Уявлення про практичну психологію бізнесу, реклами і менеджменту

Найважливіші проблеми психології бізнесу пов'язані з вивченням особливостей особистості сучасного підприємця; найважливіших вимог, що пред'являються до людини, що починає «свою справу»; психологічних засобів та методів підприємницької діяльності; характеристик ділового спілкування бізнесмена; основ ефективної мотивації співробітників тощо. Для розуміння психологічного змісту діяльності підприємця необхідно вивчити специфіку бізнесу в Україні (на відміну від країн Заходу і Сходу), різноманітні стратегії ведення продажів, різні способи презентації себе і своїх товарів на ринку.

Багато в чому близькими за проблематикою є такі напрями практичної психології, як психологія реклами і менеджменту (управління).

Психологія реклами розглядає такі питання, як форми та засоби рекламної діяльності; технологія створення рекламних листівок, проспектів, оголошень тощо; існуючі нормативні положення про організація рекламної діяльності; психологічні особливості сприйняття рекламних роликів; способи залучення уваги в рекламі; психологічні аспекти зв’язків із громадськістю («паблікрілейшнз»); корпоративна (престижна) реклама тощо. В широкому значенні слова психологія реклами включає особливості організації передвиборних кампаній, створення іміджу політика чи бізнесмена, психологічні основи будь-якої презентації.

Психологія управління в нашій країні має більш давню історію, ніж психологія бізнесу і реклами, і внаслідок цього є більш розробленою та науково обгрунтованою. У наш час психологія управління займається наступними основними проблемами: типи, стилі та види управління; специфіка управлінських дій на різних рівнях, способи та методи переконання; врахування індивідуальних особливостей та мотивація підлеглих в управлінській діяльності; психологічні основи ефективних управлінських рішень; типи корпоративних культур; вплив керівника на соціально-психологічний клімат в колективі; вертикальні та горизонтальні комунікації керівника та його особистіcні характеристики; ефективні інформаційні технології в управлінській діяльності і ряд інших.

Дані напрями практичної психології тісно взаємозв'язані. Психолог, що працює у сфері реклами, в бізнесі, в державній установі, на промисловому підприємстві, повинен надавати психологічну допомогу керівнику і сприяти ефективній праці всього персоналу.

Психологічна допомога сім'ям

У даний час сімейна психотерапія - це напрям в медичній та немедичній психотерапії, що зорієнтований на надання психологічної допомоги сім'ї в подоланні різноманітних психологічних проблем: у особистісних стосунках, в емоційній сфері, у стилі виховання тощо.

Останнім часом виділилися наступні основні напрями сімейної психотерапії:

• психодинамічні (С.Аккерман, Р. Франклін, С. М. Бабін, В. Я. Костерева і ін.);

• системне і стратегічне (Хейлі, З І. Чаєва, Е. Г. Эйдемиллер і ін.);

• позитивне (Н. Пезешкіан);

• еклектичне (Е. Ейдеміллер, А. Захаров).

Як вказують автори «Психотерапевтичної енциклопедії» (СПб., 1999), сімейна психотерапія може тривати від декількох тижнів до декількох років (спочатку з частотою 1 –2 сеансу в тиждень, а потім зустрічі відбуваються 1 раз в два тижні, а далі - 1 раз на три тижні).

У сімейній психотерапії виділяються чотири етапи: 1) діагностичний (сі­мей­ний діагноз); 2) подолання сімейного конфлікту; 3) реконструктивний; 4) під­­три­муючий.

Велике значення у проведенні сімейної психодіагностики має принцип стереоскопічного аналізу: психологічна інформація, отримана від одного члена сім'ї на односторонніх зустрічах, повинна бути зіставлена з інформацією від інших членів сім'ї і тим враженням, яке склалося у психотерапевта на підставі розпитування і спостереження за поведінкою учасників процесу сімейної психотерапії.

З метою подолання внутрісімейного конфлікту психотерапевт бере на себе роль посередника між конфліктуючими членами сім'ї, а також допомагає емоційно відреагувати його наслідки. На етапі реконструкції сімейних стосунків терапевт організовує спільне обговорення проблем в сім'ї, або у тренінгових групах, що включать декілька сімей. Підтримуючий етап сімейної психотерапії характеризується роботою із закріплення у членів сім'ї навичок емпатійного спілкування і розширеного рольового діапазону, взаємодії. В цей час у реальних умовах життя сім’ї проводяться консультування і психокорекція членів сім’ї.

До методів сімейної психотерапії відносяться: недирективна психотерапія, спрямована на вербалізацію неусвідомлених аспектів стосунків і ставлень особистості, а також спеціально розроблені методи впливів членів сім”ї один на одного, групова дискусія, тренінг конструктивної суперечки, відпрацювання нових форм поведінки та ін.

Під час сімейної психотерапії найчастіше застосовуються наступні прийоми: 1) ефективне використання мовчання; 2) уміння слухати; 3) навчання з допомогою запитань; 4) повторення (резюмування); 5) сумарне повторення; 6) поточнення (прояснення) і віддзеркалення афекту; 7) конфронтація; 8) програвання ролей; 9) створення «живих скульптур»; 10) аналіз відеомагнітофонних записів.