Битва на Жовтих Водах 16 травня 1648 р.

…. «раннім ранком (16 травня 1648 р.), коли польський табір прибув до Княжих Байраків, там уже були козаки. На очах у поляків козаки підвели гармати й розпочали бій, що за­кінчився повною поразкою поляків. З табору мало хто вий­шов. Багато загинуло, решта ж попала в полон до козаків або татар. В полон попали – поранений Потоцький, Шемберґ і Сапєга.

Хмельницький перевів реорганізацію своїх сил, що зро­сли приблизно до трьох тисяч козаків; головну увагу при­святив артилерії: зараз після бою дістав з Січі гармати і з ними вирушив проти головних польських сил.

Ця перша збройна розправа молодих сил Хмельницького визначається не так бойовою тактикою, як заскоченням поляків і зручною дипломатією Хмельницького. Вождь козацьких сил зв'язував поляків на протязі двох тиж­нів зачіпними акціями, не даючи їм змоги ні рушитися із місця, ні подати вісток до головних сил. Це завдання – від­тяти молодого Потоцького від його батька – перейняли на себе в першій мірі татари, що обсадили польський табір довкруги і не пропустили ніодного післанця. Самі поляки не були ніяк зорієнтовані про сили Хмельницького. Поляки були певні, що з українського боку проти них стоять тисячі луговиків та запоріжців. Ця думка знаходила підтвердження в повній мовчанці недалекого Кодаку.

Вирішення для Хмельницького могло прийти тільки в разі переходу на його сторону „водного" відділу реєстровиків. З хвилиною, коли це сталося, Хмельницький міг уже бути певним перемоги. Тепер він уже не зволікає і використовує зніяковіння і переляк у поляків він ще посилює твердим запитом: „Хочете миру чи ні?" А час відіграв саме велику ролю: паніку, яка огорне поляків після Жовтих Вод, слід скріпити негайним наступом на головні сили Потоцького, який так бездумно злегковажив собі Хмельницького. Кожний зайво втрачений день був корисним для поляків, що могли б опанувати в себе паніку та підтягнути більші сили.

Хмельницький виявився неабияким психологом, коли зумів так зручно використати недосвідченість молодого Потоцького і його слабодухів-старшин. Логіка тодішньої війни казала, що замиритися повстанцям в тому часі, коли ворог морально й матеріяльно розбитий, — означало б нечу­лу легкодушність. Тимбільше, що 17-е сторіччя не відзначалося моральними засадами лицарськости. Головно поля­ки ніколи не дотримували умов капітуляції повстанців: правило віддавали на муки й смерть повстанських про­яв і старшин. При тому ніраз не оглядалися на свої обіцянки й на умови замирення. Томуто й говорили козаки до старшин, коли були змушені піддаватися: „Хай твоя голова, отамане, за наші стане!" – знаючи наперед, яка доля суджена.

Жовті Води мають теж велике політичне значення: тут перше в історії по стороні Хмельницького станули реєстрові козаки без різниць соціяльного стану й віровизнання. До минулого належали вже часи, хоча б з-перед десятка років, коли Остряницю розбили війська Каліновського — в більшості реєстрові козаки і драгунські українські полки. Тоді Каліновським проти Остряниці йшов теж сотник Богдан Хмельницький. Це було 1638-го року. А вже 1648-го року той таки Богдан Хмельницький об'єднує довкола себе всіх – цілу українську націю. Все те було незрозуміле полякам. „Русі вірити не можна" – казали. А без „Русі" власне й не дуже було ким воювати, рівночасно дуже добре зорієнтувалися в вартості такого об`єднання й інші держави Европи. Зацікавлення подіями в Україні непомірно зросло. Відтепер Хмельницький уже не мав труднощів з наладнанням дипломатичних зв'язків: до нього стали прибувати турецькі, голляндські, французькі й австрійські посли, нав'язувалися політичні й торгові сто­сунки, а враз із тим стали зарисовуватися військові та по­літичні союзи дальших років війни.

Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. – Мюнхен, 1954 –Львів, 1994. – С.62–64

1.Викорисчтавши документ визначити, які були причини перемоги військ Б. Хмельницького над поляками?