3. Техніко-технологічна складова

Процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки передбачає здійснення кількох послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції (збирання та аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів на аналогічних підприємствах і нових розробок у даній галузі, а також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок).

Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук

внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

Третій етап передбачає здійснення:

>аналізу товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється

підприємством, і ринків товарів-замінників:

>оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства; >прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів

для випуску конкурентоспроможних товарів.

Четвертий етап присвячено переважно розробці технологічної стратегії підприємства, а саме:

>виявленню перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;

>плануванню комплексу технологій для виробництва перспективних товарних позицій;

>бюджетуванню технологічного розвитку підприємства на засаді оптимізації витрат за програмою, вибору альтернатив, опрацювання власних розробок або придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;

>розробці загального плану технологічного розвитку підприємства;

>складанню плану власних корпоративних НДДКР згідно з планом технологічного розвитку підприємства.

П'ятий етап - оперативна реалізація плану технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності.

Шостий етап є завершальним. На цьому етапі аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

4. Політико - правова складова

Загальна схема охорони політико-правової складової економічної безпеки

підприємства (організації) складається з наступних типових елементів.

1. Аналіз загроз негативних впливів на політика-правову складову економічної безпеки підприємства.

2. Оцінка поточного рівня охорони політико-правової складової безпеки підприємства (організації).

3. Планування комплексу заходів з підвищення рівня політико-правової безпеки підприємства.

4. Опрацювання конкретних заходів стосовно підтримування на належному рівні політико-правової складової економічної безпеки підприємства і практичних рекомендацій щодо їхньої реалізації.

5. Здійснення ресурсного планування.

6. Загальне фінансово-господарське планування та планування роботи окремих підрозділів підприємства.

7. Оперативна реалізація комплексу заходів, що пропонуються, у процесі діяльності підприємства.

Реалізуючі цю схему передовсім детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки та причини їхнього виникнення.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

• низька кваліфікація працівників юридичної служби та помилки в доборі персоналу цієї служби;

• недостатнє фінансування юридичного забезпечення діяльності;

> небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності. Останнє виявляється в слабкому опрацюванні договірних взаємовідносин, невмінні захищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях тощо.

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів здебільшого мають подвійний характер:

• політичний;

• законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

> зіткнення інтересів суспільних груп (партій);

• військові конфлікти;

• економічну й політичну блокаду, ембарго;

• міжнародні політичні та фінансові кризи.

У другій групі причин зазвичай відокремлюють:

> здійснення власних політичних цілей партіями (суспільними рухами), що перебувають при владі;

> зміну головних засад чинного законодавства з питань власності, господарського й трудового права, оподаткування тощо.

Оцінка реального етану політико-правової безпеки підприємства (організації) здійснюється за напрямками:

> рівень організації та якості робіт з охорони цієї складової економічної безпеки підприємства;

• бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;

• ефективність діяльності структурних підрозділів підприємства.

5. Інформаційна складова.

Основні функції відповідних служб підприємства, що в сукупності характеризують процес охорони інформаційної складової економічної безпеки підприємства (організації):

> збирання всіх видів інформації, що стосується діяльності фірми

(інформація щодо всіх видів ринків; інформація, що характеризує політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік; корисна науково-технічна інформація);

> аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальновживаних принципів (систематизації, безперервності надходження, всебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загальнокорпоративних) організації робіт;

• прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на даному підприємстві, в країні тау світі стосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти суб'єкту господарювання (наприклад, у сферах технологічного розвитку, виробництва, фінансів);

• оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

• інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки (зв'язок із громадськістю, формування сприятливого іміджу, захист конфіденційної інформації).

Потоки вхідної інформації за джерелами: відкрита офіційна інформація; вірогідна нетаємна інформація, одержана через неформальні контакти працівників підприємства з носіями такої інформації; конфіденційна інформація, одержана способом несанкціонованого доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки включає послідовне виконання певного комплексу робіт.

1. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

2. Обробка та систематизація одержаної інформації, що провадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою впорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

3. Аналіз одержаної інформації, який включає всебічну обробку накопичених даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.

4. Захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:

> заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

> технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу до закритої інформації заінтересованих юридичних і фізичних осіб;

> збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних заходів для припинення таких спроб.

5. Зовнішня інформаційна діяльність, яка має бути спрямована на створення в очах громадськості сприятливого іміджу та протидію спробам завдати шкоди репутації підприємства через поширення про нього хибної інформації.