6.7. Поняття, класифікація

та оцінка інвестицій

Окремі підприємства здійснюють інвестиції з метою збереження і примноження тимчасово вільних грошових коштів, інші тримають інвестиції в якості засобів збереження резервного капіталу. Для деяких підприємств інвестиційна діяльність є значним елементом фінансових операцій, і оцінка діяльності підприємства може більшою мірою чи в основному залежати від відображення в обліку результатів інвестиційної діяльності.

Відповідно до п. 4 МСБО 25 "Облік інвестицій" інвестиції визнаються як актив, яким володіє підприємство з метою збільшення матеріальних цінностей за допомогою отримання прибутку (наприклад, відсотки, роялті, дивіденди і орендна плата), і збільшення вартості основного капіталу чи іншого прибутку підприємства-інвестора. і

В обліковій літературі української системи обліку та звітності визначення терміну "інвестиції'" в загальному не суперечить аналогічному визначенню в системі МСБО, ЗПБО США, інших зарубіжних національних стандартах.

Як правило, для цілей обліку інвестиції поділяються на дві великі групи:

1. короткострокові (поточні) інвестиції;

2. довгострокові інвестиції.

- 324 -

Розділ 6. Особливості обліку необоротних активів

Короткострокові інвестиції - це інвестиції підприємства в ринкові цінні папери, що легко реалізуються з метою розміщення тимчасово вільних грошових коштів терміном менше одного року (чи операційного циклу). Вони повинні задовольняти двом умовам:

<=> в будь-який момент цінні папери можуть бути легко реалізовані на ринку;

<=> передбачається, що в разі необхідності погашення короткострокових зобов'язань цінні папери будуть перетворені на грошові кошти протягом одного року.

В різних країнах до складу короткострокових інвестицій включаються різні види цінних паперів. МСБО їх не специфікують, даючи загальне визначення їх легкій реалізації та продажу протягом одного року.

В США, наприклад, до 1994 р. здійснювалася класифікація таких інвестицій на три групи (див. рис. 6.5).

В теперішній час (з 1994 р.) СФО США 115 ввів в дію специфічну класифікацію, яка містить розподіл на короткострокові та довгострокові інвестиції. В основі нової класифікації інвестицій лежить ознака оцінки, принцип якої базується на методиці оцінки за поточною ринковою вартістю.

Більшість з них виступає у формі фінансових прав, але деякі є матеріальними активами, наприклад, деякі інвестиції в землю або будівлі, а також інвестиції в золото, діаманти або інші товари, що легко реалізуються.

Для деяких інвестицій існує активний ринок, що встановлює ринкову вартість, яка є при цьому показником справедливої вартості. Для інших -ринку з активним попитом не існує, тому застосовуються інші засоби з метою визначення справедливої вартості.

Інвестиції, які утримуються в основному для захисту, сприяння або подальшого існування господарських чи торговельних відносин, часто називають торговельними інвестиціями: вони не призначені для того, щоб бути в наявності у вигляді додаткових грошових ресурсів, і тому класифікуються як довгострокові. Інші інвестиції призначаються для утримання протягом кількох років для отримання доходу і приросту капіталу. Тому вони класифікуються як довгострокові активи, навіть якщо вони легко реалізуються.

Деякі підприємства за власним бажанням не відокремлюють поточні активи від довгострокових, а іноді навіть сама форма балансу в країні не передбачає такого поділу, ц**

. -325-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Чіткого визначення довгострокових інвестицій в МСБО не наводиться, воно випливає із самого поняття інвестицій. Так, відповідно до МСБО 25 поточні інвестиції - це інвестиції, що легко реалізуються за своїм характером та призначається для утримання протягом не більше одного року. Відповідно всі інші інвестиції є довгостроковими.

Рис. 6.5. Класифікація короткострокових інвестицій в США до 1994 р.

На відміну від короткострокових, довгострокові інвестиції представляють собою розміщення коштів на строк більше одного року чи з метою отримання додаткового прибутку, чи з метою придбання впливу на компанію, цінні папери якої купуються, або внаслідок того, що таке вкладення коштів є вигіднішим порівняно з організацією власних операцій в цій галузі (рис. 6.6).

-326-

Розділ 6. Особливості обліку необоротних активів

Згідно з МСБО 25 для довгострокових інвестицій, що перекваліфіковані як поточні інвестиції, переведення повинно здійснюватися за:

О нижчою з двох оцінок - собівартістю або балансовою вартістю, якщо поточні інвестиції відображаються в обліку за найнижчою з двох оцінок -собівартістю або ринковою вартістю. Якщо попередньо інвестиція переоцінювалася, будь-яку пов'язану з цим дооцінку, що залишилася, слід сторнувати після передачі;

"=> балансовою вартістю, якщо поточні інвестиції оцінюються за справедливою вартістю. Якщо зміни в справедливій вартості поточних інвестицій включаються до прибутку, будь-яку пов'язану з ним дооцінку, що залишилася, слід включати до складу прибутку.

