2. Визначення чисельності персоналу

В плануванні діяльності підприємств важливе місце належить визначенню потреби в трудових ресурсах. Планування трудових ресурсів на підприємствах починається з аналізу забезпеченості робочих місць працівниками відповідної кваліфікації та рівня їх використання.

Необхідна чисельність персоналу підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема специфіки підприємства, його профілю, обсягу виробництва продукції, її номенклатури і складності, техніко-технологічної бази та досягнутого технічного рівня виробництва, прогресивності організації виробництва і праці тощо.

Основою для розрахунку необхідної чисельності персоналу є плановий обсяг виробництва продукції, продуктивність праці та її ріст, показники інших розділів плану підприємства (планові норми часу і виробітку, норми обслуговування устаткування і робочих місць, планові коефіцієнти виконання норм; дані про вивільнення працівників під впливом окремих техніко-організаційних факторів).

Обсяг виробництва найчастіше виражають у трудових одиницях виміру - в нормо-годинах. Нормо-години характеризують витрати нормованого робочого часу на виготовлення продукції (виконання робіт).

Витрати часу в нормо-годинах на виконання виробничої програми або на одиницю продукції називаються трудомісткістю.

Витрати праці усіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства на виготовлення одиниці (або всього обсягу) продукції утворюють повну трудомісткість продукції. Складовими її частинами є технологічна трудомісткість (витрати праці основних робітників), трудомісткість обслуговування і управління (витрати праці допоміжних робітників, керівників, спеціалістів, службовців).

Чисельність персоналу планують (розраховують) окремо за кожною категорією і загальну по підприємству. При цьому розраховують явкову, облікову і середньооблікову чисельність працівників.

Явкова чисельність - це чисельність працівників, які повинні щоденно з'являтися на роботу.

Облікова чисельність включає постійних і тимчасових працівників, прийнятих на роботу терміном на один і більше днів, у тому числі осіб, відсутніх на роботі з причин, передбачених трудовим законодавством. Це, зокрема, працівники, які перебувають у службових відрядженнях, на навчанні, виконують державні обов'язки, тимчасово непрацездатні. Враховуються і працівники, які зайняті неповний робочий день.

Середньооблікова чисельність - це число працівників, у середньому включених до списку підприємства за певний період. Розраховується відношенням сумарної кількості працівників за списком за усі календарні дні цього періоду до числа днів у періоді (число працівників за вихідний день приймається рівним числу їх за попередній робочий день).

Середньооблікова чисельність за місяць визначається як сума кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця, поділена на кількість днів місяця. Середньооблікова чисельність працівників за рік визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на 12.

Розрахунку чисельності персоналу повинно передувати визначення планового балансу (бюджету) робочого часу одного працівника.

При плануванні балансу робочого часу в першу чергу визначають норму робочого часу за рік (номінальний фонд часу), тобто максимально можливий, без врахування невиходів, фонд робочого часу одного працівника за рік. Він рівний числу робочих днів у році. Дальше визначається ефективний фонд часу роботи одного працівника (явковий фонд) як різниця між фондом робочого часу (номінальним фондом) за рік і плановими неявками в днях. До планових неявок належать неявки, дозволені законом: чергові і додаткові відпустки, відпустки у зв'язку з навчанням, з пологами, неявки через хворобу, у зв'язку з виконанням державних обов'язків, з дозволу адміністрації тощо.

Неявки в зв'язку з відпусткою планують виходячи з тривалості відпустки, встановленої для тієї чи іншої категорії (групи) працівників. Кодексом законів про працю України встановлено мінімальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки 24 календарних дні. Деяким категоріям працівників Законом України "Про відпустки" встановлено більшу тривалість щорічних основних відпусток, а також надано право на щорічні додаткові відпустки (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, у зв'язку з навчанням тощо).

При розрахунку планового балансу робочого часу середньооблікового працівника неявки через відпустку у зв'язку з навчанням, через хворобу, у зв'язку з пологами, виконанням державних обов'язків та інші планують, виходячи з їх відсотку по відношенню до номінального фонду часу в попередньому звітному періоді. Важливо відзначити, що при плануванні неявок у зв'язку з пологами враховують зміну частки жіночої праці на підприємстві, а при плануванні невиходів через хворобу враховують зменшення їх у зв'язку з проведенням профілактичних оздоровчих заходів і поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Далі розраховують явковий (ефективний) фонд часу одного працівника в годинах. Для цього явковий фонд часу одного працівника в днях множать на середню тривалість робочого дня.

Тривалість робочого дня залежить від встановленого режиму роботи підприємства і планових втрат часу в зв'язку з скороченням тривалості робочого дня в окремих категорій робітників (зайнятих на важких і шкідливих роботах, підлітків, матерів, які годують немовлят).

Приклад розрахунку балансу робочого часу середньооблікового працівника за рік наведено в таблиці 3.

Для розрахунку загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на підприємствах застосовують два методи:

1. метод коригування базової чисельності;

1. метод розрахунку на основі повної трудомісткості виготовлення продукції.

