- •Глава 19. Загальні відомості про автоматику і телемеханіку
- •19.1. Призначення систем залізничної автоматики і телемеханіки, класифікація систем
- •Системи
- •19.2. Сигналізація на залізницях України і основи сигнальної техніки
- •19.2.1 Принципи побудови оптичної сигналізації
- •19.2.2. Умови сприйняття світлових сигналів
- •19.2.3. Класифікація світлофорів
- •19.2.4. Оптичні системи світлофорів
- •19.2.5. Лінзовий і прожекторний світлофори
- •19.3. Елементи пристроїв автоматики і телемеханіки
- •19.3.1 Загальні відомості
- •19.3.2 Принцип дії і класифікація реле
- •19.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •19.4. Електричні рейкові кола
- •Глава 20. Перегінні системи автоматики і телемеханіки
- •20.1. Колійне напівавтоматичне блокування
- •20.2. Колійне автоматичне блокування
- •Вихідний сигнал закритий
- •20.2.1. Класифікація систем автоматичного блокування
- •20.2.2. Логічні зв'язки в автоблокуванні
- •20.2.3. Технічна реалізація логічних зв’язків при автоблокуванні
- •20.2.4. Системи автоблокування на базі тональних рейкових кіл
- •Глава 21. Станційні системи автоматики і телемеханіки
- •21.1. Основни размежування поїздів на станціях
- •21.2. Електрична централізація стрілок і сигналів
- •21.2.1. Загальні відомості
- •21.2.2. Класифікація систем електричної централізації
- •21.2.3. Виконавчі пристрої управління і контролю ец
- •21.2.4. Загальні принципи побудови і роботи маршрутно-релейної централізації
- •21.2.5. Мікропроцесорні централізації стрілок і сигналів
- •21.2.6. Характеристика існуючих систем мікропроцесорної централізації
- •21.3. Гіркова автоматична централізація
- •21.3.1. Загальні положення
- •21.3.2 . Характеристика гіркової автоматичної централізації
- •Диспетчерська централізація
- •Загальна характеристика і принципи побудови системи
- •21.4.2. Програмно-апаратний комплекс мікропроцесорної централізації “каскад”
- •Глава 22. Додаткові системи автоматики і телемеханіки
- •22.1. Автоматична локомотивна сигналізація
- •22.1.1. Призначення та класифікація систем автоматичної локомотивної сигналізації
- •22.1.2. Технологічні алгоритми безперервних систем алсн
- •22.2. Автоматична переїзна сигналізація
- •22.2.1. Види огороджувальних пристроїв на переїздах і вимоги до них
- •22.2.2. Основи управління переїзною сигналізацією
- •22.3. Диспетчерський контроль за рухом поїздів
- •22.3.1. Система частотного диспетчерського контролю
- •22.3.2. Система диспетчерського контролю “дк Каскад”
- •22.3.3. Система асдк
- •Глава 23. Системи контролю стану рухомого складу, що рухається
21.2.4. Загальні принципи побудови і роботи маршрутно-релейної централізації
На залізницях України і СНД на дільничних, сортувальних і проміжних станціях із числом стрілок понад 30 і значним обсягом поїзної і маневрової роботи найбільш поширеною є блочна маршрутно-релейна електрична централізація стрілок і сигналів (БМРЦ).
Уся апаратура БМРЦ розташована в функціональних блоках, котрі у вигляді типових конструкцій з закінченим монтажем виготовляються на заводах. Схеми БМРЦ для станцій з будь-яким числом стрілок і світлофорів збираються шляхом з’єднання набірних і виконавчих блоків відповідно до топології однониткового плану станції. Блочне побудування електричної централізації дозволяє спростити проектування пристроїв, скоротити час монтажних робіт, поліпшити ремонтну-придатність у процесі експлуатації діючих приладів.
Аппаратура БМРЦ і електрообладнання для живлення пристроїв ЕЦ розташована, як правило, у спеціальної будівлі (пост ЕЦ). Основними приміщеннями поста ЕЦ є апаратна, релейна, акумуляторна, кімната зв’язку та інші.
В апаратному приміщенні за пультом управління працює черговий по станції (ДСП). Апаратом управління може бути пульт-маніпулятор і виносне табло або пульт-табло.
В БМРЦ застосовується маршрутний принцип управління стрілками і сигналами, за яким маршрут будь-якої складності і довжини здійснюється послідовним натисненням на пульті кнопок початку і кінця маршруту. При цьому здійснюється автоматичний перевід і замикання стрілок, які входять до складу маршруту, і відкривається відповідний світлофор з перевіркою усіх умов безпеки руху.
Роботу маршрутно-релейної централізації можна розділити на наступні частини (рис. 21.2.6): маршрутний набір; скасування набору; роздільне управління стрілками; установка, контроль, замикання маршруту і відкриття світлофора; автоматичне секційне розмикання маршруту; скасування встановленого маршруту; штучне розмикання маршруту.
Маршрутний набір ДСП виробляє натисканням маршрутних кнопок за принципом початку і кінця маршруту і впливає на набірну групу. Набірна група автоматично переводить стрілки по всіх секціях маршруту і перевіряє відповідність маршруту, що сформувався, маршруту, який набирався.
У всіх випадках помилкового натискання маршрутних кнопок або відмови авоматикі ДСП скасовує набір шляхом натиснення спеціальної кнопки “Скасування набору”. Установка, контроль, замикання маршруту і відкриття світлофора відбувається автоматично, без участі ДСП, за допомогою схем виконавчої групи.
По закінченню переведення стрілок по всіх секціях маршруту контролюється правильність положення стрілок і відсутність їх взрізу; вільність секцій; вільність приймальної колії (в маршруті прийому), вільність не менше однієї блок-ділянки на перегоні при автоблокування або всього перегону при напівавтоматичному блокуванні; відсутність ворожих маршрутів, штучного розмикання маршруту і передачі стрілок на місцеве управління.
Одночасно з контролем правильності приготованого маршруту настає
Рис. 21.2.6. ЕЦ (альбом)
замикання всіх секцій маршруту, і після замикання відкривається світлофор для дозволу руху по маршруту. Характер замикання може бути попереднім або повним.
Автоматичне розмикання маршруту будується таким чином, що розмикання складного маршруту відбувається по частинам, окремим секціях. Вступ поїзда на маршрут фіксується за допомогою першої по ходу поїзда рейкового кола і відбувається автоматичне закриття світлофора. При подальшому русі поїзда по секціях маршруту ці секції розмикаються в послідовності проходження по ним поїзду.
Кожна наступна секція маршруту розмикається за умови розмикання попередньої секції, тобто секція 2 за умови розмикання секції 1, секція 3 за умови розмикання секції 2. З моменту розмикання кожної секції маршруту ДСП отримує можливість, не чекаючи звільнення і розмикання останньої секції, використовувати її в іншому маршруті.
Скасування маршруту ДСП проводиться в тих випадках, коли не представляється можливим використовувати встановлений маршрут, з витримкою часу, яка залежить від стану ділянки наближення.
До режиму штучної розмикання маршруту вдаються у разі, якщо після проходження поїзда за маршрутом з якої-небудь причини не розімкнуться окремі секції (наприклад, при пошкодженні рейкового кола). Штучна оброблення відбувається також з витримкою часу.