Відмінності між короткостроковими та довгостроковими інвестиціями можна показати наступним чином (табл. 6.11) Таблиця 6.11. Порівняння короткострокових та довгострокових інвестицій

Ознаки розбіжності	Короткострокові інвестиції	Довгострокові інвестиції
1	2	3
Склад	Цінні папери	Цінні папери, матеріальні необоротні активи, частки в капіталах інших компаній, фонди
Термін	Менше одного року	Більше одного року
Мета	Розміщення тимчасово вільних грошових коштів	Довгострокова програма отримання прибутку, придбання впливу тощо
Відображення в балансі	Включені до складу оборотних активів	Є необоротними активами
Вимоги до цінних паперів	Легко реалізуються	Необов'язково легко реалізуються

11*

■327-

Методи оцінки довгострокових інвестицій в різних країнах і відповідно до Міжнародних стандартів різних рівнів змінюються і неоднакові. МСБО 25 пропонує оцінювати їх за:

<=> собівартістю (включає витрати на придбання, такі, як брокерська винагорода, виплати за послуги, мито та винагороди за банківські послуги);

<=> переоціненою вартістю;

<=> правилом нижчої оцінки на базі портфелю інвестицій для акцій.

Що стосується визнання та оцінки вартості інвестиційної власності організації, то МСБО 25 встановлює наступне: "підприємству, яке утримує інвестиційну власність, слід: а) відображати її як власність згідно з вимогами МСБО 16 "Основні 'засоби"; або б) відображати її як довгострокові інвестиції" (рис. 6.7). і

Рис. 6. Л Застосування відповідних МСБО для визнання та оцінки вартості інвестиційної власності

Відповідно до 4-ої Директиви ЄС, довгострокові інвестиції оцінюються за собівартістю з нарахуванням зносу або за переоціненою вартістю.

При цьому слід дотримуватись наступних правил:

1) купівельна вартість чи собівартість довгострокових активів з обмеженим терміном корисної служби повинна зменшуватися через проведені переоцінки з тим, щоб систематично списувати вартість таких активів протягом всього терміну корисного використання;

-328-

Розділ 6. Особливості обліку необоротних активів

2) можна проводити переоцінку фінансових довгострокових активів з тим, щоб встановити їх нижчу вартість, за якою вони будуть відображатися на дату складання балансу. Величина переоцінки активів повинна відноситися на рахунок прибутків та збитків та наводитися окремо в примітках до звітності, у випадку, якщо і дані не були показані раніше в звіті про прибутки та збитки. <

До 1994 р. в США відповідно до ЗПБО довгострокові інвестиції оцінювались згідно з правилом нижчої оцінки або оцінки за собівартістю.

З 1994 р. СФО ввели в дію специфічну класифікацію, яка містить розподіл на короткострокові та довгострокові інвестиції, в основі якого лежить ознака оцінки, принцип якої базується на методиці оцінки за поточною ринковою вартістю.

Тепер використовується оцінка згідно з методом участі в капіталі або за методом консолідації для різних видів інвестицій (рис. 6.8).

Методи оцінки різних видів інвестицій

Використовується, коли компанія-інвестор здійснює суттєвий вплив, але контролює діяльність компанії, в яку здійснені інвестиції, володіє від 20 до 50 % її власності. Початкові інвестиції включаються до балансу за собівартістю, а згодом збільшуються на частку інвестора в чистому прибутку компанії, в яку інвестують, (зменшуються на частку збитку) та зменшуються на частку дивідендів

Компанія-інвестор та компанія, в яку здійснені інвестиції, складають єдину консолідовану звітність, сумуючи активи, зобов'язання, доходи та витрати, елімінуючи при цьому дублюючі статті, наприклад, взаєморозрахунки. Компанія-інвестор суттєво впливає та здійснює контроль над діяльністю компанії, що інвестується, володіючи 50 % її власності. Материнська компанія та всі її філії трактуються як єдина. компанія. Частка участі материнської компанії у дочірній може бути придбана різними шляхами: шляхом сплати грошей, шляхом випуску довгострокових облігацій або привілейованих акцій, шляхом спеціальних комбінацій з цінними паперами, наприклад, обміном дозволених до випуску, але не випущених акцій материнської компанії, а випущених у відкритий продаж акції філії тощо. Для обліку перших двох варіантів у США вимагається використання методу купівлі, для останнього - методу поєднання часток Рис. 6.8,Методи оцінки різних видів інвестицій

В США при придбанні інвестицій в акції вони записуються за собівартістю, яка включає купівельну ціну, брокерам комісійні та інші збори. У звітності весь портфель інвестицій в цінні папери, які дають право власності, відображається відповідно до правила нижчої оцінки. Різниця між сумарною собівартістю і сумарною ринковою ціною відображається по дебету рахунку "Нереалізований збиток від оцінки ринкових цінних паперів, які дають право власності" та по кредиту рахунку "Оціночна знижка на перевищення собівартості над ринковою

- 329 -

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

ціною". Нереалізований збиток відображається у звітності як "Інші витрати та збитки". Оціночна знижка показується в балансі як коригувальна стаття до статті короткострокових інвестицій (віднімається).

