
- •Частина 1. Загальна частина
- •1.1. Історія розвитку імплантології
- •1.2. Імплантологія в Україні
- •1.3. Остеоінтеграція
- •1.4. Особливості хірургічної анатомії щелеп
- •1.5. Види імплантації
- •1.6. Методики імплантації
- •1.7. Устаткування й інструментарій для хірургічного етапу імплантації
- •Частина 2. Обстеження й планування
- •2.1. Обстеження пацієнта
- •Денситометрія
- •2.2. Показання до імплантації
- •2.3. Протипоказання до імплантації
- •2.4. Планування імплантації
- •Частина 3. Клінічний етап
- •3.1. Передопераційна підготовка
- •3.2. Стадії операції
- •3.3. Імплантація циліндричних конструкцій із гладкою поверхнею
- •3.5. Імплантація пластинчастих конструкцій
- •3.6. Проведення внутріслизової імплантації
- •3.7. Термінова імплантація
- •3.8. Застосування імплантатів діаметром 2,9 мм
- •3.9. Післяопераційний етап
- •3.10. Другий хірургічний етап
- •3.11. Протезування на імплантатах
- •Планування протезування.
- •Коронкове протезування
- •Протезування мостоподібними протезами
- •Протезування умовно-знімними конструкціями
- •Протезування повними знімними протезами
- •Частина 4. Складні техніки в дентальній імплантації
- •4.1. Застосування складних технік
- •4.2. Методика проведення синусліфтингу
- •4.3. Транспозиція судинно-нервового пучка
- •Частина 5. Ускладнення дентальної імплантації
- •5.1. Ускладнення в ході операції
- •5.2. Післяопераційні ускладнення
- •5.3. Ускладнення запального характеру після імплантації
- •5.4. Періімплантит
- •5.5. Переломи протезів й імплантатів
- •5.6. Статистика ускладнень
- •5.7. Ускладнення синусліфтингу
- •Частина 6. Додаткові питання
- •6.1. Юридичні питання дентальної імплантації
- •6.2. Додатка Додаток 1 Рекомендації пацієнтові після проведення дентальної імплантації
- •Додаток 2 Згода на установку імплантату
- •Додаток до Історії хвороби №______ від “_____”_________________200__м. Додаток 3 Інформована згода на проведення медичного втручання.
Частина 3. Клінічний етап
3.1. Передопераційна підготовка
Вона найчастіше залежить від стану організму й кісткової тканини. На підставі аналізу крові й денситометрії при необхідності призначаються остеотропні препарати. У цей час на ринку присутня величезна кількість препаратів воздействующих на кальцій - фосфорний обмін і при низької щільності кісткової тканини можливо їхнє призначення. Зокрема, це Кальцемін, Кальцит, Остеовіт, Кальцій-Д3 Нікомед т.д. Якщо планується складна операція типу синусліфтингу, постановка великої кількості імплантатів, а також якщо пацієнт страждає хронічними захворюваннями, то при призначенні тих або інших препаратів бажано проконсультуватися в терапевта й профільного фахівця з наявної у пацієнта патології.
Після комплексного обстеження пацієнта й визначення показань і протипоказань, приступають до передопераційної підготовки. Першим етапом є повна санація порожнини рота, що містить у собі:
- усунення всіх запальних вогнищ (видалення зубів і корінь, не підметів лікуванню, препарування й пломбування каріозних порожнин, терапевтичні й хірургічні методи лікування ускладненого карієсу);
- зняття зубних відкладень;
- заміна неякісних й амальгамних пломб;
- заміна неякісних ортопедичних конструкцій, а також протезів, що провокують виникнення гальваноза.
У випадку великих операцій, при установці більше 3 - 4 імплантатів (можливі індивідуальні варіації), ще за день до оперативного втручання бажано призначити антибактеріальну терапію й продовжувати її протягом 5 - 7 днів після операції.
В ідеалі, проведення антибактеріальної терапії повинне здійснюватися після проведення антибіотикограмми. На жаль, антибіотик звичайно просто призначається без проведення попереднього дослідження, а антибіотикограмма й посіви мікрофлори не проводяться. Однак, бажано принаймні рекомендувати досить новий і сучасний антибіотик, тому що ті, які застосовувалися більше 10 - 15 років, практично неефективні. Він повинен призначатися адекватно великою дозою й тривалим курсом, тобто повинні виконуватися загальні правила антибактеріальної терапії. На жаль, часто призначають мікродози антибіотиків у вигляді мазей, застосовують їх одноразове місцеве введення, причому не тривалим курсом, а протягом доби. Таке призначення цих препаратів неприпустимо, тому що воно малоефективно й приводить до появи стійких штамів мікроорганізмів.
Мікробіологічні дослідження показують, що в цей час найбільш ефективними антибіотиками є наступні.
Лінкозаміни, які до того ж ще й остеотропні й, тому, вони добре проникає в кісткову тканину. Слід зазначити, що Лінкомицин малоефективно, тому що він використається давно. Цефалоспорини останнього покоління бажано призначати в комбінації із препаратами групи Метронидазола, тому що на анаеробную мікрофлору вони практично не впливають. Можна використати Макроліди останнього покоління, такі як Сумамед. Також зберігають свою ефективність Тетрацикліни останнього покоління, які ще не застосовувалися широко.
Як приклад розглянемо призначення Клиндамицина. Перша доза, що насичує, у перший прийом - 600 мг, а потім чотири рази в день по 300 мг протягом п'яти - семи днів.
При плануванні проведення медикаментозної терапії необхідно також з'ясувати, чи страждає пацієнт герпетической інфекцією. Будь-яке оперативне втручання, проведене в порожнині рота, може привести до загострення захворювання. Тому, якщо подібне ускладнення можливо, те в післяопераційний період бажано призначати антивірусні препарати, такі як Герпивір або Зовіракс. Також можуть бути використані синтетичні інтерферони, наприклад Лаферон і Виферон.
Заставою успішного проведення оперативного втручання є повноцінне знеболювання. Нерідко в пацієнта перед операцією виникає стійка психоемоційна установка на біль, тому велике значення має проведення ефективної премедикацїї, що є основним компонентом комбінованого місцевого знеболювання.
Для цих цілей залежно від ступеня психоемоційної напруги, а також супутньої патології, проводять пероральну або внутрішньовенну премедикацию. З лікарських препаратів використають малі транквілізатори: Седуксен, Феназепам й інші в комбінації з анальгетиками, наприклад Баралгин або Нимесил. Також можна використати сучасний малий денний транквілізатор Гидазепам, що не викликає вираженого снотворного ефекту, що має велике значення при амбулаторному прийомі.