Зрожевська А.Я.

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

напрям підготовки 1001 Педагогічна освіта

спеціальність 6010101 «Дошкільна освіта»

курс 2

семестр 4

( Частина перша – 1,2,3 змістові модулі)

Бердянськ, 2014

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Навчальні цілі:

Розкрити сутність наукових основ сучасної методики навчання грамоти (психологічних, психолінгвістичних, лінгвістичних, педагогічних).

Методичні рекомендації щодо роботи з модулем.

Змістовий модуль №1 складається з двох тем: «Психологічні та психолінгвістичні основи методики навчання грамоти» та «Лінгвістичні та педагогічні засади навчання грамоти», які вивчаються на лекціях (4 год.) , семінарських заняттях (4 год.), самостійно опрацьовується студентами (7 годин)

Робота з модулем передбачає засвоєння лекційного матеріалу, активну участь в обговоренні питань під час семінарських занять, самостійну роботу над окремими питаннями теми, виконання індивідуального завдання.

Опрацювавши модуль, студент може отримати такі бали:

Поточне тестування та самостійна робота										Сума
Змістовий модуль №1					Змістовий модуль № 2
Т1	Т2			разом		Т1	Т 2	Т3		50
12	13			25		2	3	20	25

Активно працюючи на чотирьох лекціях можна заробити чотири бали; приймаючи участь в семінарських заняттях – від 2 до 10 балів; виконавши самостійну роботу до кожного модулю - від 1 до 3 балів.

Лекція № 1.1

Тема: Психологічні та психолінгвістичні основи методики навчання грамоти

П л а н

1. Характеристика читання й письма як видів мовленнєвої діяльності

2. Психологічні сутність механізмів читання й письма

3. Психофізіологічна характеристика процесів читання й письма дитини 5-6 років

Ключові слова: грамоти, навчання грамоти, читання, письмо, аналітико-синтетична діяльність, кодування та декодування усного мовлення, механізм читання, поле читання.

Стислий зміст лекції

1. Характеристика читання та письма як видів мовленнєвої діяльності

Одним із важливих напрямків роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є оволодіння ними такими видами писемного мовлення, як читання й письма. Розв’язання цього завдання покладається на навчання грамоти в дошкільних навчальних закладах і першому класі початкової школи.

У літературі (А.Богуш, М.Вашуленко, В.Горецький, Д.Ельконін, Л.Журова, М.Львов, Л.Назарова, Н.Скрипченко та ін.) навчання грамоти визначається як процес формування в дітей початкових елементарних умінь читати й писати за букварем із використанням спеціальної методики. Під методикою навчання грамоти (букваристикою) розуміють галузь методичної науки, яка досліджує закономірності процесу оволодіння дітьми читанням і письмом.

Читання є специфічним видом мовленнєво-пізнавальної діяльності, що включає структурно – смисловий аналіз текстової інформації та знакове спілкування автора й читача через письмовий твір. Письмом називають процес створення висловлювання з його подальшою графічною фіксацією. Отже, письмо також є видом мовленнєвої діяльності людини і в ньому поєднано змістову й технічну сторони.

Оскільки в структурі будь-якої діяльності виділяють мотиваційно-орієнтувальний, виконавський та контрольно-оцінювальний етапи, можна стверджувати, що вони притаманні і процесам читання й письма.

Навички читання й письма відносяться до мовленнєвих навичок, оскільки вони формуються у тісному взаємозв’язку з іншими видами мовленнєвої діяльності дитини – зі слуховим сприйманням чужого мовлення, внутрішнім мовленням та усними висловлюваннями.

Для мовленнєвої діяльності людини важливого значення набувають потреби, мотиви, а також повне розуміння смислу мовленого і почутого. Звідси випливає важливий методичний висновок щодо забезпечення мотиваційного компонента початкового навчання дітей грамоти, а саме створення таких умов, коли б їхня мовленнєва діяльність була викликана близькими і зрозумілими мотивами й потребами.