Для використання різних методів обліку довгострокових інвестицій важливі два поняття: вплив і контроль. В системі ЗПБО США під впливом розуміється здатність компанії-інвестора впливати на фінансові і операційні рішення компанії, що інвестується. Вважається, що компанія-інвестор не здійснює ні впливу, ні контролю на компанію, що інвестується, якщо володіє менше 20 % її акцій; здійснює вплив, але не має контролю - якщо володіє від 20 до 50 % акцій (тоді компанія, що інвестується, називається асоційованою компанією), і впливає та здійснює контроль - якщо володіє більше 50 % акцій компанії, що інвестується (тоді компанія-інвестор називається материнською компанією, а інвестована компанія - дочірньою чи філією).

В Нідерландах критерієм участі в капіталі вважається наявність в ньому частки в розмірі 20 % випущеного капіталу компанії та володіння 20 % голосуючих акцій. У цершому випадку для обліку та відображення в звітності інвестицій в акції використовується метод оцінки за собівартістю, у другому -метод оцінки за часткою участі в капіталі і, нарешті, в останньому - складається консолідована звітність.

В міжнародній практиці потенційні збитки від знецінення довгострокових фінансових інвестицій в акції інших підприємств повинні відображатися в тому звітному періоді, в якому виявлені. А потенційний прибуток буде відображений після реалізації акцій в сумі підвищених дивідендів, отриманих по акціях.

Довгострокові інвестиції вибувають з балансу за реалізаційною вартістю, яка часто співпадає з ринковою, якщо вони обертаються на вільному ринку. Відповідно до МСБО 25 при вибутті інвестицій різниця між балансовою вартістю та виручкою від продаж, за вирахуванням витрат, визнається в звіті про прибутки та збитки як прибуток (збиток) від продаж.

Російська система передбачає однакові методи обліку для довго- та короткострокових інвестицій. Як і за МСБО, потенційні збитки від знецінення довгострокових фінансових вкладень в акції інших підприємств повинні відображатися в тому звітному періоді, в якому виявлені. А потенційний прибуток буде відображений після реалізації акцій в сумі підвищених дивідендів, отриманих по акціях.

Відповідно до міжнародних правил щодо інвестицій в звітності обов'язково необхідно розкривати наступну інформацію (рис. 6.9).

-330-

Більшість підприємств подає баланси, в яких поточні активи відокремлені від довгострокових згідно з вимогами МСБО 1 "Подання фінансових звітів". Поточні інвестиції включаються до оборотних активів.

Довгострокові інвестиції відображаються в балансі окремим рядком між оборотними активами танеоборотними активами чи включаються до складу необоротних активів.

В звітності щодо короткострокових інвестицій в цінні папери необхідно обов'язково відображати інформацію про сукупну ринкову ціну і сукупну собівартість цінних паперів.

Відповідно до 4-ої Директиви ЄС в складі необоротних активів повинна розкриватися наступна інформація про довгострокові інвестиції:

1. частка в афілійованих підприємствах (пов'язаних сторонах);

2. позики афілійованим підприємствам;

3. частка участі в капіталі;

4. позики підприємствам, з якими дана компанія пов'язана часткою участі;

5. інвестиції, які знаходяться у власності в якості основного капіталу;

- 331 -

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

6. інші позики;

7. власні акції компанії (із зазначенням їх номінальної вартості чи, за відсутності номінальної вартості, їх облікової" номінальної вартості) тією мірою, якою розкриття цієї інформації відповідає вимогам країни про відображення цієї інформації в балансовому звіті.

В балансах підприємств Німеччини, Франції для відображення обліку фінансових інвестицій призначений певний розділ (рис. 6.10).

Номенклатура статей балансів та рахунків по розділу "Фінансові інвестиції"

DC

Німеччина

Фінансовий капітал.

