- •Передмова
- •Тема 1. Вступ до курсу «Історія України» План
- •1. 1. Предмет, завдання, принципи, категорії, методи курсу «Історія України»
- •2. Періодизація та історичні джерела курсу «Історія України»
- •Значення вивчення історії України для виховання ідеї державності та національного патріотизму (із праці і. Нагаєвського «Історія Української держави двадцятого століття»)
- •Тема 2. Стародавній період історії України. Витоки українського народу. Найдавніше населення на території України за первісної доби План
- •2. 1. Найдавніше населення на території України. Племена трипільської культури.
- •2.2. Держави Північного Причорномор'я та Криму
- •Перші державні утворення та кочові племена на півдні України в х ст. До н. Е. – V ст.
- •3.3. Античні міста-поліси в Північному Причорномор`ї
- •Документи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Епоха раннього Середньовіччя. Виникнення, розвиток та занепад Київської Русі. Галицько-Волинська держава ( друга половина іх — середина хіv ст.)
- •3. 1. Східні слов'яни на території України
- •3. 2. Причини виникнення та становлення Київської Русі
- •Причини утворення та періодизація Київської Русі
- •3.3. Розквіт Київської Русі
- •З.4. Державний устрій Київської Русі
- •Соціальний устрій Київської Русі
- •3. 5. Феодальна роздробленість та причини падіння держави
- •Найважливішими причинами роздробленості Київської держави були:
- •3. 6. Галицько-Волинська держава
- •3.7. Історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Документи Велесова книга ( Переклад б. Яценка)
- •Хроника Сарматии європейской...
- •Із літопису руського про Хрещення Русі у 988 р. Володимиром
- •«Руська Правда» я. Мудрого за Академічним списком
- •Наставление богатым (из Изборника 1076 года, написаного киевським книжником Іоаном для Святослава Ярославича )
- •Древнерусские афоризмы
- •Із Галицько-Волинського літопису про поїздку Данила Галицького до хана Батия на Волгу
- •Хронологія історичних подій
- •Контрольні запитання
- •4. 1. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших іноземних держав
- •4. 2. Виникнення козацтва та Запорізької Січі.
- •4. 3. Загарбання шляхетською Польщею українських земель.
- •4.4. Визвольний рух в Україні проти шляхетської Польщі наприкінці XVI – у 30-х роках XVII ст.
- •Документи
- •Гетьмани України. Польські королі. Великі князі московські, московські царі та імператори (хvі –хvііі ст.)
- •Хронологія історичних подій
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Українська національно-визвольна революція (1648 –1676 рр.) План
- •5. 1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Національно-визвольної революції 1648 – 1676 рр. В Україні. Б. Хмельницький
- •Мета, причини, характер, етапи, події, історичне значення революції
- •5.2. Формування української козацької держави в ході війни. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
- •Географія Гетьманщини в 1649 р.
- •Монетні скарби іі половини хvіі ст. Гетьманщини за державною приналежністю
- •5. 3. Політичні та територіальні зміни в Україні після Переяславської ради 1654 р. Та в період «Руїни»
- •5.4. Історичне значення та причини поразки Національно-визвольної революції
- •Битва на Жовтих Водах 16 травня 1648 р.
- •Із «Історії Русів» про взяття м. Кривоносом Бару влітку 1648 р.
- •Бій під Берестечком
- •Статі б. Хмельницького (Березневі статті ) 1654 р.)
- •Реконструкція загального вигляду Чигирина часів Богдана Хмельницького.
- •Хронологія історичних подій
- •Контрольні запитання
Документи
Про створення Бара та одержання ним Магдебургського права (1540 р.)
Как упомянуто было уже, выкуп Рова был произведён Боною у Станислава Одровонжа, воеводы подольскаго, на сейме 1536 –1537 гг., одновременно с Самборщиною и староством Львовским. Несомненно, Одровонж был весьма недоволен этим выкупом, так как суммы, занисанные на именіях далеко не возмещали стоимости самих имений. Во время упомянутой уже конфедераціи 1537 г. Бону попрекали за последніе викупы и допущенния при них несправедливости. Что именно подало повод этому, я не знаю. Так как Ровщиною Одровонж владел по записи суммы, а не juге hегeditarіо? то он не имел возможности отклонить выкуп.
