74.Визначте зміст та значення реформаційної діяльності керівництва Угорщини 50-60х рр.. 20ст

Революція 1956 р.

            На початок 50-х р. угорці жили гірше ніж наприкінці 40-х рр., але країна була перетворена в індустріально-аграрну.Зміну в радянському керівництві, а особливо засудження "культу особи Сталіна" на XX з’їзді КПРС призвело до утворення в УПТ реформаторського крила під тиском якого відбулась часткова реабілітація репресованих. До того ж Ракоші, як вірний послідовник Сталіна, не користувався підтримкою нового радянського керівництва.Він, щоб уникнути значних катаклізм, призначив Головою Ради міністрів І.Надя. Той різко засудив репресії та форсовану колективізацію селян. Це спричинило протистояння двох лідерів. 9 березня 1955 р. ЦК УПТ звинуватив Надя у опортунізмі. 14 квітня Головою Ради Міністрів призначили Гегедюша. У листопаді Надя навіть збирались виключити з партії. Але 18 липня 1956 р. під тиском СРСР М.Ракоші на посаді Першого секретаря ЦК УПТ був замінений Гере, наступником якого став Я.Кадар. Нове керівництво, щоб заспокоїти громадськість, реабілітувало Ласло Райка і влаштувало національний похорон.

            У цей момент, коли в партії велась внутрішня боротьба у Будапешті 23 жовтня 1956 р. відбулась багатотисячна демонстрація на підтримку реформ у Польщі, яка переросла у загальний виступ населення проти режиму Ракоші.

            Керівництво УПТ оцінило цей виступ як контрреволюційний і у Будапешті були введені війська. Це зразу загострило становище в столиці. Почались збройні сутички. (Питання, де повсталі взяли зброю залишається відкритим по теперішній день). Перші сутички відбулись біля Будинку радіо. Озброєні загони захопили кілька автобаз та підприємств, арсенал, телеграф, редакцію газети "Сабад неп" та інші. Атакували артилерійське училище, воєнні заводи, поліцейські дільниці та військкомати, тюрми, з яких було випущено 10 тис. кримінальних злочинців та 3,3 тис. політичних в‘язнів. Загалом у сутичках між повсталими і угорськими військами у 40 містах Угорщини загинуло понад 1 тис. чоловік.

            У ніч на 24 жовтня ЦК УПТ звернулась до СРСР за допомогою. Було обрано нове Політбюро УПТ. І.Надь став головою уряду. Він оголосив про встановлення військового стану і комендантської години На підприємствах почали створюватись робітничі дружини. 24 жовтня у Будапешт увійшли радянські війська і зайняли стратегічні пункти міста, але у сутички не вступали.25 жовтня першим секретарем ЦК УПТ було обрано Я. Кадара. До Будапешта прибула радянська делегація на чолі з А. Мікояном і М.Сусловим. Але у партії й уряді панувала розгубленість. Надь не став сильним національним лідером і не зумів опанувати ситуацією. 28 жовтня він звернувся по радіо з закликом припинити вогонь і зажадав виведення радянських військ. Після виведення радянських військ у Будапешті почалось справжнє полювання на службовців держбезпеки і партійних функціонерів. 30 жовтня було захоплено будинок будапештського міському партії, а всі його захисники були розстріляні. У таких умовах керівництво УПТ оцінила події як національна революція. Було прийнято рішення про розпуск УПТ і створення Угорської Соціально-робітничої партії і про відновлення багатопартійності. Уряд І.Надя було перетворено в коаліційний. Велике значення мала декларація Радянського уряду про те, що у відносинах з соціальними країнами мало місце порушення суверенітету цих країн.1 листопада І.Надь заявив про вихід Угорщини з ОВД і про нейтралітет країни. По всій країні руйнувались "основи соціалізму" відновлювали свою діяльність і створювались нові різні політичні партії, розпускались кооперативи, створювались незалежні профспілки і т.д. Такий розвиток подій занепокоїв радянське керівництво, яке розцінило це як загрозу соціалізму. Заручившись підтримкою комуністичних партій інших держав (у тому числі Югославії і КНР), радянське керівництво вдалось до прямої агресії (операція "Вихор"). Вранці 4 листопада 12 дивізій Радянської армії з території СРСР та Румунії почала вторгнення в Угорщину. Формально такі дії пояснювались закликом революційно робітничо-селянського уряду на чолі з Я.Кадаром, який був утворений у місті Сальнок. Основні бойові дії розгорнулися у Бадапешті, де повсталі чинили опір до 10 листопада. Центром опору став район Будапешту навколо кінотеатру "Корвін".І.Надь знайшов притулок у Югославському посольстві. Згодом був вивезений у Румунію. Де був виданий Угорщині, потім засуджений і страчений. Після збройного придушення виступи не припинились. Майже до кінця року в країні відбувались страйки демонстрації проти нового уряду на чолі з Я.Кадаром, на що той відповів репресіями. 28601 чоловік було заарештовано: 500 з них було страчено, 5913 було ув'язнено.Під час подій у вуличних боях загинуло 2973 чол. Значні втрати понесли і радянські війська: 720 вбитих, 1540 поранених, 51 пропали безвісті. Нове керівництво, яке було нав'язане угорцям силою, не користувалось ніяким авторитетом. Але Я.Кадару крок за кроком вдалось завоювати авторитет і відновити громадянський мир. Критиці було піддано Ракоші, реабілітовані жертви його репресій, ліквідовані негативні явища у проведенні кооперації та індустріалізації. Репресії про учасників подій 1956 р. були припинені.У другій половині 50-60-х роках Угорщині була проведена одна з найбільш ґрунтовних економічних реформ, яка дала простір для розвитку приватної ініціативи й кооператорів. Завдяки реформам життєвий рівень угорців невпинно зростав майже до кінця 70-х р. Найбільш успішно розвивалось сільське господарство, що перетворило Угорщину в одного з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в Європі.Незважаючи на непослідовність реформ, у період неосталінізму в Угорщині існував найбільш ліберальний політичний режим з усіх країн Східної Європи.