■=> Частка коштів, що вкладені в інші фірми _v

<=> Позики іншим фірмам

=> Участь в справах інших фірм

=> Позики фірмам, з якими укладений договір про партнерство

■=> Цінні папери (цінні папери з правом отримання частини прибутку; цінні папери з фіксованим відсотком)

=> Паї (довгострокові)

<> Позики інших видів (позики членам компанії; позики близьким родичам)

Dr

■=> Право на -повернення грошових коштів, сплачені у вигляді внесків на страхування життя на довгостроковій основі

Франція

Паї та грошові зобов'язання з паями =* Цінні папери, що основані на пайовій участі (акції; інші цінні папери) «* Довгострокові вимоги, пов'язані з (пайовою участю (група); пайовою участю

(поза групою); інші боргові вимоги, пов'язані з пайовою участю; належні відсотки) => Боргові вимоги, пов'язані з простими товариствами (основні вимоги; належні відсотки).

Інші фінансові іммобілізації ■=> Іммобілізовані цінні папери - право власності (акції; інші цінні папери) => Іммобілізовані цінні папери - право довгострокової вимоги (облігації; бони) <=> Позики (основані на участі; компаньйонам; персоналу; інші позики) ■* Виплачені внески та поруки (внески; поруки) => Належні відсотки по іммобілізованим цінним паперам (право боргової вимоги);

позикам; внескам та порукам; різним борговим вимогам Рис. 6.10. Номенклатура статей балансів та рахунків по розділу "Фінансові інвестиції'" в Німеччині та Франції

Резюме

Отже, з усього сказаного вище можна зробити висновок, що не дивлячись на відмінності щодо назви поняття "необоротні активи", в більшості зарубіжних країнах останні поділяються на три загальні групи:

=> матеріальні довгострокові активи;

=> нематеріальні довгострокові активи;

<=> довгострокові фінансові інвестиції.

&{ Ключові терміни та поняття

Амортизація, гудвіл, іммобілізація, інвестиції, нематеріальний актив, необоротні активи

-332-

Розділ 6. Особливості обліку необоротних активів

Г Контрольні питання

І.Яким чином визначаються необоротні активи в різних країнах? Чим зумовлені ці особливості?

2. Які особливості відображення амортизації в різних країнах?

3. Який склад необоротних активів в Чехії, Польщі, Франції?

4. Чому природні ресурси можна виділити в окрему групу?

5. Що таке іммобілізований актив?

6. Які критерії визнання основних засобів згідно з МСБО?

7. За якою вартістю відображаються основні засоби?

8. Які особливості оцінки основних засобів в різних країнах світу?

9. Які витрати включаються до вартості основних засобів в різних країнах світу?

10. Які витрати включаються до витрат на утримання основних засобів в різних країнах світу?

11. Як можуть відображатись в звітності основні засоби відповідно до МСБО?

12. Яким чинбм здійснюється переоцінка в різних країнах? Порівняти з Україною.

13. Що таке амортизація необоротних активів? Як вона регулюється МСБО?

14. Які методи амортизації мають найбільше визнання? Як здійснюються амортизаційні відрахування в різних країнах світу?

15. Як в більшості країн відображається вибуття основних засобів?

16. Які відмінності існують в обліку орендних операцій в різних країнах світу?

17. Що таке нематеріальний актив? Які існують критерії віднесення активів до нематеріальних?

18. Які особливості відображення в обліку організаційних витрат в різних країнах світу?

19. Що відносять до нематеріальних активів в США, Франції, Німеччині?

20. Яким чином обліковується знос (амортизація) нематеріальних активів в різних країнах світу?

21. Що таке гудвіл? Як він відображається згідно з МСБО в балансі?

22. Які особливості оцінки гудвілу в різних країнах світу? Як визнається вартість гудвілу?

23. Які в світі є підходи до розрахунку первісної вартості гудвілу? В чому їх особливості?

24. Як МСБО рекомендує визначати гудвіл?

25. Як обліковується гудвіл в різних країнах світу?

26. Які існують способи списання гудвілу?

27. Як класифікують інвестиції в США? Дати визначення інвестицій згідно з МСБО.

28. Що таке довгострокові інвестиції згідно з МСБО? Як їх класифікують?

29. Як оцінюються довгострокові' інвестиції згідно з МСБО? Порівняти з США.

30. Яким чином відображаються інвестиції в бухгалтерському обліку та яка інформація наводиться в звітності?

-333-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Мета

| Вивчивши цей розділ Ви зможете:

=> визначити, що входить до складу запасів

■=> з'ясувати відмінності в методах оцінки запасів

<=> визначити тенденції у використанні методів оцінки запасів і при їх вибутті

=> визначити, які дані про запаси відображають у фінансовій звітності різних країн світу

Структура розділу

1. Поняття запасів

2. Відмінності в методах оцінки та списання запасів

• Оцінка виробничих запасів

• Оцінка незавершеного виробництва І ♦ Оцінка товарів

• Методи оцінки вибуття запасів

7.3. Відображення запасів у фінансовій звітності

Ч__ . г