Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичне забезпечення, грамотаДокумент Microso...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
260 Кб
Скачать

Тестовы завдання для самоперевірки Тестові завдання

Тип тексту: множинний вибір – одна відповідь

1.Вихідним пунктом у навчанні читання є:

а) ознайомлення з буквами;

б) мотивація діяльності;

в) орієнтування у звуковій дійсності мови

2.Методика навчання грамоти будується з урахуванням:

а)лексичної системи рідної мови:

б)фонетичної та графічної системи рідної мови;

в)орфоепії

3.Специфічний вид комунікативно-пізнавальної діяльності, що вимагає структурно-смисловий аналіз текстової інформації та знакове спілкування автора й читача через письмовий твір є:

а)письмо;

б)читання;

в) говоріння

4.Процес створення висловлювання з його паралельною графічною фіксацією є

а) складання розповіді;

б)читання;

в)письмо

5. До синтетичних методів навчання грамоти відносяться:

а) буквоскладальний, складовий, метод «живих звуків» І.Шапошнікова;

б) буквоскладальний, складовий, метод Золотова;

в) складовий, метод цілих слів, метод М.Корфа

6. Відомий педагог-методист М.Корф в 60-х роках ХІХ століття розробив і пропагував в школах України:

а)звуковий аналітико-синтетичний метод;

б)буквоскладовий;

в)синтетичний звуковий метод

7. Новий етап, який був введений М.Корфом в методику навчання грамоти в порівнянні з букво складальним:

а)на початковому етапі діти сприймають зором ціле речення, яке ділять потім на окремі слова, слова – на склади, вимову і написання яких діти запам’ятовують;

б) на початковому етапі діти вивчають окремі звуки, а потім – відповідні літери; після цього розпочинаються синтетичні вправи на злиття із звуків складів і на утворення складів із відомих букв;

в)на початковому етапі діти, не знаючи букв, запам’ятовують шляхом зорового сприймання графічну форму близько 150 слів без поділу їх на звуки і букви.

8.Метод, який подолав догматизм буквоскладального методу і став зразком пояснювально-ілюстративного методу, оскільки вимагав високої активності самих дітей в процесі навчання грамоти:

а)складовий;

б) метод «живих звуків» І.Шапошнікова;

в)звуковий аналітико-синтетичний метод К.Ушинського

9.Звуковий аналітико-синтетичний метод у вітчизняній школі найповніше і найпослідовніше був розроблений:

а) М.Корфом;

б) І.Шапошніковим;

в) К.Ушинським

10.Свій метод К.Ушинський назвав:

а) звуковим аналітичним;

б) «методом письмо-читання»;

в) «метод читання-письмо».

11. Характеристика якого методу подано: «Учні спочатку сприймають зором ціле речення, яке потім ділять на окремі слова, запам’ятовують вимову і графічне зображення кожного слова, після чого слово ділиться на склади, вимову й написання яких діти також запам’ятовують»?

а) складовий метод;

б) звуковий аналітичний метод;*

в) метод цілих слів

12.Фонематичний слух включає:

а) формування широкої орієнтації дітей в мовній дійсності, розвиток зв’язного мовлення, ознайомлення дітей із звуками;

б) формування широкої орієнтації дітей в мовній дійсності, умінь аналізу та синтезу, розвиток усвідомленого відношення до мови мовлення;

в) формування умінь аналізу та синтезу; ознайомлення дітей зі звуками та буквами на їх позначення; розвиток словника.

13.Механізм читання та письма розглядається як процес

а) розуміння прочитаного;

б)формування умінь в звуковій стороні мовлення;

в) кодуванні й перекодуванні усного мовлення.

14.Вікова група, в якій підготовка до навчання грамоти визначається такими напрямами: розвиток слухової уваги; розвиток мовленнєвого (фонематичного) слуху; практичне знайомство з термінами «слово», «звук»:

а) молодша; б) середня в) старша

15.Група основних методів розвитку фонематичного слуху:

а) дидактичні ігри, дидактичні вправи, читання художніх творів;

б) дидактичні гри, розглядання картин, читання художніх творів, заучування віршів;

в) читання художніх творів, дидактичні вправи, спостереження за звуками мовлення.

