
- •Передмова
- •Тема 1. Вступ до курсу «Історія України» План
- •1. 1. Предмет, завдання, принципи, категорії, методи курсу «Історія України»
- •2. Періодизація та історичні джерела курсу «Історія України»
- •Значення вивчення історії України для виховання ідеї державності та національного патріотизму (із праці і. Нагаєвського «Історія Української держави двадцятого століття»)
- •Тема 2. Стародавній період історії України. Витоки українського народу. Найдавніше населення на території України за первісної доби План
- •2. 1. Найдавніше населення на території України. Племена трипільської культури.
- •2.2. Держави Північного Причорномор'я та Криму
- •Перші державні утворення та кочові племена на півдні України в х ст. До н. Е. – V ст.
- •3.3. Античні міста-поліси в Північному Причорномор`ї
- •Документи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Епоха раннього Середньовіччя. Виникнення, розвиток та занепад Київської Русі. Галицько-Волинська держава ( друга половина іх — середина хіv ст.)
- •3. 1. Східні слов'яни на території України
- •3. 2. Причини виникнення та становлення Київської Русі
- •Причини утворення та періодизація Київської Русі
- •3.3. Розквіт Київської Русі
- •З.4. Державний устрій Київської Русі
- •Соціальний устрій Київської Русі
- •3. 5. Феодальна роздробленість та причини падіння держави
- •Найважливішими причинами роздробленості Київської держави були:
- •3. 6. Галицько-Волинська держава
- •3.7. Історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Документи Велесова книга ( Переклад б. Яценка)
- •Хроника Сарматии європейской...
- •Із літопису руського про Хрещення Русі у 988 р. Володимиром
- •«Руська Правда» я. Мудрого за Академічним списком
- •Наставление богатым (из Изборника 1076 года, написаного киевським книжником Іоаном для Святослава Ярославича )
- •Древнерусские афоризмы
- •Із Галицько-Волинського літопису про поїздку Данила Галицького до хана Батия на Волгу
- •Хронологія історичних подій
- •Контрольні запитання
- •4. 1. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших іноземних держав
- •4. 2. Виникнення козацтва та Запорізької Січі.
- •4. 3. Загарбання шляхетською Польщею українських земель.
- •4.4. Визвольний рух в Україні проти шляхетської Польщі наприкінці XVI – у 30-х роках XVII ст.
- •Документи
- •Гетьмани України. Польські королі. Великі князі московські, московські царі та імператори (хvі –хvііі ст.)
- •Хронологія історичних подій
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Українська національно-визвольна революція (1648 –1676 рр.) План
- •5. 1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Національно-визвольної революції 1648 – 1676 рр. В Україні. Б. Хмельницький
- •Мета, причини, характер, етапи, події, історичне значення революції
- •5.2. Формування української козацької держави в ході війни. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
- •Географія Гетьманщини в 1649 р.
- •Монетні скарби іі половини хvіі ст. Гетьманщини за державною приналежністю
- •5. 3. Політичні та територіальні зміни в Україні після Переяславської ради 1654 р. Та в період «Руїни»
- •5.4. Історичне значення та причини поразки Національно-визвольної революції
- •Битва на Жовтих Водах 16 травня 1648 р.
- •Із «Історії Русів» про взяття м. Кривоносом Бару влітку 1648 р.
- •Бій під Берестечком
- •Статі б. Хмельницького (Березневі статті ) 1654 р.)
- •Реконструкція загального вигляду Чигирина часів Богдана Хмельницького.
- •Хронологія історичних подій
- •Контрольні запитання
Бій під Берестечком
Перед самим боєм Хмельницький зробив перегляд війська; польські джерела подають його силу на: 90.000 піхоти, 2.000 кінноти, 100.000 неозброєної „черні", 100.000 татар із челяддю. Ці числа, очевидно, сильно перебільшені й виходитьть далеко поза мобілізаційну спроможність тодішньої України. Те саме стосується й числа татар, яких могло бути щонайбільше 20 – 30.000.
Крім бойових відділів і таборів, ішло ще з військом українське жіноцтво, оці „чарівниці", як їх називають польські тогочасні джерела. Воно сповняло обов'язки розвідувальниць, лікувальниць, займалося ладженням для. війська страви тощо.
Недостача власної кінноти змусила Хмельницького найняти татарські відділи. Тогочасна тактика недозволяла йти в бій без кінноти. Тому не диво, що Хмельницький зволікав із боєм аж до приходу хана з цілою ордою. Тогочасна воєнна тактика вимагала від кінноти вирішальних ударів в бою. Хоч до того легка татарська кіннота й не дуже то надавалася, то все ж таки її чинність, як рухливих малих відділів, була незаступна й неоціненна.
У війську Хмельницького був збір найкращих українських старшинських сил, вишколених і загартованих у давніших боях, постійних товаришів гетьмана від самих початків його воєнної діяльности. Хмельницький мав 16 полків, кожний в силі понад 3.000 люда, під проводом таких полковників:
полки: чигиринський – Федір Якубович,
черкаський – Яцько Воронченко,
канівський – Семен Савич,
корсунський – Лукіян Мозиря,
білоцерківський – Михайло Громик,
уманський – Осип Глух,
брацлавський – Іван Богун (Федорович),
кальницький – Іван Хведоренко,
київський – Антін Жданович,
переяславський – Федір Лобода,
кропивенський – Филон Джеджалий,
прилуцький – Тиміш Носач,
миргородський – Матвій Гладкий,
полтавський – Мартин Пушкаренко,
ніжинський – Прокіп Шумейко,
чернігівський – Мартин Небаба.
Крім того маємо відомості ще про таких полковників: Маркевич, Грунька, Губ'яло, Дик, Хвацько, Стасенко, Криса і Виговський. Українська „гармата", себто артилерія, була під час Береського бою досить численна й мала знаменитих гармашів, повий стан артилерії налічував під Берестечком яких
– 132 гармати, в тому по 5 – 6 гармат на полк і ЗО гармат артилерії.
Гармати були різного калібру: від польових пушок до " тентових (полкових) і важких гармат включно. Поляки мали помітну перевагу в прекрасному й багатому озброєнні та в доброму вишколенні, головно чужоземних затяжних полків. Крім того поляки мали численну важку й півважку кінноту, що її в українському війську не було.
Польське військо. В половині травня король Ян Казимир наказав польському війську збиратися під Сокалем і туди стягнув усі сторожові полки, що досі перебували на українських землях. До головного табору під Сокаль прибув і схвалений соймом компут в силі: 14.000 кінноти, 3.000 гусарів, 3.000 райтарів, 14.000 драґунів, численні окремі полки польських магнатів і посполите рушення.
У звідомленні Йогана Маєра до королевої Христини подано такий подрібний стан „вибраного" війська): 2 589 гусарів, 12 255 козаків з рушницями, 2 050 німецької кінноти, 500 аркебузерів, 8 900 німецької піхоти, 2 000 драґунів, 1 550 литовців, 960 татарської й козацької кінноти з луками. Крім цього вибраного війська, в таборі була ще челядь, а її треба рахувати втричі більше від числа війська, далі – численні панські хоругви й посполите рушення. Разом під Сокалем зібралося величезне військо; його нараховують на 150.000 знаменито озброєних і вишколених вояків. Різні польські історики подають ще такі числа: Кубаля — 120.000, Ґолінський — 155.000 і 20.000 німців, Ґавронський — 140.000. Пересічно треба рахувати около 150.000 бойового стану.
Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. – Мюнхен, 1954 – Львів,1994. – С. 110 – 114.
1. Порівняти сили сторін на початку битви під Берестечком.