Запитання і завдання

1.Визначте завдання пропедевтичного ознайомлення старших дошкільників з основними мовними одиницями.

2.Як Ви організуєте роботу по ознайомленню дошкільників із характеристикою звуків? За яких умов ця робота буде ефективною? Складіть низку методичних рекомендацій, адресованих вихователю – початківцю.

3. Схарактеризуйте обсяг відомостей про речення як мовну одиницю, що мають практично засвоїти старші дошкільники. Які практичні навички необхідно сформувати у дітей на цій основі? Для чого вихователеві слід ретельно проаналізувати вимоги програми, за якою він працює?

4. Як Ви оцінюєте розвивальний потенціал описаних у літературі методів і прийомів формування у дошкільників уявлення про речення? Яким із них Ви надаєте перевагу?

5.Які уявлення про складову структуру слова передбачено сформувати у дітей старшої дошкільної групи? Яке значення для оволодіння грамотою має вміння членувати слова на склади?

6. Схарактеризуйте основні прийоми, які допоможуть дітям оволодіти складоподілом. Які з них, на Вашу думку, є лінгвістично обґрунтованими? Доведіть, чому.

7. До застосування яких ігрових прийомів визначення наголошеного складу Ви вважаєте себе підготовленими? Розробіть фрагмент заняття, метою якого є ознайомлення старших дошкільників із наголосом у слові.

8. Як трактується в сучасній науково-методичній літературі поняття звуковий (фонемний) аналіз слова? Чию точку зору Ви поділяєте?

9. Які прийоми роботи з формування в дітей навички звукового аналізу слова Ви практикуватимете на заняттях зі старшими дошкільниками?

10. З якою метою Д.Ельконін запропонував використовувати у навчанні дітей звукового аналізу слова картини-схеми, фішки – звуки? У чому переваги використання схематичної наочності? Як Ви ставитесь до ідеї поступового згортання наочного матеріалу? Обґрунтуйте власну точку зору..

11. Якими методичними поняттями і термінами поповнилися ваші знання з опрацьованої теми?

Практичні завдання

1. Підготуйте 3-4 картинки - схеми для проведення звукового аналізу слів, різних за кількістю звуків (три, чотири, п’ять).

1. Складіть блок-схему «Алгоритм роботи з картинкою - схемою на початковому етапі навчання дітей старшого дошкільного віку звукового аналізу слів».

2. Складіть блок-схему «Послідовність роботи зі словом на етапі проведення повного звукового аналізу».

3. Розробіть конспект заняття з навчання старших дошкільників грамоти за таким програмовим змістом:

Закріпити: уявлення дітей про слово; уміння інтонаційно виділяти звук у слові, вчити проводити звуковий аналіз слова (визначати послідовність звуків у слові). Сформувати у дошкільників уявлення про голосні звуки. Продовжувати вчити називати слова із певним звуком.

Розв’яжіть методичні задачі

1. Для чого в період навчання грамоти розглядається поняття «склад?». Із запропонованих відповідей виберіть, на Ваш погляд, правильну і обґрунтуйте її:

а) для навчання читання – ми вчимо читати не одразу цілими словами, а спочатку по складах;

б) для навчання фонетичного аналізу – ми ділимо усне слово на склади, а потім виділяємо звуки всередині кожного складу;

в) для навчання письма – дитина для самоконтролю диктує собі слово по складах.

2. Навчання дітей виділяти наголошений склад у слові традиційно проводилось із використанням таких прийомів: слово пропонується: а) «покликати», б) «спитати». Ознайомтесь з роботою двох педагогів і спробуйте оцінити її з точки зору методичної грамотності використання зазначених прийомів.

Для виділення наголошеного складу у слові Іра вихователь запропонувала покликати ляльку з таким ім’ям (іграшка використовується на занятті). Діти виконують завдання, хором кличуть « І-ро! І-ро!».

