Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_1 - копия.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
345.75 Кб
Скачать

17. Проаналізуйте соціально-економічне становище сша після псв.

Війна сприяла збагаченню країни. Загальний чистий прибуток монополій протягом 1914-1919 рр. становив 33,6 млрд доларів. Це дозволило здійснити значні капіталовкладення в американську промисловість, створити нові робочі місця, зменшити безробіття.

Промисловий ріст, що почався на цій базі, збільшив питому вагу США у світовому промисловому виробництві. США закріпили за собою статус економічно наймогутнішої країни світу.

Сполучені Штати значно збільшили експорт капіталу. Головною його формою були військові позички. Зростання питомої ваги США в міжнародних економічних відносинах створило умови для активнішого вторгнення Сполучених Штатів у сферу світової політики. Уряд демократичної партії на чолі з президентом Вудро Вільсоном взяв у 1917 р. курс на завоювання "світового лідерства". Програму рішучої активізації зовнішньої політики США було викладено Вільсоном у згаданих вище "14 пунктах".

Виступаючи проти таємних угод, які були звичайною практикою міжнародних відносин в Європі, правлячі кола США спо­дівались укласти інші, більш вигідні для них. Вони намагалися реалізувати гасло "рівних можливостей", щоб створити умови для наступу на позиції європейських колоніальних держав у країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Для послаблення своїх суперників США пропонували ввести принцип "відкритих дверей" у всіх володіннях Німеччини й Турецької імперії, що підлягали поділові, а також у Китаї.

На здійснення цієї програми була спрямована діяльність представників США на Паризькій мирній конференції 1919 р. США прагнули не допустити надмірного зміцнення Англії та Франції. З цією метою вони виступили за збереження достатньо сильної Німеччини під впливом Сполучених Штатів. З розрахунку на утвердження домінуючого становища США виходили й американські плани організації Ліги Націй.

Провал планів США на Паризькій мирній конференції пояснювався тим, що зовнішньополітичні позиції США залишалися порівняно слабкими. У березні 1920 р. сенат не ратифікував Версальського договору, що містив положення про Лігу Націй. Це означало, що зовнішньополітичний курс, узятий урядом Вільсона в роки Першої світової війни, зазнав поразки.

18. Визначте головні напрями зовнішньої політики сша у міжвоєнний період.

Перемога у Першій світовій війні країн Антанти, на чиїй стороні США брали участь у війні забезпечили зростання міжнародного авторитету Вашингтону в світі. Саме президент В. Вільсон виступив з своїми «14 пунктами» як формою облаштування повоєнного світу, проте опір західноєвропейських держав, яким не був вигідний принцип «відкритих дверей та рівних можливостей» призвели до зовнішньополітичної поразки Вашингтону, зо мало наслідком поразку демократичної партії на президентських виборах. З 1920 р., тобто з приходом до влади республіканців ізоляціоністський курс стає офіційним курсом США на довгі роки. Він означав відмову від військово-політичних союзів з європейськими країнами та активну зовнішньоекономічну експансію до країн Латиснької Америки й Далекого Сходу.

У 30-ті рр. президент Рузвельт у підходах до зовнішньополітичного курсу був прихильником Вудро Вільсона і вважав, що США повинні відігравати активну роль у світовій політиці. Адміністрація Рузвельта в 1933 р. встановила дипломатичні відносини з СРСР на рівні послів.

Своєрідним закріпленням ізоляціоністського курсу став закон 1935 р. про нейтралітет. За цим законом, у разі виникнення збройного конфлікту президент повинен був накласти ембарго на експорт зброї країнам, що воювали та заборонитьи американцям плавати на суднах цих країн.

Цікавим вектором зовнішньої політики США у міжвоєнний період був японський. США постачали стратегічні матеріали Японії, вважаючи, що вона застрягне в Китаї і не зазіхатиме на тихоокеанські володіння США. З іншого боку, американські політики розглядали Японію як стримуючий фактор СРСР. Із загостренням міжнародних відносин наприкінці 30-х рр. через активізацію агресорів, в політичних колах США починають актуалізовуватись противники ізоляціонізму.  Незважаючи на це закон про нейтралітет було скасовано лише після початку Другої світової війни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]