16.Основний прийом навчання звукового аналізу слів:

а) показ артикуляції;

б) інтонаційне виділення звуків;

в) сумісне і відображене мовлення

17.Вікова група, в якій дітей вчать інтонаційному виділенню звуків у слові:

а) молодша; б) середня; в) старша

18.Основний прийом навчання дітей інтонаційному виділенню звуку в слові:

а) підказка; б) пояснення; в) зразок вимовляння слова вихователем

19. Вчений, який розробив методику навчання дошкільників інтонуванню звуків:

а)К.Д. Ушинський; б) Л.Є. Журова; в) Г.А. Тумакова

20.Навчання дошкільників інтонуванню звуків у слові можливо лише на видаленні:

а) голосних звуках;

б) приголосних та голосних;

в) тільки на приголосних звуках

21. Основний метод навчання дітей інтонаційному виділенню звука в слові:

а) заучування дидактичного вірша;

б) дидактичні ігри

в)розглядання картинок, іграшок.

220.Традиційне навчання читанню старших дошкільників та молодших школярів здійснюється за

а) звуковим синтетичним методом;

б) сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом;

в) складовим методом

23. Читання є складною:

а) аналітичною діяльністю;

б) синтетичною діяльністю;

в) аналітико-синтетичною діяльністю

24. За основі аналітичної та синтетичної роботи в традиційному навчання грамоти береться:

а) буква;

б) склад;

в) звук

25. Синтетична діяльність полягає:

а) у складанні складів і слів з букв розрізної абетки, читання складів і слів, речень у книзі, таблиць з дошки;

б) у виділенні речень із зв’язного мовлення. поділу речення на слова, слів =- на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою буквою.

26. В навчанні дітей грамоти:

а) навчання читанню передує навчанню письму;

б) навчання читанню й письму здійснюється в основному паралельно;

в) навчання письму передує навчанню читання

27.До прийомів звукового синтезу відносяться:

в) інтонаційне виділення одного із звуків у слові; виділення звуку із слова на основі його словесного опису та спостереження за його артикуляцією; зіставлення слів, які розрізняються одним звуком;

б)додати до даного сполучення звуків певного звуку (на початок або кінець) і утворити слово; співставити слова, які різняться одним звуком; інтонування звуку у слові; додати до певного складу інший і утворити слово; виділення звуку із певного тексту;

в) утворення складів із двох, трьох звуків; додавання подібного до названого складу; утворення сполучення звуків; додати до даного сполучення звуків певного звуку (на початок або кінець) і утворити слово

28. На початковому етапі формування у дітей уміння читати основною одиницею є:

а) буква;

б) склад;

в) звук

29.Виходячи із позиційного принципу початкове навчання читанню має зводитися до формування у дітей орієнтації на:

а) приголосний звук і букву на його позначення;

б) голосний звук і букву, на його позначення;

в) одночасно на приголосний та голосний звук та букви, на їх позначення

заняття з підготовки руки дитини до письма проводять:

а) у ІІ молодшій групі;

б) у середній групі;

в) у старшій групі

30. Співставте способи і методи навчання дітей грамоти

Спосіб навчання грамоти

Метод

  1. Від букви до слова

А)аналітико-синтетичний

  1. Від слова - до букви

Б)аналітичні

  1. Два процеси об’єднуються

В)Синтетичні

1 - …; 2 - …; 3 - … .

31.Співставте вихідну одиницю навчання грамоти та відповідний метод

Вихідна одиниця навчання грамоти

Метод навчання грамоти

1.Буква

а) звуковий

  1. Склад

б) цілих слів

  1. Звук

в) букво складальний

  1. Слово

г) складовий

1 - ….; 2- ….; 3 - …; 4 - …..

Тип тесту: хибність - відповідність

32.«Метод цілих слів привертав увагу спеціалістів тим, що дозволяв, по-перше, одразу починати читання цінних у виховному відношенні текстів; по-друге, знімалися труднощі звукового методу, пов’язані зі звукозлиттям. Тому цей метод є основним методом навчання сучасних дітей грамоти.»

а)Так; б) Ні

33.Функціонально-структурну модель звичайного повільного читання досить умовно можна подати так: читач сприймає слово спочатку очима, потім промовляє його про себе і лише після цього усвідомлює його значення.

а)Так; б)Ні

34.Процес читання для дитини 5-6 років – це складний, багатокомпонентний процес, елементи якого мало пов’язані між собою, кожний з яких несе в собі певні труднощі

а)Так; б)Ні

35.Читання і письмо є видами мовленнєвої діяльності

а)Так; б)Ні

36.Основою для навчання грамоти є загальний мовленнєвий розвиток дітей.

