5. Показники оцінки використання основних засобів
Поліпшення використання основних засобів є одним із важливих напрямів підвищення ефективності виробництва. Характеристика цього процесу повинна супроводжуватись належною оцінкою. Для проведення кількісної оцінки використання основних засобів необхідно застосовувати систему показників. Для ґрунтовної аналітичної оцінки систему показників можна розділити на дві групи: узагальнюючі та часткові.
Зупинимось на особливостях формування і характеристиці сфери дії кожної групи показників.
Узагальнюючі показники мають забезпечити отримання достатньої кількості інформації, на основі якої можна зробити висновки про ефективність використання всієї сукупності основних засобів (фондів) підприємства та виявити наявні резерви поліпшення їх використання.
До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу, фондомісткість, рентабельність виробництва, коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства.
Фондовіддача (Ф) характеризує річний випуск продукції з одиниці вартості основних фондів і розраховується за такою формулою:
де Тп, Чп, Вп - річний випуск товарної, чистої, валової продукції, грн.
ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн.
Зазначимо, що середньорічну вартість основних фондів визначають як середньоарифметичну величину із значень цього показника на перше число кожного місяця за такою формулою:
де Фоі - вартість основних фондів на початок і-го місяця.
Фондомісткість Фм представляє собою показник зворотній фондовіддачі, за допомогою якого можна визначити величину основних фондів, яка припадає на одиницю вартості випуску відповідного виду продукції і розраховується за такою формулою:
Показник фондомісткості продукції дає уяву про необхідну величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції.
Рентабельність виробництва - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який в загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Цей показник має декілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси використовуються в розрахунках.
Для оцінки використання основних засобів доцільно застосовувати показник їх рентабельності, який характеризує відношення прибутку до середньорічної первісної їх вартості і розраховується за такою формулою:
де П- прибуток підприємства від його (операційної) загальної діяльності, грн.;
Вп.сер. - первісна середньорічна вартість основних засобів підприємства, грн.
Наступний важливий показник - коефіцієнт використання виробничої потужності (Квп) підприємства розраховується за такою формулою:
де М-середньорічна величина виробничої потужності підприємства у вартісному виразі, грн.
До часткових показників оцінки використання основних фондів переважно належать натуральні показники та коефіцієнти, за допомогою яких можна здійснити оцінку ефективності використання окремих груп основних фондів підприємства, а також оцінку їх використання в окремих підрозділах підприємства. Разом з цим, ці показники поділяють на дві групи: екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів.
До показників екстенсивного використання основних засобів (фондів) належать коефіцієнти використання планового, режимного і календарного часу роботи устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, показник який характеризує внутрішньо-змінні простої устаткування.
Найбільш вживаний в практиці аналітичної роботи підприємств є коефіцієнт змінності (Кзм) роботи устаткування. У найбільш поширеному вигляді його визначають як відношення суми машино-змін, відпрацьованих протягом доби до загальної кількості машин, наявних в даному підрозділі. Формула розрахунку цього коефіцієнта має такий вигляд:
де МЗ - сума фактично відпрацьованих машино-змін протягом доби на підприємстві, м/зм.;
М - загальна кількість установленого устаткування на підприємстві, підрозділі, одиниць.
Коефіцієнт змінності показує, скільки змін протягом доби працює устаткування. Важливим показником, який дає змогу оцінити використання активної частини основних засобів - устаткування в часі є коефіцієнт його завантаження (Кз) за допомогою якого можна визначити величину часу, яка планується до використання або фактичного відпрацьованого часу устаткування за певний період часу:
де Тд - передбачений планом або фактично відпрацьований час устаткуванням протягом відповідного періоду (рік, квартал, місяць), год.;
F- ефективний річний (квартальний, місячний) фонд часу роботи устаткування, год.
Серед показників екстенсивного використання основних засобів важливе значення має показник внутрішньозмінних простоїв устаткування. Він значно доповнює два попередні показники - коефіцієнт змінності і коефіцієнт завантаження устаткування, оскільки дає змогу виявити основні причини внутрішньозмінних простоїв, зокрема вплив на них таких Факторів, як низький рівень організації виробництва, несвоєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, заготовками, відсутність робітників відповідних професій, недоліки в організації технічного обслуговування устаткування та ін.
Для оцінки основних засобів і, насамперед, їх активної частини, застосовуються також показники інтенсивного їх використання. Серед них коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (Кін), який характеризує його використання за потужністю (продуктивністю). Він розраховується за такою формулою:
де Пф - фактична годинна продуктивність устаткування одиниць продукції виробів), шт.;
Пм - максимальна (проектна) годинна продуктивність устаткування одиниць продукції (виробів), шт.
Для оцінки інтенсивного використання устаткування застосовують також коефіцієнт його використання по машинному часу (Клі) величина якого розраховується за такою формулою:
де tм - машинний час на виконання операцій на даному устаткуванні, нормо-годин;
tшш - норма штучного часу на виконання операцій, нормо-годин.
Коефіцієнт інтегрального використання устаткування (Кінт) розраховується як добуток коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного використання за такою формулою:
Заслуговує на увагу цікавий досвід японських фірм в підходах до оцінки ефективності використання устаткування, які запровадили загальну експлуатаційну систему і застосовують показник інтегрального використання устаткування (Ку), який дещо відрізняється від свого попередника:
де Кг - коефіцієнт, який враховує вихід готових деталей.
Поряд з показниками, які характеризують екстенсивне і інтенсивне
використання активної частини основних засобів - устаткування, важливе значення мають показники, які дають змогу оцінити використання виробничих площ, споруд та інших важливих складових основних засобів. Так, для оцінки використання виробничих площ можуть застосовуватись коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання виробничих площ, коефіцієнти завантаження виробничих площ цехів, дільниць, показник з’йому продукції з 1 кв. м. виробничої площі, коефіцієнти зайнятості виробничих площ устаткуванням тощо. Однак, необхідно зазначити, що рівень використання активної частини основних засобів, наприклад, устаткування, є визначальним фактором рівня використання всіх інших складових основних засобів підприємства. Для оцінки процесу оновлення активної частини основних засобів використовують коефіцієнти оновлення і вибуття, проводять аналіз вікового і якісного складу устаткування. Коефіцієнт оновлення (Кон) розраховується як відношення вартості введених в дію протягом року активної частини основних засобів до сумарної первісної їх вартості на кінець року, тобто:
де Be - вартість введених в дію протягом року основних засобів, грн.;
Вп.к.р. - первісна сумарна вартість основних засобів на кінець року, грн.
Коефіцієнт вибуття (Квиб) визначають шляхом ділення вартості основних засобів, які вибувають протягом року, до сумарної їх первісної вартості на початок року і розраховуються за такою формулою:
де Ввиб - вартість основних засобів, які вибувають протягом року із складу матеріальних активів, гри.;
Вп - первісна сумарна вартість основних засобів на початок року.
Порівняння величини коефіцієнтів оновлення і вибуття основних засобів дає змогу відслідковувати тенденцію в нагромадженні активної частини основних засобів і темпи заміни морально застарілих засобів.