2. Тактичне та оперативне планування діяльності Відмінності між стратегічним і тактичним плануванням.

Перша - часова: стратегічне планування пов'язане з рішеннями, наслідки яких даватимуться взнаки протягом тривалого періоду, а тактичні плани лише конкретизують і доповнюють стратегічні.

Друга - за охопленням сфер впливу: стратегічне планування справляє ширший і глибший вплив на діяльність підприємства, ніж тактичне, що має вузьке спрямування.

Третя - сутнісно-змістова: якщо стратегічні плани окреслюють місію діяльності підприємства, а також важливі загальні засоби виконання цієї місії, то тактичні чітко визначають усю сукупність практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей.

Зміст тактичних планів. Тактичне планування охоплює розробку середньо- і короткострокових планів. Останні, є взаємозв'язаними: вони мають єдину методологію складання та однаковий склад розділів.

Тактичні плани містять наступні основні розділи.

1. Маркетингова діяльність (плани маркетингу для основних виробів і загальний план для всієї продукції підприємства)

2. Виробнича діяльність (випуск продукції в натурі і за вартістю; обґрунтування виробничої програми підприємства).

3. Науково-дослідні, конструкторсько-технологічні та експериментальні роботи (нові технології та вироби).

4. Праця, кадри, соціальний розвиток колективу (персонал, фонд заробітної плати, продуктивність, умови праці та побуту).

5. Капітальні вкладення та капітальне будівництво (інвестиції, будівельне монтажні роботи, введення в дію основних фондів).

6. Матеріально-технічне забезпечення (потреба в матеріальній ресурсах і джерела її задоволення).

7. Організація виробництва, праці та управління (удосконалення форм і методів, структурна перебудова).

8. Природоохоронна діяльність (заходи стосовно охорони й раціонального використання природних ресурсів).

9. Зовнішньоекономічна діяльність (показники цієї діяльності, результати експортно-імпортних операцій).

10. Витрати, прибуток, рентабельність (собівартість виробів і всього обсягу продукції, прибуток і рентабельність).

10. Фінансова діяльність (баланс доходів і витрат, взаємовідносини з

бюджетом, кредитні відносини).

Оперативне планування завершальна ланка в системі планування діяльності підприємства, основний важіль поточного управління виробництвом; детальна розробка планів підприємства та його підрозділів на короткі проміжки часу (місяць, зміну).

Оперативне планування органічно сполучає два напрямки роботи:

• календарне планування (розробка оперативних планів і графіків виготовлення та випуску продукції);

• диспетчеризація (комплекс робіт, який охоплює безперервний оперативний облік, контроль і регулювання виконання оперативних плані» (ходу виробництва).

Основні завдання оперативного планування:

• забезпечення виконання плану виробничої діяльності з випуску продукції в заплановані строки за рівномірної роботи всіх підрозділів підприємства;

• установлення режиму роботи підприємства, що забезпечував би повне використання устаткування і робітників;

• максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Виділяють наступні види оперативного планування.

Міжцехове оперативне планування забезпечення координування діяльності та необхідних виробничих пропорцій між цехами згідно з послідовністю технологічних процесів (заготовчих, обробних, складальних) та функціями різних цехів (основних, допоміжних, обслуговуючих). Головне його завдання - узгодження номенклатури заготовок, деталей і вузлів, а також строків передачі з одного цеху в інші.

Внутрішньоцехове оперативне планування — розробка календарних планів для виробничих дільниць і контроль їх виконання, розподіл робіт між дільницями та їх доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.

Системи оперативного планування

Нелегальна система як планово-обліковою одиницею користується деталлю певної назви. При цьому можуть застосовуватися:

• складська система, коли рівень завантаження та рівномірність випуску продукції залежить від підтримування на певному рівні складських запасів деталей;

• система планування за нормами технологічних запасів, що передбачає встановлення постійної насиченості всіх стадій виробничого процесу необхідними запасами напівфабрикатів (деталей, вузлів) і суворе дотримання розрахункового рівня цих запасів для кожного цеху;

• система планування за строками подачі, в основу якої покладено

встановлений термін запуску і випуску партій деталей з урахуванням їхніх технологічних запасів і строків міжцехових подач;

• система планування за тактом потоку базується на синхронізації діяльності усіх виробничих підрозділів і встановленні єдиного такту випуску готової продукції.

За комплектної системи планово-обліковою одиницею служить об'єднаний за певними ознаками комплект деталей (вузлів). Застосо­вуються також і її підсистеми:

• комплектно-вузлова (планово-облікова одиниця — вузловий комплект, який включає деталі одного складального вузла);

• комплектно-групова (застосовується у разі виготовлення деталей або вузлів, що мають загальний технологічний процес, однакову періодичність запуску-випуску та строки подачі на наступну стадію);

• машинокомплектна (планово-облікова одиниця — машинокомплект, виготовлюваний тим чи іншим цехом для певної машини).

Система оперативного планування на замовлення характеризується встановленням конкретних строків запуску-випуску виробів за кожним замовленням. За цієї системи замовлення і є планово-обліковою одиницею для підприємства в цілому, а для окремих цехів — комплекти деталей (вузлів) для певних замовлень.

Розробку і реалізацію оперативних планів здійснює виробничо-диспетчерський відділ (диспетчерська служба) підприємства. Його (її) основні завдання:

• забезпечення виконання графіків виробництва всіма підрозділами;

• контроль за ритмічністю і достатнім завантаженням робочих місць;

• своєчасне виявляння та усування простоїв і запобігання ним;

• використання технологічних і. строкових запасів у разі випадкових порушень виробничого процесу.