- •Психологічні сутність механізмів читання й письма
- •Психофізіологічна характеристика процесів читання й письма дитини 5-6 років
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Питання складоподілу в методиці навчання грамоти
- •Педагогічні основи навчання дітей грамоти.
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •Перевірте себе (тестові завдання)
- •Методичні рекомендації
- •Змістовий модуль №2 методи навчання грамоти
- •Лекція № 3.2 Тема: Методи навчання грамоти План
- •Стислий текст лекції
- •Класифікації методів навчання грамоти
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Загальна характеристика звукового аналітико-синтетичного методу
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Лекція №3.2 Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти План
- •Стислий зміст лекції
- •Науково-методичні засади сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •Характеристика загальних рис сучасного методу навчання грамоти
- •Провідні принципи сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •Перевірте себе (тестові завдання)
- •Змістовий модуль №3 Дошкільна підготовка дітей до навчання грамоти
- •Лекція № 5.3 Тема:Підготовка дітей другої молодшої групи до навчання грамоти
- •Стислий зміст лекції
- •1. Сутність підготовки до навчання грамот, її мета і завдання
- •2. Основні напрямки роботи з підготовки дітей молодшого дошкільного віку до навчання грамоти
- •3. Методика роботи з підготовки дітей другої молодшої групи до навчання грамоти
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •2. Шляхи закріплення уявлень дітей про поняття «слово», «звук».
- •3. Методика навчання дітей здійснювати частковий звуковий аналіз слова.
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Література
- •Перевірте себе (тестові завдання)
- •Змістовий модуль №4 навчання старших дошкільників грамоти.
- •Лекція №7.7 Тема: Методика формування у старших дошкільників початкових уявлень про речення як одиницю мовлення
- •Вимоги програми щодо формування в старших дошкільників елементарних уявлень про речення та формування відповідних умінь та навичок.
- •Методика формування в дітей уявлень про речення як одиницю мови
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2.Ознайомлення дітей з наголосом; прийоми виділення наголошеного складу
- •Питання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •Методичні рекомендації.
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Посібники для вихователів, в яких подаються конспекти занять
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •5.4 Методика роботи з навчання старших дошкільників звукового аналізу слова
- •Запитання і завдання
- •Практичні завдання
- •Розв’яжіть методичні задачі
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •1.Загальне поняття дії звукового аналізу. Формування в дошкільників уміння визначати послідовність розташування звуків у слові..
- •2. Ознайомлення старших дошкільників з характеристикою звуків. Проведення повного звукового аналізу.
- •3.Організація роботи по засвоєнню старшими дошкільниками складової структури слова і наголосу.
- •1.Методика навчання старших дошкільників читання за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом навчання грамоти.
- •2. Методика навчання читання за методом д.Ельконіна.
- •3. Технологія раннього навчання дітей читання м.Зайцева.
- •Література для самостійного опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Література
- •Тестовы завдання для самоперевірки Тестові завдання
Питання для самоконтролю
1.Схарактеризуйте обсяг відомостей про речення як мовну одиницю, що мають засвоїти старші дошкільники. Які практичні навички необхідно сформувати у дітей на цій основі? Для чого вихователеві слід ретельно проаналізувати вимоги програми,за якою вона працює?.
2.Визначте послідовність формування в дошкільників уявлень проречення як мовнк одиницю.
3. Як Ви оцінюєте розвивальний потенціал описаних у дітературі методів і прийомів формування у дошкільників уявлення про речення? Яким із них Ви надаєте перевагу?
Література
1.. Белякова Г.П. Ознакомление старших дошкольников со словесным составом предложения /Г.П.Белякова / Умственное воспитание детей дошкольного возраста; под ред. Н.Н..Поддъякова, Ф.О.Сохина. – М.: Просвещение, 1984. – С. 181-191.
1. Богуш А.М. Перші кроки грамоти: передшкільний вік: навч. посіб. /А.М.Богуш, Н.В.Маліновська. – К.: ВидавничийДім «Слово», 2013. – С.160-180..
4. Зрожевська А.Я. Навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку грамоти: навально-методичний посібник //А.Я.Зрожевська, Т.Ф.Потоцька. – Бердянськ: Видавець Ткачук О.В. – 2012. – С.115-122.
5. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» /»Палітра педагога», 2010. - №6. – С.4-25
6. Развитие речи детей дошкольного возраста / В.И.Логинова, А.И.Максаков, М.И.Попова и др.; Под ред. Ф.А.Сохина. – М.: Просвещение, 1984. – С. 164-169.
7. Старжинськая Обучение грамоте в детском саду /Н.С.Старжинская. – Минск, «Университетское», 2001. – С. 41-45.
Лекція №8.4
Тема: Методика ознайомлення старших дошкільників зі складовою структурою слова
П л а н
Методика ознайомлення старших дошкільників зі складовою структурою слова.
Ознайомлення дітей з наголосом; прийоми виділення наголошеного складу
Ключові слова: слово, склад, наголошений склад, ненаголошений склад, прийми виділення складів у слові; прийоми виділення наголошеного складу, модель складової структури слова.
Стислий текст лекції
Методика ознайомлення старших дошкільників зі складовою структурою слова.
Складовий аналіз – важливий етап ознайомлення дітей зі звуковою стороною слова. Елементарне усвідомлення ними фонетичної структури слова без складового поділу неможливе. Сполучення букв голосного й приголосного звуків являє собою цілісний графічний елемент. Саме в цьому полягає своєрідність української та російської мов, у яких одиницею читання й письма виступає склад. Щоб правильно передати на письмі звукову форму слова (без пропусків і перестановок букв), насамперед треба поділити слово на склади, встановити місце, послідовність і взаємодію звуків між собою в межах складу. Ось чому до навчання читання дітей необхідно практично ознайомити зі складовою структурою слова.
Чинними програмами передбачено формування в дітей старшої групи ДНЗ елементарних уявлень про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативне значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо); дати уявлення про слова які не мають самостійного значення і вживаються у мовленні дітей для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників.
У дітей також формують поняття про про складову структуру слова:
- слова діляться на частини (склади);
- у слові може бути один, два і декілька складів;
- якщо в слові два, три і більше складів, то вони розташовуються один за одним;
- у складі можуть бути один, два і більше звуків;
- у кожному складі є голосний звук; скільки голосних звуків у слові, стільки в ньому і складів;
- одні склади вимовляються протяжно, інші швидко, відривно;
- один склад у слові наголошений («сильний»), інші – ненаголошені.
Усі відомості про складову структуру слова дітьми засвоюються тільки практичним шляхом.
Формування в дошкільників уявлень про склад тісно пов’язано з виробленням у них таких умінь, як вимовити слово по складах, визначити кількість складів та місце кожного з них у слові, дібрати короткі (з одного-двох складів) і довгі (з трьох і більше складів) слова, визначити на слух (і вимовити) наголошений склад у слові, встановити його місце, графічно зобразити складову структуру слова крейдою на дошці та олівцем на папері у вигляді пунктирної лінії; активно вживати терміни «склад», «наголошений склад», «ненаголошений склад».
Ознайомлення дітей зі словами різної складової структури здійснюється впродовж щонайменше п’яти-шести занять. Але дітей треба навчити ще й виконувати складовий аналіз слів. Тому робота над складовою структурою слова триває довгий час – до кінця навчального року, паралельно і в тісному взаємозв’язку з роботою над реченням, звуковим аналізом слова та іншими видами вправ. І чим більше буде на заняттях з навчання грамоти завдань на складовий аналіз різноманітних слів, тим легше буде дитині оволодіти механізмом злитого читання, а в подальшому - і правописом.
На перших заняттях дітей ознайомлюють із тим, що слова складаються із частин; кількість частин у словах може бути різною; частини розташовуються в певній послідовності. Слід пояснити дітям, що ці частини слова називаються складами; отже, слово складається зі складів. Знайти склад, поділити слова на склади найкраще в ситуації, коли дитина неусвідомлено переходить на вимову слова по складах. Така ситуація може моделюватися по-різному. Наприклад, у грі «На стадіоні»(за рекомендаціями П.Жедек) діти згадують, як кричать уболівальники хокею, коли хочуть, щоб хокеїсти забили гол. Потім на пропозицію вихователя діти скандують так, як кричать уболівальники: «Шай-бу! Шай-бу!». Вихователь повідомляє, що уболівальники кричать слова по частинах (на першому занятті термін «склад» буде введено лише під кінець). Вихователь підводить дітей до висновку, що слово складається з окремих частин. Діти далі вправляються у вимові різних слів ( назви іграшок, картинок, імена дітей тощо) по частинах. Це завдання може не викликати утруднень навіть у дітей-п’ятирічок. У деяких випадках вихователь пропонує згадати, як кричать уболівальники на стадіоні або сам подає зразок такої вимови, пропонуючи дітям повторити його.
