6. Державний нагляд за якістю продукції і внутрішньовиробничий технічний контроль

Органами державного нагляду за якістю продукції я Україні є:

> Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України);

• територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Основні функції Держстандарту України в галузі сертифікації:

• визначення принципів і правил системи сертифікації;

• затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

> акредитація територіальних органів зі сертифікації та випробувальних центрів (лабораторій); атестація експертів-аудиторів;

> опрацювання правил визнання сертифікатів інших країн;

> інформаційне забезпечення споживачів (надання відомостей стосовно стандартів різних категорій, сертифікатів, випробувальних центрів тощо).

Основні функції органів державного нагляду за якістю продукції:

> перевірка дотримання вимог стандартів (норм і правил), узагальнення її наслідків та інформування про них відповідні владні структури і громадськість;

• оперативне вжиття заходів щодо припинення порушень стандартів (норм, правші);

• внесення пропозицій щодо поліпшення якості відповідних видів продукції.

Державний нагляд за якістю здійснюється стосовно таких об'єктів:

> продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та продукти харчування — па відповідність стандартам, і нормам і правилам;

> експортна продукція — на відповідність стандартам (нормам і правилам) чи окремим вимогам, обумовленим у договорі (контракті);

> імпортна продукція — на відповідність чинним у країні реалізації стандартам (нормам, правилам) стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна людей і навколишнього природного середовища;

> атестовані виробництва — на відповідність установленим вимогам до

сертифікації продукції даного підприємства.

Матеріальна відповідальність (величина штрафів) за порушення вимог стандартів (норм, правил) в Україні, у відсотках до обсягу продукції у вартісному виразі;

> випуск продукції науково-технічного, виробничо-технічного і

споживчого призначення, яка не відповідає вимогам стандартів або не пройшла обов'язкової сертифікації, — 25%;

> реалізація підвищено небезпечної продукції без належного поперереджувального маркування та відповідної інструкції щодо транспортування й експлуатації (споживання), а також імпортної продукції, що не відповідає вимогам національних стандартів стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища,— 50%;

> продаж продукції, забороненої до випуску органами державного нагляду, та виробів, котрі внаслідок порушення вимог стандартів стали небезпечними для життя (здоров'я) людей і навколишнього середовища, — 100% від їхньої вартості.

Стягнені суми штрафів спрямовуються:

> 60% — в Держбюджет; 30% — в позабюджетні фонди місцевих органів влади;

> 10% — Держстандарту України на розвиток його матеріальної бази. Структурний підрозділ, що виконує функції контролю якості продукції па

підприємстві, — відділ технічного контролю (ВТК), головне завдання якого полягає в тім, щоб постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований у нормативних документах, через безпосередню перевірку кожного виробу та цілеспрямований вплив на умови і чинники, що визначають якість продукції.

Характеристика окремих видів технічного контролю

Статистичний контроль — особливий вид (метод) вибіркового

контролю, що ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей та ма­тематичної статистики. Основна його ідея полягає в тім, що фактичні показники якості окремих екземплярів продукції завжди матимуть незначні відхилення від середніх величин. Він використовується переважно в масовому та великосерійному виробництвах.

«Летючий» контроль — раптовий (без попередження) і нетривалий контроль якості виробів (роботи виконавців) на окремих дільницях виробництва.

Інспекційний контроль — запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді державного або внутрішньовиробничого нагляду.

Активний контроль — контроль якості безпосередньо в ході тех­нологічного процесу виготовлення виробу (його обробки) за допомогою спеціальних контрольних пристроїв, вмонтованих у технологічне устаткування (автоматичних індикаторів, вимірювальних головок, ізотопних, індукційних та інших приладів).

Автоматизований контроль — перевірка якості прямим застосуванням автоматичних пристроїв (включаючи промислових роботів) без участі людини як під час технологічного процесу, так і після завершення обробки чи складання виробу.

Стаціонарний контроль — здійснюється в спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) проведенням відповідних аналізів, випробувань тощо.

Змінний контроль — поточний контроль якості окремих деталей, складальїдах одиниць і готових виробів на робочих місцях самими робітниками (виконавцями) або контрольними майстрами (контролерами) ВТК підприємства.

З названих видів технічного контролю найефективнішими є:

• за впливом на перебіг виробничого процесу — активний;

• за використаними технічними засобами — автоматизований:

• за організаційною формою — статистичний.