Інший педагог, бажаючи допомогти дітям під час виділення наголошеного складу в слові горобець, пропонує дітям спитати про горобця. Діти питають: «Як це?».

Чому обидва прийоми не привели до бажаного результату? Який є дійсно ненадійним, а який був просто неправильно реалізований?

2 .Визначте, який прийом використовує педагог, навчаючи дітей виділяти наголошений склад.

П едагог разом з дітьми будує складові схеми деяких імен - , ,

. (Тоня, Сергійко, Вадим).

- Потім він звертається до дітей: « Я буду вимовляти імена, а ви не тільки намагайтеся почути наголос, а й поспостерігайте, як я буду вимовляти, яким словом собі допоможу: - Це Тоня? – Це Сергійко? – Це Вадим?

Діти повторюють кожне слово за педагогом, після чого позначають наголос у відповідній схемі. Потім діти обговорюють, яким чином вони допомогли собі почути наголос у слові (Ми питаємо, починаючи зі слова це). Педагог пояснює, що дійсно, коли ми здивовано запитуємо, наголошений склад особливо чітко чується.

3.Порівняйте прийом, описаний в попередньому завданні, з прийомом «відстукування» слова (наприклад, як на телеграфному апараті) з виділенням наголошеного складу. Обидва прийоми мають право на існування, але який із них задає спосіб дії, а який тільки фіксує результат?

4. Перед Вами декілька лінгвістичних задач спрямованих на закріплення знань дітей про ознаки складу. Які з них, на Вашу думку, можуть бути використані на заняттях зі старшими дошкільниками? Чому Ви так вважаєте? Якою буде Ваша реакція у випадку неправильних відповідей дітей?

1) У складі один звук. Який він: голосний або приголосний? 2) У cкладі два звуки. Які це звуки? 3) У складі три звуки. Скільки в ньому голосних? Скільки приголосних? 4) У слові є приголосні і один голосний звук. Скільки в слові складів? 5)У слові всього два звуки. Скільки в слові складів? 6) У слові БРАТ чотири звуки і у слові ГУСИ чотири звуки. Чи однакова кількість складів у цих словах? Поясніть, чому кількість складів у словах різна.

5. Вихователі нерідко називають істотною ознакою голосних звуків те, що вони тягнуться співаються. Як Ви ставитесь до такої характеристики? Доведіть. На які артикуляційні особливості голосних і приголосних звуків слід спиратися у навчанні старших дошкільників?

6. На запитання педагога: « Як довести, що звук [у] голосний?» дитина відповіла, що цей звук можна співати, повітря у роті не зустрічає перешкоди і цей звук утворює склад. Чи всі з названих дитиною ознак, по-перше, є правильними, а по-друге, потрібні для доведення приналежності звука до голосних?

7. Проаналізуйте фрагмент заняття. Визначте його тему, основні завдання, охарактеризуйте прийоми. Виокреміть: а) дії за аналогією («роби, як я»), б) постановку фонетичного досліду (експерименту), в) спостереження, г)моделювання.

… Ми з вами зробили важливе відкриття: дізналися, що слова, коли їх вимовляють, складаються зі звуків… Спробуємо дізнатися, які звуки є в слові альбом (алея). Вимовимо і послухаємо це слово. Подивіться, як я це роблю: аааальльльльбббоооммм. Разом потягнемо і послухаємо перший звук: ааальбом. Назвіть перший звук: [а]. Поспостерігайте один за одним: як ми вимовляємо цей звук. Вимовимо тихо …., а тепер голосніше…, ще голосніше… Що відбувається із ротом? (Відкривається). Так, ці звуки відкривають рот. А спробуйте щільно закрити рот і вимовити цей звук. Вийшло? Чому? Хочете, поясню? Нам допомагає вимовляти звуки повітря. Коли ми вимовляємо звук [а], повітря проходить вільно, не зустрічаючи перешкод. Перевірте. А закрили рот, утворили перешкоду – і звук не вимовився. Отже, звуки, при вимові яких повітря проходить вільно, не зустрічаючи перешкод, називаються голосними. Знайдіть голосні звуки в словах мак, рак, дим, сік, віз, мед, лось, рух. Щоб нам не загубити голосний звук у слові, ми позначимо його такою фішкою - о

8.На формування яких умінь спрямовані подані нижче вправи? У чому їх своєрідність? Визначте місце застосування кожної вправи в загальній системі навчання грамоти.