Таблиця 3.

Розрахунок балансу робочого часу середньооблікового працівника (дані умови)

Показники	Значення показників за періодами (роками)
	звітний	плановий
Кількість календарних днів	365	366
Вихідні та святкові дні	115	114
Кількість робочі днів (номінальний фонд робочого часу, днів)	250	252
Невиходи на роботу, днів З них: - чергові відпустки; - відпустки у зв’язку з навчанням; - неявки у зв’язку з захворюванням; - неявки у зв’язку з пологами; - виконання державних обов’язків; - з дозволу адміністрації.	24 2,5 7 1,5 1 1	24 2,5 6 1,5 1 1
Явковий робочій час, днів	213	216
Середня тривалість робочого дня, годин	7,93	7,95
Ефективний фонд часу за рік,годин	1689	1717

Розрахунок загальної чисельності персоналу методом коригування базової чисельності здійснюється за формулою:

де Ч_в - необхідна загальна чисельність промислово-виробничого персоналу в плановому періоді, осіб;

Q- плановий темп росту обсягу виробництва продукції, %;

Ч - змінна (економія або збільшення) чисельності в плановому періоді за пофакторним розрахунком можливого росту продуктивності праці, осіб.

При застосуванні методу розрахунку на основі повної трудо­місткості продукції, який є точнішим порівняно з методом коригування, формула для визначення загальної чисельності персоналу має вигляд:

де t_сум - повна (сумарна) трудомісткість виробничої програми в плановому періоді (яка включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва та управління ним), нормо-годин;

Т_еф - ефективний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника в плановому періоді, годин;

К_вн - очікуваний коефіцієнт виконання норм у плановому періоді.

Облікова чисельність робітників на нормованих операціях Ч_{р н} розраховується за формулою:

де t - трудомісткість i-го виду виробу, нормо-годин;

m_t - кількість виробів і-го виду, одиниць;

п - кількість видів виробів;

Т. - ефективний фонд часу роботи одного робітника за рік, годин;

К_т - плановий коефіцієнт виконання норм виробітку робітниками даної професії.

Облікову чисельність робітників на нормованих машинних операціях Ч _{н м} визначають за формулою:

де К_у - кількість одиниць устаткування, необхідного для виконання річної програми;

Т_р - фонд часу роботи одиниці устаткування за рік, годин (в одну зміну);

Ч_бр - чисельність бригади, яка обслуговує одиницю устаткування, осіб;

К_зм - коефіцієнт змінності роботи устаткування.

Чисельність робітників на ненормованих операціях визначають на основі даних про загальне число робочих місць (кількість об'єктів, що обслуговуються) К _р.м, діючих норм обслуговування (кількість об'єктів на одного робітника) Н_об, змінності роботи К_зм і коефіцієнта переводу явкової чисельності в облікову К_об:

Коефіцієнт К_об розраховують за формулою:

де В_н - плановий відсоток невиходів робітників на роботу. Чисельність робітників на ненормованих операціях, де неможли­во встановити норми обслуговування, визначають за формулою:

Явкове число робітників Ч^о._р.н.н визначається виходячи із облікової чисельності і коефіцієнта явки К:

Коефіцієнт явки розраховують відношенням ефективного фонду часу одного робітника за рік Т. до номінального фонду робочого часу за рік.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців розраховують на основі діючих в галузях типових структур апарату управління (типових штатних розкладів) і нормативів чисельності. Слід відзначити, що типові структури (штатні розклади) використовуються як орієнтири, а для планування чисельності апарату управління на окремих об'єктах необхідна їх прив'язка до конкретних умов виробництва.

Якщо розрахована планова чисельність персоналу більша від наявної на підприємстві, виникає потреба в додатковій їх чисельності, її визначають як різницю між розрахованою плановою і фактичною чисельністю на початок планового періоду за кожною категорією працівників.

Основний метод визначення потреби трудових ресурсів - балансовий. В балансах трудових ресурсів потреба в персоналі визначається за окремими категоріями професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Додаткова потреба персоналу виникає не лише у зв'язку з ростом обсягу виробництва, зміною її номенклатури, а і внаслідок руху персоналу на підприємстві. В основному це планове переміщення працівників: вибуття у зв'язку з переведенням на роботу на інші підприємства і організації, призовом на військову службу, вступом до вищих навчальних закладів з відривом від виробництва, закінченням терміну договору (контракту), виходом на пенсію і іншими причинами, передбаченими чинним законодавством. Разом з цим на підприємствах має місце позапланове вибуття працівників - звільнення за порушення трудової дисципліни, прогули, у зв'язку з невідповідністю кваліфікації, за власним бажанням працівника, у зв'язку з рішенням судових органів. Вибуття працівників за такими причинами називають плинністю персоналу.

Плинність персоналу негативно позначається на роботі підприємства: порушує установлений ритм роботи, призводить до значних втрат робочого часу, зниження продуктивності праці, зменшення обсягу випуску продукції.