а)Так; б)Ні

37.Механізм читання й письма розглядається як процес розуміння прочитаного.

а) Так; б)Ні;

38.Основний шлях навчання грамоти на сучасному етапі такий: аналіз речення, виділення із нього слова; складовий аналіз слова; виділення першого складу, його звуковий аналіз; виділення першого звуку, позначення його буквою.

а)Так; б)Ні;

39.Основним завданням підготовчого етапу до навчання грамоти є розвиток фонематичного слуху.

а) Так; б) Ні

40..Готовність дітей до навчання грамоти проявляється в достатньому рівні розвитку аналітико-синтетичної діяльності, оскільки вже початковий етап оволодіння навичками читання й письма потребує умінь аналізу, порівняння, синтезу й узагальнення мовного матеріалу.

а) Так; б) Ні

41. В молодшій та середній групах діти отримують теоретичні відомості щодо термінів «слово», «звук».

а) Так; б) Ні;

42..Для навчання дітей інтонуванню звуків, використовують слова, в яких заданий звук стоїть тільки на почату слова.

а) Так; б) Ні;

43. Для формування та закріплення уміння інтонувати звуки в слові використовують заучування дидактичних віршів, ігри на звуконаслідування.

а) Так; б) Ні

44. На початковому етапі формування у дітей уміння читати основною одиницею є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голосного звука та коли він становить злиття приголосного з голосним.

а) Так; б) Ні

ІІ рівень

Тип тесту: Заповніть протокол

1. Українське письмо звуко-буквене (фонемне), отже, навчаючи грамоти, необхідно йти від … до …, тобто метод навчання має бути …..;

2. Мінімальною одиницею мови, яка вимовляється є …., а, отже, базовою одиницею в навчанні читання має бути …, а першим правильним (природним для мови) типом читання - …;

3. Основу складів становлять голосні, а, отже, вивчення букв треба починати з …. Це важливо ще й тому, що ці букви, крім позначення відповідних звуків, виконують і іншу функцію – функцію … .

4. Механізм читання й письма розглядається як процес … й … усного мовлення

5.Процесам читання й письма, як видам мовленнєвої діяльності притаманні такі етапи:

- мотиваційно-орієнтувальний;

-

-контрольно-оцінювальний

6.У другій молодшій групі робота з підготовки дітей до навчання грамоти проводиться в таких напрямках: розвиток слухового сприйняття: ……………….; практичне знайомство з термінами «слово», «звук».

7. Доступною для дітей формою ознайомлення зі звуком мовлення може бути ……

8.В молодшій та середній групах знайомство з термінами «слово», «звук»

відбувається тільки ……., ніяких теоретичних відомостей діти не отримують.

  1. Інтонаційне виділення звуку у слові – це, за визначенням Д.Б.Ельконіна та

Л.Є.Журової, засіб …… .

10.За рекомендаціями Л.Є.Журової, навчання інтонуванню звуків можна лише на

виділенні …… звуків.

11.Традиційне навчання читанню дітей старшого дошкільного віку проводиться за _____________________________ методом, автором якого є К.Д.Ушинський.

12.Провідний принцип навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом полягає в тому, що в початковому навчанні читати і писати слід іти від __________ до _________.

13.Порядок вивчення букв визначено з урахуванням їх _________________ в українському писемному мовленні.

ІІІ рівень

1.Виходячи із особливостей української графіки, поясніть, чому для української мови неприпустимим є побуквене читання?

2.Сучасний метод навчання грамоти – звуковий аналітико-синтетичний – був розроблений К.Д.Ушинським. Спираючись на знання з лінгвістики і психології, поясніть, чому цей метод називають звуковим і який зміст вкладається у поняття аналітико-синтетичний.

3. Нижче подано деякі види робіт, які використовуються в навчанні грамоти. У яких із них представлений аналіз, а в яких – синтез?

Поділ слів на склади; виділення й характеристика кожного звука в слові; знаходження потрібного звука у вимовлених педагогом словах; розгляд букви, виділення її елементів, зіставлення з іншими буквами; складання і читання складів з новою буквою; знаходження слів з новою буквою і заданими складами та їх читання.