- Педагог « беззвучно» вимовляє звуки [о], [п], [а], [м], [у], а дітям пропонує впізнати кожен із них, визначити, голосний він чи приголосний, і підняти відповідну фішку.

- Педагог говорить: «Я вважаю, що звук [р] голосний, тому що його можна довго тягнути. Хто зі мною погоджується»?

- Педагог пропонує услід за ним вимовити звук, послухати себе і підняти потрібну фішку, якщо звук голосний: [с’с’с’с’с’с’], [жжжжжж], [иииии].

9. Виправляючи фонетичну помилку, допущену дитиною під час виділення зі слова окремого звука, один вихователь говорить так: «Неправильно, поміркуй!». Інший вихователь щоразу рекомендує: «Скажи і послухай!».Чия настанова є більш правильною? Чому?

10.Можливі два шляхи використання складо-звукової моделі (схеми): дитина йде а) від слова до схеми, б) від схеми до слова. Доберіть або придумайте вправи обох типів.

1 1. Перед Вами кілька вправ із використанням звукових «хатинок». До якої групи вправ (див. задачу 10) кожна з них належить?

– У цій «хатинці» мешкає слово. Що можна сказати про його звуки? - - . Які з поданих слів ви могли б поселити в цій хатинці: сир, мак, кіт тощо?

- На дошці складені звукові «хатинки»: ( , ; . Розкажіть все, що знаєте, про ці слова. Доберіть «мешканців» для кожної «хатинки».

- У дітей фішки для індивідуальної роботи. Педагог вимовляє слово, діти самостійно складають його схему.

- – Я побудувала «хатинки» для слів вовк і коза. Але поки я їх несла вам, розсипалися фішки на позначення звуків. Поставте потрібні фішки так, щоб стало зрозуміло, де живе кожне слово. ( дві схеми із чотирьох квадратиків).

10. Для здійснення звукового аналізу слів Д.Ельконін і Л.Журова пропонують використовувати фішки трьох кольорів: голосні – фішки червоного кольору, приголосні – синього, м’які приголосні – зеленого кольору. М.Вашуленко і Н.Скрипченко радять використовувати у дошкільній та шкільній практиці такі фішки-моделі: о – голосний звук; - – твердий приголосний звук; = – м’який приголосний звук.

Висловте свою думку щодо використання зазначених моделей звуків у дошкільному закладі. Обґрунтуйте її з психофізіологічного та педагогічного погляду.

12. Проаналізуйте фрагмент заняття, мета якого ознайомити дітей з голосними і приголосними звуками. Оцініть ефективність прийомів, спрямованих на ознайомлення зі звуками. Визначте, якої методичної помилки припустився вихователь у характеристиці звуків. Як би Ви провели ознайомлення старших дошкільників із голосними та приголосними звуками? Які б прийоми використали?

Діти аналізують слово мама, встановлюють перший, другий звуки. Виділяють звук[а].

Педагог пояснює, що звук [а] можна вимовляти довго, голосно, його можна проспівати. Усі разом співають знайому мелодію. Потім дітям пропонують голосно вимовити і проспівати звук [м]. Вихователь констатує, що цього зробити не можна. Пояснює: звуки вимовляються по-різному, одні протяжно, голосно, їх можна співати ([а], [и], [у], [о], [е],[і]), вони називаються голосними. Інші не можна співати, вони вимовляються швидко, твердо ([р], [м], [ж], [з], [в]), їх називають приголосними.