Арістов В.О. Розділ VI Автоматика, телемеханіка та зв’явок на залізничному транспорті

Глава 19. Загальні відомості про автоматику і телемеханіку

Автоматика – галузь техніки, що вивчає теорію автоматичного управління, принципи побудови автоматичних систем і утворюючих їх технічних засобів.

Автоматичним управлінням називається управління технічним об’єктом, здійснюване без безпосередньої участі людини. Роль людини при цьому зводиться до спостереження за роботою систем автоматичного управління (САУ), до їх включення або виключення. Якщо функції управління частково виконує людина, то такі системи називають автоматизованими.

Система автоматичного управління (або автоматична система) складається з керованого об’єкта (КО) і автоматичного управляючого пристрою, (АУП), що взаємодіють між собою. Керованим об’єктом є пристрій, що здійснює деякий технічний процес. Правильне виконання цього процесу визначається сукупністю розпоряджень, які називаються алгоритмом функціонування. Для виконання алгоритму функціонування КО необхідна наявність спеціально організованих дій ззовні з боку АУП. Характер цих дій визначається сукупністю розпоряджень, яка називається алгоритмом управління.

Прикладом САУ служить система автоматичного ведення поїзду, яка використана в метрополітені (рис. 19.1). Керованим об’єктом є поїзд, який перевозить пасажирів і вантажі (технічний процес). Алгоритм функціонування визначає рух поїзда із заданою швидкістю, зупинку його в певних точках дороги (на станціях) і забезпечення безпеки руху. Управління поїздом для правильного виконання ним перевізного процесу здійснює АУП – “ Автомашиніст ”.

Поїзд

САУ

Сс

Автомашиніст

Рис. 19.1

Телемеханіка – галузь технічної науки про управління об’єктами на відстані за допомогою посилки спеціальних кодованих сигналів. Телемеханічна система (рис. 19.2) містить органи управління і контролю ОУК, керовані об’єкти КО, у також пристрої кодування ПК і декодування ПД, які забезпечують передачу по лінії зв'язку великої кількості інформації по управлінню і контролю керованими об’єктами.

ОУК

УК

УД

УО

Лінія зв’язку

Рис. 19.2

Аналогічну структуру мають системи зв’язку по передачі даних і мовних сигналів (рис. 19.3). У них передавальні (Пер. П) і приймальні (Пр. П) пристрої вирішують завдання модуляції і демодуляції сигналів, що поступають до абонента А, і завдання розділення каналів зв'язку.

А

Пер. У

Пр. У

А

Канал зв’язку

Рис. 19.3

19.1. Призначення систем залізничної автоматики і телемеханіки, класифікація систем

Системи залізничної автоматики і телемеханіки (ЗАТ) це системи сигналізації, централізації та блокування (СЦБ), які забезпечують:

– підвищення безпеки руху поїздів;

– збільшення пропускної спроможності ділянки;

– збільшення дільничної швидкості руху поїздів;

– підвищення продуктивності праці;

– поліпшення оперативного управління перевізним процесом;

– поліпшення умов праці залізничників.

Системи залізничної автоматики і телемеханіки (ЗАТ) класифікують перш за все залежно від місця їх вживання (перегони, станції або лінії метрополітену), а також кола вирішуваних ними завдань. Але є окремі пристрої, які не можна однозначно віднести ні до перегінних пристроїв, ні до станційних. Наприклад, автоматична локомотивна сигналізація, яка повинна виконувати свої функції як при слідуванні поїзда по перегону, так і по станції. Виходячи з цього, системи ЗАТ можна умовно представити у вигляді окремих системних блоків (рис. 19.4), кожен з яких підлягає подальшій деталізації.

Перегінні системи ЗАТ - це пристрої колійного блокування. Під терміном “колійне блокування” розуміється така організація руху поїздів на перегоні, при якій правом на заняття ділянки колії служить дозволяюче показання світлофора. Після заняття ділянки поїздом вона блокується червоним вогнем на світлофорі, якій огороджує цю блок-ділянку до здобуття інформації про її звільнення.