- •Частина 1. Загальна частина
- •1.1. Історія розвитку імплантології
- •1.2. Імплантологія в Україні
- •1.3. Остеоінтеграція
- •1.4. Особливості хірургічної анатомії щелеп
- •1.5. Види імплантації
- •1.6. Методики імплантації
- •1.7. Устаткування й інструментарій для хірургічного етапу імплантації
- •Частина 2. Обстеження й планування
- •2.1. Обстеження пацієнта
- •Денситометрія
- •2.2. Показання до імплантації
- •2.3. Протипоказання до імплантації
- •2.4. Планування імплантації
- •Частина 3. Клінічний етап
- •3.1. Передопераційна підготовка
- •3.2. Стадії операції
- •3.3. Імплантація циліндричних конструкцій із гладкою поверхнею
- •3.5. Імплантація пластинчастих конструкцій
- •3.6. Проведення внутріслизової імплантації
- •3.7. Термінова імплантація
- •3.8. Застосування імплантатів діаметром 2,9 мм
- •3.9. Післяопераційний етап
- •3.10. Другий хірургічний етап
- •3.11. Протезування на імплантатах
- •Планування протезування.
- •Коронкове протезування
- •Протезування мостоподібними протезами
- •Протезування умовно-знімними конструкціями
- •Протезування повними знімними протезами
- •Частина 4. Складні техніки в дентальній імплантації
- •4.1. Застосування складних технік
- •4.2. Методика проведення синусліфтингу
- •4.3. Транспозиція судинно-нервового пучка
- •Частина 5. Ускладнення дентальної імплантації
- •5.1. Ускладнення в ході операції
- •5.2. Післяопераційні ускладнення
- •5.3. Ускладнення запального характеру після імплантації
- •5.4. Періімплантит
- •5.5. Переломи протезів й імплантатів
- •5.6. Статистика ускладнень
- •5.7. Ускладнення синусліфтингу
- •Частина 6. Додаткові питання
- •6.1. Юридичні питання дентальної імплантації
- •6.2. Додатка Додаток 1 Рекомендації пацієнтові після проведення дентальної імплантації
- •Додаток 2 Згода на установку імплантату
- •Додаток до Історії хвороби №______ від “_____”_________________200__м. Додаток 3 Інформована згода на проведення медичного втручання.
Протезування умовно-знімними конструкціями
До виготовлення умовно-знімних конструкцій пред'являються наступні вимоги:
1. З метою вкорочення плеча навантаження, аттачмени варто розташовувати якнайдалі від лінії з'єднання двох дистальних імплантатів.
2. Рейковий аттачмен виступає в ролі додаткового імплантату, а також як пасивна опора. У цьому випадку області бугрів і твердого неба покривають твердим акриловим базисом.
3. На величину навантаження на імплантат впливають відношення між довжиною імплантату й висотою ортопедичної конструкції (внаслідок впливу системи важелів), площа окклюзійнной поверхні майбутньої конструкції, вибір матеріалів конструкції й облицювання.
4. Довжина проміжних частин залежить від відстані між імплантатами, які обмежують дефект зубного ряду. Аттачмени варто розташовувати в одній площині й максимально перпендикулярно жувальним навантаженням, щоб уникнути "тягнучих" навантажень на матрицю.
5. Варто зменшувати площа окклюзійнной поверхні, для цього можна збільшувати кількість зубів, що імітують проміжну частину опорної конструкції. На відміну від мостовидних конструкцій, при застосуванні умовно-знімних конструкцій це здійснити легше. Необхідно уникати латерального жувального тиску.
При протезуванні умовно-знімними протезами велике значення має вибір елементів конструкції. В ідеальному випадку застосовуються подвійні коронки з ригелями всіх видів (мал. 3.11.16). Переваги цього виду з'єднання полягають у тому, що при знятті й установці протеза, імплантати або природні зуби не піддаються небажаним навантаженням. При закритому ригелі протез міцно зафіксований. Такі елементи, як телескопічні кріплення, пазово-плечеві аттачмени або замкові кріплення ковзного типу, застосовуються тільки за певних умов. Можлива комбінація індивідуальних і стандартних аттачменов на природних зубах з ригелями на імплантатах.
Для правильного функціонування протеза важливо враховувати контакти із зубами-антагоністами. Як й у комбінованих протезах з опорою на природні зуби, тут необхідно відмовитися від створення штучних зубних рядів занадто великої довжини.
Бюгельний каркас повинен установлюватися й зніматися без усякої напруги. Комбіновані протези, що опираються на імплантати, можуть бути надійними тільки при ретельному плануванні й максимальній точності їхнього виготовлення.
Особлива увага необхідно звернути на конструкцію каркаса в області патрици й сітки каркаса, що підтримує штучні зуби. Залежно від наявності простору між антагоністами й сіткою, каркас може бути сконструйований із застосуванням металевих накладок, що спрощує конструкцію. Накладки в пришеечной третини можуть мати форму кільця або повністю проходити по язичній поверхні до ріжучого краю.
Перевага металевих накладок полягає в можливості створення дуже тонкої конструкції з досягненням максимального комфорту й кращих фонетичних якостей, особливо на верхній щелепі. Щоб бути впевненим у міцному зв'язку між сідлами й основною конструкцією, величина зазору для акрилової пластмаси повинна становити 0,5 - 1,5 мм. Якщо альвеолярний відросток на нижній щелепі сильно атрофований, то протезування проводиться рейковим аттачменом еластичного типу з використанням двох імплантатів. Проте, каркас варто повністю покрити акриловим базисом, щоб він не був надто пружним. Індивідуально підігнані рейкові аттачмени комбінуються з відлитими рухливими й ретенційнними елементами замість сідла.