2.2 Основні організаційні форми статистичного спостереження

Основу організаційного забезпечення статистичного спостереження складає організаційний план – головний документ, в якому відображаються найважливіші питання організації та проведення намічених заходів. Він визначає час, місце, строк, органи, матеріально-технічну базу, календар, порядок проведення спостереження, графік підготовки та інструктажу кадрів, необхідних для проведення спостереження, джерела й способи отримання даних, систему контролю результатів спостереження тощо.

Час спостереження (об’єктивний час) – це час, до якого належать статистичні дані спостереження.

Місце спостереження – це пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць статистичної сукупності..

Сезон (час року) для спостереження – це час року, в якому досліджуваний об’єкт знаходиться у звичайному для нього стані (наприклад, перепис населення краще проводити зимою, коли спостерігається найменше переміщення людей).

Період (суб’єктивний час) проведення спостереження – під цим поняттям розуміють час від початку до закінчення збирання відомостей про досліджувані явища.

Критичний час спостереження – це дата за станом, на яку повідомляють дані зібраної інформації.

Критичний момент спостереження – це момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак одиниць спостереження. При перепису населення - це найчастіше північ – момент закінчення однієї доби і початок наступної. Критичним моментом перепису населення 2001 року було 12 годин ночі з 4 на 5 грудня. Це означає, що всі відомості про кожного жителя країни фіксувалися такими, якими вони були станом на критичний момент спостереження (померлі після 12 годин ночі вносились в переписні листи, а народжені після 12 годин ночі обліку не підлягали і в переписні листи не записувались).

З точки зору організації статистичного спостереження розрізняють наступні організаційні форми його проведення:

· статистична звітність;

· спеціально організоване статистичне спостереження;

· статистичні реєстри.

Статистична звітність – це основна форма статистичного спостереження, за допомогою якої статистичні органи у визначений термін отримують від кожного суб’єкта діяльності (підприємств, установ, організацій) необхідні дані у формі звітних документів, що встановлені законодавством й підтверджені підписами осіб, відповідальних за достовірність і своєчасність цієї інформації.

За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види. Насамперед розрізняють:

· загальнодержавну звітність – обов’язкову для всіх підприємств, установ і організацій (вона надходить і узагальнюється в органах державної статистики для потреб державного управління);

· відомчу – збирається для своїх потреб міністерствами й відомствами;

· типову звітність – має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форм власності й відомчого підпорядкування;

· спеціалізовану звітність – виражає особливості діяльності окремих підприємств і організацій.

За періодичністю (строками) подання звітність буває:

· поточна – охоплює показники поточної діяльності суб’єктів господарювання (вона буває тижнева, декадна, місячна, квартальна);

· річна – характеризує головні підсумки фінансово-виробничої діяльності підприємств і організацій за рік.

За способами подання розрізняють:

· термінову звітність – відомості передають по телетайпу, телеграфу та іншими швидкими засобами;

· поштову – відомості передають через поштові відділення.

За порядком проходження статистичної звітності її поділяють на:

· централізовану – проходить через систему органів державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління (міністерства і відомства цю звітність підвідомчих підприємств не розробляють, а одержують у готовому вигляді від органів державної статистики);

· децентралізовану – ця звітність опрацьовується у відповідних міністерствах і відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.

Спеціально організоване статистичне спостереження – являє собою збирання відомостей про соціально-економічні явища та процеси, які не охоплені статистичною звітністю, а необхідну інформацію про них отримують за допомогою проведення переписів населення, устаткування, залишків матеріалів, багаторічних насаджень, обстеження бюджетів населення, одночасних обліків,соціологічних опитувань, переоцінок основних фондів, моніторинг та ін..

Статистичні реєстри (реєстраційне спостереження) – третя форма статистичного спостереження – це список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається і оновлюється під час постійного відстежування змін у динаміці досліджуваних суспільних явищ, що відбуваються упродовж тривалого часу (наприклад, реєстр населення, суб’єктів господарювання, домашніх господарств, земельного фонду, технологій, виборців, платників податку та ін.)