З июня 1537 г.. относительно Рова и Елтушкова с принадлежащими к ним селами между Боною и Одровонжем состолось уже соглашеніе, и Одровонж принял от неё викупную сумму 2337 злот. и 80 венгерских флор. Но уступив в этом пункте, Одровонж продолжал отстаивать свои права на некоторые сёла, именно Деражню, Нижній Мукаров, Новосельцы, Каричинцы, Летневцы и Доманов, заявляя, что кроме заставних грамот он на эти сёла имеет и пожалования на праве дедочном.
Присоединилось и другое затрудненіе: некоторыя села оказались заложенными Одровонжем другим лицам; потому окончательное решеніе вопроса было отложено до Петроковскаго сейма 1538 г. Но Одровонж все-таки не сдавался еще некоторое время, и только в июне 1538 г. между ним и Боною последовало соглашеніе по которому он окончательно отказался от своих претензій.
Еще не покончив окончательно с Одровонжем, Бона принялась за округление своих новых владеній. Ей разрешено было викупить все вообще именія, принадлежавшія к Рову, у всякаго рода державцеві, и Бона, вероятно, желала преобрести весь старый Ровскій повет. Уже весною 1538 г. она викупает Каричинцы у Каричинских; у братьев Ярмолинских поменивает Гармаки.
Все три городскія общины – Бар Польскій, Руській (Украинский) и Горный (Чемерисский) получили в 1540 г. німецкое (магдебургское) право и льготы для поселенцев, но с весьма существенными варіяціями что до послідних. Поселенцы Польскаго Бара, без различія національностей, получали пятнадцатилітнюю льготу от всякаго рода податей, поселепцы Русскаго и Горнаго –двенадцатилетнюю, а прежніе жители Рова, продолжавшіе и во время жительства в Зинькове и Елтушкове владеть полями и пасіками в ровских грунтах, – всего 6 літ; притом и в продолженіе льготных літ жители Русскаго Бара должны были платить медовую дань с пасек. Зто побуждало прихожих людей стремиться в Польскій Бар, и местный войт имел возможность выбирать наиболее желательных поселенцев, и прежде всего поляков. По окончаніи льготы жители всех трех городов должны были платить ежегодно 15 грошей чиншу, отбывать воєнную службу при местном старосте и поддерживать греблю на замковом пруду, за что пользовались правом ловить в нём рыбу для себя; сверх того – жители Польскаго Бара обязывались выстроить и поддерживать мост через пруд, с правом собирать на нем мостовое в пользу города; жители Русскаго Бара – платить упомянутую медовую дань со всяких пасек (жители Польскаго Бара платили лишь с пасек вне городских грунтов) и по З чвертки овса с полей и принимать участіе в ремонте замка; жители Горнаго Бара – платить по чвертке овса с дыму и поволовщипу (по 6 волов раз в три года со всего города) и отбывать три дня полевых работ на замковом фольварке (позже сверх того видимо у них и медовую десятину). Таким образом и в отношении постоянных повинностей Польскій Бар занимал привилигированное положеніе сравнительно с остальными, а жители Горнаго Бара вполне приближались к положенію тяглых крестьян.
Что касается самоуправленія, то в этом отношеніи жалованые грамоты не делают различія между городами. Пожизненний войт имеет полную юрисдикцією над міщанами, а сам подлежит юрисдикаціи старосты; населеніе всецело изимается изпод власти королевских урядников. Польскій и Русскій Бар имели, очевидно, общего войта; здішнее войтовство было пожаловано каменецкому міщанину Іоанну Цервусу, войтовство в Горном Баре — Миколаю Невиду, и обоим было гарантировано владеніе на два доживотья. Что касается чемерисов, то на них не простирались условія городских жалованных грамот, они были на особом положеніи: составляя воєнный контингент, находившійся в распоряженіи старосты…
Грушевський М. С. Барське староство. Історичні нариси ХV – ХVІІІ ст. – Львів, 1996. – С.75–76, 81–82, 89–90.
1. З якою метою польська королева купила Ровське староство?
2. Коли і на яких умовах місто Бар отримало Магдебургське право?