Після того як діти на заняттях навчаться вимовляти слово по частинах, потрібно зробити узагальнення: слово складається із частин - складів.
Прийоми, які допоможуть дітям виділити склади в слові, порахувати їх, визначити їх послідовність:
показ вихователем зразка поскладової вимови слова;
піднесення руки під підборіддя і визначення кількості складів на основі
підрахунку того, скільки разів торкнеться підборіддя руки під час вимови слова частинами;
- промовляння слова пошепки в долоню і підрахунок того, скільки разів дихання (повітря) торкнеться долоні.
- ритмічне постукування вихователя олівцем по столу. Дошкільники повторюють удари і підраховують їх;
- підрахунок голосних звуків у слові також допоможе дітям визначити кількість складів у ньому.
Досить ефективним є зображати слово схематично (графічно) з допомогою рисок або смужок. Схематичне зображення складової структури слова можна показати і на моделі, яка складається з кількох квадратиків (за кількістю складів у слові).
Уміння дошкільників ділити слова на склади закріплюється в дидактичних іграх, наприклад, «Телефон», «Пошукай слово»,тощо.
Зрозуміти принцип складової будови слова дітям допоможуть і інші різноманітні вправи-завдання, типу «Згадайте птахів, в назві яких два склади, три склади, один склад», або добір слів із певним складом незалежно від місця його у слові або слів, які починаються (закінчуються) певним складом.
Складнішими для дошкільників є вправи, виконуючи які, слід орієнтуватися не тільки на названий склад, але й на кількість складів у слові
Навчання старших дошкільників конструювати слова зі складів успішно здійснюється в дидактичній грі «Живі склади», у ході якої діти виконують ролі різних складів.
Уявлення про те, що склади в слові вимовляються у певному порядку, один за одним, можна сформувати в дітей за допомогою такого прийому, як складовий аналіз штучно створених слів. Наприклад, вихователь пропонує здогадатися і сказати, склади з яких слів-назв овочів об’єдналися в таких незвичних та смішних словах, як: помідиня, огівун, часбуля, репуста,
Цікавими є рекомендації Г.Тумакової щодо роботи зі складовими моделями слів. На її думку, графічний прийом використовується вихователем для того, щоб діти усвідомили, як саме звучать і вимовляються склади у слові один за одним. Намалювавши схему складової структури певного слова, вихователь просить дітей пошукати інші слова, але такої ж складової конструкції (з двох, трьох складів або одного).
Г.Тумакова наголошує на тому, що немає необхідності поспішати з аналізом нових слів. Різні завдання з одним і тим самим словом примушують дітей краще усвідомити будову слова, зрозуміти його склад, осмислити зміни в його звучанні й значенні, різні варіанти цих змін, шукати щось нове в одному й тому ж слові. Наприклад, вихователь пропонує намалювати ще одну схему, яка складається із чотирьох квадратів («Подумайте, чи можна змінити слово лиска так, щоб в ньому стало чотири склади?). Графічну схему можна використовувати, аналізуючи перетворення коротких слів у довгі і навпаки. Слова-зразки пропонують самі діти, інколи слова-зразки підказує дорослий. Можна запропонувати одній дитині графічно зобразити схему, а іншій – провести складовий аналіз слова.
Поступово завдання ускладнюються. Дітям пропонують скласти загадки, в яких обов’язково треба щось сказати про слово, звук або склад. Наприклад: «Круглої форми, білого кольору, смачна, росте на грядці, кладуть у борщ, у назві її три частини» (Капуста). Або, складаючи розповідь за картинкою, розповідаючи казку, зашифрувати головних героїв, назви окремих предметів, дій, визначивши тільки кількість складів у словах, що їх називають, певні звуки, які в них є.
Закріпити знання дітей про складову структуру слова можна в повсякденному житті: під час дидактичних ігор у другій половині дня, під час проведення рухливих ігор (наприклад, з м’ячем: вихователь називає перший склад і кидає м’яч комусь із дітей, а дитина, яка ловить м’яч, закінчує слово). Великі можливості розкриваються для проведення такої роботи на прогулянці.
