Тема 17. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності

1. Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства (організації).

2 Прибутковість (дохідність) підприємства.

3. Рентабельність ресурсів і продукції.

4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства. Сутність і значення оцінки.

5. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.

6. Чинники зростання ефективності виробництва.

1. Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства (організації)

У процесі функціонування підприємства (організації) відбувається безперервний кругообіг коштів, здійснюваний у формі витрат ресурсів та одержання доходів, їхнього розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрями й форми фінансування, оптимізується структура капіталу фірми, здійснюються розрахунки з постачальниками ресурсів, покупцями продукції чи споживачами послуг, персоналом підприємства (організації), державними податковими органами. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основними завданнями фінансової діяльності суб'єкта господарювання є:

• вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу фірми і напрямів його використання для забезпечення стабільно високої прибутковості;

• збалансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів;

• підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків;

• види та форми фінансування діяльності підприємств (організацій).

Залежно від джерел коштів розрізняють внутрішнє і зовнішнє фінансування. Внутрішнє і зовнішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.

Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

Треба розмежовувати фінансування виробництва (діяльності) за рахунок власних і залучених (позикових) коштів. До залучених коштів належать ті, які через певний час треба повертати кредитору. Усі інші кошти є власним капіталом. Отже, важливо забезпечувати оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу.

Специфічною формою довготермінового кредиту є оренда майна-договірне строкове платне володіння і користування майном. Поширеним у світовій практиці різновидом оренди є лізинг.

Планування фінансової діяльності підприємства (організації)

Основною метою складання фінансового плану є узгодження доходів із витратами в плановому періоді.

Звичайно розробляються перспективні та поточні фінансові плани. У перспективному фінансовому плані розв'язуються принципові питання фінансування діяльності і розвитку підприємства (організації). До них належать насамперед фінансування капітальних вкладень, повернення боргів і сплата відсотків за кредит. Поточні фінансові плани на рік (квартал, місяць) розробляються вже детальніше за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки.

Фінансовий план складається як баланс доходів і витрат. У складі його доходів основними є надходження від власних джерел (прибуток, амортизаційні відрахування, емісія та продаж акцій, виторг від продажу непотрібних активів). Різниця міжплановими фінансовими потребами і власними коштами покривається за рахунок залучених коштів у вигляді кредитів, випуску облігацій, лізингу тощо. Однією з форм залучення коштів е кредиторська заборгованість, до якої відносять перехідну заборгованість із заробітної плати, відрахувань на соціальні потреби, резерв майбутніх витрат та ін. Витратна частина балансу включає планові спрямування коштів: на сплату податку; поповнення резервного фонду; формування інвестиційних ресурсів (у тому числі поповнення оборотних коштів); виплату винагороди персоналу за результатами роботи за рік; виплату дивідендів тощо.

Важливою формою фінансового планування є складання оперативного балансу (бюджету) грошових надходжень і видатків.