Приступаючи до навчання дітей грамоти, педагог має в доступній формі допомогти їм усвідомити і далеку мету – оволодіти вмінням самостійно читати дитячі книжки і висловлювати на папері власні думки й почуття.

Але не можна забувати, що для дошкільників і молодших школярів мотиви можуть бути присутніми і у самому процесі діяльності. Варто прислухатися до думок відомого психолога О.Леонтьєва щодо існування мотиву у змісті самої дії. Отже, методика, крім орієнтації на перспективу, має передбачити мотиви безпосередньо в процесі читання й письма. Прикладами таких завдань можуть бути такі: прочитати слово, щоб дізнатися, як звали зображену на малюнку дівчинку; прочитати слово, щоб відгадати загадку; знайти і прочитати слово, яке складається із двох складів; записати ім.’я своєї мами тощо.

2. Психологічні сутність механізмів читання й письма

Сучасна методика навчання дітей грамоти спирається на розуміння психологічної сутності механізмів читання й письма. Вони розглядаються як процеси кодування й декодування усного мовлення.

Механізм читання полягає в перекодуванні друкованих або письмових знаків у смислові одиниці, в слова; письмо ж являє собою процес перекодування смислових одиниць мовлення в умовні знаки, які можуть бути написані (надруковані).

Цілком зрозуміло, що навчання читання й письма неможливе без оволодіння навичками звуко-буквеного аналізу, без засвоєння фонетичної та графічної систем української мови. Саме з цього починається навчання грамоти. У старшому дошкільному віці в дітей формують тільки навички звукового аналізу. Перекодування є головним предметом методики навчання грамоти.

Відомий вітчизняний психолог Д.Ельконін вважає, що початковий етап формування уміння читати означає оволодіння процесом відтворення звукової форми слова за його графічною будовою (моделлю). У цьому випадку дитина, яка навчається читати, діє зі звуковою стороною мовлення, яке без правильного відтворення звукової форми слова не може бути зрозумілим. При цьому дуже важливо вміти відтворювати звукову форму будь – якого слова, навіть штучно створеного. Звідси вимога: вважати вихідним пунктом у навчанні читання орієнтування у звуковій дійсності мови.

За даними психологічних досліджень ( Б.Баєв, Т.Єгоров, Д.Ельконін та ін.), читання складається з певного комплексу відповідних умінь. Це лише на перший погляд здається, що читання – це відтворення за допомогою звуків графічної моделі слова. Щоб дитина оволоділа навіть цим елементарним умінням, вона має здійснити надзвичайно складну аналітико – синтетичну роботу, а саме: охопити зором графічну модель слова; встановити послідовність символів-букв; дати їм відповідну назву, перекодувати у звуки; поєднати звуки в склади, склади в слово; дати команду органам мовлення і правильно вимовити слово; усвідомити прочитане.

Виходячи з того, що читання є особливою формою мовленнєвого спілкування, яка включає пошук, сприйняття й засвоєння текстової інформації, вчені-психологи дослідили його сутність і охарактеризували читання як складний комплекс фізіологічних і психологічних процесів, що здійснюються за допомогою органів зору, мовлення й слуху.

Функціонально-структурну модель звичайного, повільного читання досить умовно можна подати так: читач сприймає слово спочатку очима, потім промовляє його про себе і лише після цього усвідомлює його зміст. На думку психологів, у читанні можна виділити зовнішню ( рухи очей і мовленнєвих органів) і внутрішню ( рух думок, почуттів, намірів) сторони. Між цими сторонами процесу читання має бути досягнутий гнучкий синтез. Саме він є показником сформованості початкової навички читання.

Отже, психологічними засадами методики навчання грамоти є положення про сутність механізмів читання й письма як видів мовленнєвої діяльності, їх структуру, участь аналізаторів у здійсненні цих процесів. Зазначимо, що початковий етап оволодіння навичкою читання Т.Єгоров називає аналітичним, підкреслюючи, що для нього характерним є складо-буквений аналіз і читання слів по складах.