Лекція №2.

Тема: Статистичне спостереження

План

1. Поняття про статистичне спостереження і його завдання.

2. Основні організаційні форми статистичного спостереження.

3. Види статистичне спостереження.

4. Помилки статистичного спостереження і способи контролю даних

1. Поняття про статистичне спостереження і його завдання.

Для вивчення кількісної сторони масових соціально-економічних явищ і процесів насамперед необхідно зібрати про них відповідну статистичну інформацію. З цією метою організовують масове статистичне спостереження, яке є початковою стадією статистичного дослідження.

Статистичне спостереження – це планомірне, науково організоване збирання даних про масові явища і процеси суспільного життя шляхом реєстрації їх суттєвих ознак за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології (наприклад, переписи населення, основних фондів, багаторічних насаджень, заповнення анкет бланків, форм статистичної звітності, вибірка статистичних даних з річних звітів підприємств тощо).

Статистичне спостереження є фундаментом будь-якого статистичного дослідження, від його ретельної організації і якісного проведення значною мірою залежить успіх кінцевих результатів. Тому статистичні спостереження мають відповідати певним вимогам. Це насамперед:

• вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану, що забезпечується багатьма умовами (компетентність працівника, який здійснює спостереження, досконалість інструментарію, якість і зміст відповідних бланків, система оцінюючих показників та ін.);

• своєчасність даних – статистична інформація має надходити до користувача в міру її виникнення та реєстрації, інакше вона може передчасно втратити свою цінність і корисність;

• порівнянність даних за різними ознаками ( в часі й просторі, за складом статистичної сукупності, за одиницями вимірювання, за методикою збирання даних та обчисленням статистичних показників, за територіальною належністю досліджування одиниць тощо);

• доступність даних (забезпечується доступ до статистичної інформації шляхом систематичної її публікації у друкованих виданнях, поширення засобами масової інформації, надання відповідних даних органам державної влади й органам місцевого самоврядування, іншим юридичним і фізичним особам тощо).

Будь-яке статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1. підготовка статистичного спостереження – вирішуються методологічні та організаційні питання (хто, де, коли проводить спостереження, що для цього необхідно);

2. реєстрація статистичних даних – здійснюється безпосередній процес збирання статистичної інформації;

3. формування бази даних – цей етап передбачає контроль і нагромадження даних статистичного спостереження, а також їх збереження.

Метою статистичного спостереження є отримання вірогідної і повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища й процеси.

Завдання спостереження визначають, виходячи з практичних і наукових проблем планування, організації та управління виробництвом, стану вивчення розглядуваного явища.

Залежно від мети й завдань визначають об’єкт і одиниці спостереження.

Об’єкт спостереження – це сукупність одиниць розглядуваного явища, що вивчаються у процесі спостереження. Одиницею сукупності може бути підприємство, придбана квартира, людина, факт, предмет, процес тощо.

Для визначення меж об’єкта спостереження застосовують цензи – набір кількісних і якісних обмежувальних ознак.

Одиниця статистичного спостереження – це складовий елемент об’єкта спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації у процесі даного дослідження. Від одиниці статистичного спостереження слід відрізняти звітну одиницю, що являє собою джерело інформації, від якого мають отримати відомості про одиниці спостереження.

Після визначення носіїв ознак і джерел інформації складають програму спостереження, тобто перелік запитань, на які намічають отримати відповіді.

Зміст і кількість запитань формують згідно з метою статистичного спостереження та реальними можливостями його проведення (грошовими й трудовими витратами, терміном отримання інформації). Від того, на скільки якісно розроблена програма спостереження, залежить цінність зібраної статистичної інформації.

Для реалізації програми статистичного спостереження розробляють статистичний інструментарій, що являє собою набір статистичних формулярів, інструкцій і роз’яснень щодо проведення спостереження, реєстрації відповідних даних.

Статистичний формуляр – це обліковий документ у вигляді бланку відповідної форми, де фіксуються відповіді на запитання програми спостереження.

На практиці застосовують формуляри двох типів:

індивідуальні (бланк-карта) – призначені для запису відомостей за однією одиницею статистичного спостереження;

спискові (бланк-список) – для запису відомостей за кількома одиницями спостереження.

Формуляри статистичного спостереження супроводжуються інструкцією – переліком вказівок та роз’яснень, якими має керуватись обліковець чи реєстратор при заповненні бланків спостереження.

Основою статистичного дослідження є дотримання найважливіших принципів і правил його проведення, до яких відносяться:

• раціональне сполучення форм, видів і способів статистичного спостереження;

• централізоване керівництво спостереженням;

• одночасність та періодичність проведення спостереження;

• неприпустимість помилок у процесі спостереження;

• ретельна перевірка даних спостереження.