’єктами на обрану станцію і групу управління на ній.

Спвіщувальний код завжди містить імпульс (визначає), який призначений для запиту дозволу на передачу інформації про стан контрольованих об’єктів. В сповіщувальному коді зашифровані адреси станції та станційної групи, а також стан контрольованого об’єкта в цій групі.

Всі кодові системи централізації виконують ідентичні функції (передають велику кількість наказів з використанням малої кількості проводів) і містять ряд вузлів, які мають однакову побудову системи.

Такими вузлами (рис. 21.4.2) є: лінійні пристрої Л, розподільники Р, генератори імпульсів Г, шифратори Ш, пускові пристрої П, дешифратори Д, захисні пристрої З і керуючі реле, замикання фронтових контактів яких рівносильно натискання кнопки на пульті управління для зміни стану об’єкта (перевід стрілки, відкриття світлофора тощо).

Г

Л

Д

Р

Л

П

Лінія

зв’язку

Ш

Р

З

Рис. 21.4.2. Фрагмент струкурной схеми кодових систем

Генератори імпульсів призначені для генерації імпульсів і їх передачу в лінію зв’язку.

Розподільники призначені для відліку імпульсів (інтервалів) і утворення шифраторних ланцюгів при передачі та дешифраторних при прийомі приказів.

Шифратори надають імпульсам коду певні ознаки сигналів (полярні, частотні або фазові) відповідно до переданих наказом. Для цього ланцюга шифрації проводяться через контакти реле, що фіксують управляючі дії або контролюючі положення об'єктів.

Пускові пристрої фіксують початок передачі наказів на центральному посту при натисканні керуючої кнопки, а на лінійних пунктах – при зміні положення об’єктів.

Дешифратори розшифровують прийняті накази, які впливають на роботу виконавчих пристроїв.

Захисні пристрої призначені для захисту кодової централізації від передачі і прийому помилкових сигналів.