7000 Адміністративні та управлінські витрати

7100 Заробітна плата директора

7101 Премії директора

7102 Страхові платежі роботодавця (на користь директора)

•3000 • Витрати на реалізацію продукції

8200 Заробітна плата у зв'язку із реалізацією

8201 Премії та інші виплати у зв'язку із реалізацією

8202 Страхові платежі роботодавця у зв'язку із реалізацією

'Ю00 Резерви та депоновані рахунки

9100 Сплата корпораційного податку

9200 Дивіденди

Естонія, як і країни англо-американської облікової системи, не має єдиного затвердженого плану рахунків. Підприємства самостійно розробляють план рахунків, хоча можуть використовувати і плани рахунків, розроблені професійними організаціями? Широкого розповсюдження набув план рахунків, розроблений професором Е. Ліннаксом на підставі загальних рекомендацій, який поділяється на вісім груп:

1. - рахунки активу;

1. - рахунки пасиву; З і 4 - рахунки доходів; 5 і 6 - рахунки витрат;

7. - зведені рахунки доходів та витрат

8. - рахунки витрат для спеціальних цілей.

Даний план рахунків використовує 4-розрядне кодування рахунків Групи рахунків складаються з класів рахунків. Дві перші цифри коду визначають клас рахунку.

■283-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Естонські підприємства при складанні плану рахунків повинно виходити з наступних даних:

1. галузі (сфер) діяльності підприємства та змісту здійснюваних ним угод;

2. видів коштів підприємства;

3. видів доходів та витрат підприємства;

4. суттєвого значення постачальників та покупців, для яких в Головній книзі передбачається відкривати окремі рахунки;

5. суттєвого значення видів товару та продукції, для Яких в Головній книзі передбачається відкривати окремі рахунки;

6. найважливіших регіонів імпорту та експорту, для яких в Головній книзі можна було відкривати окремі рахунки;

7) обраної для використання схеми звіту про прибуток та збитки. Також, окрім основного плану рахунків використовується скорочений

план для підприємств з простою структурою та формою діяльності, а також план рахунків для невеликих підприємств. Вони представляють собою вибірки з основного плану рахунків, які у випадку необхідності можна легко доповнити!

• Резюме ' .. ' ': -:'

. Отже, повний цикл обробки облікової інформації має місце при складані фінансових звітів як для керівництва, компанії, так і для зацікавлених осіб поза підприємством. Він починається зі збору інформації економічного характеру про операції, які мають місце на підприємстві. Ця інформація, як тільки операція відбулася, занотовується і обробляється з метою визначення її економічних наслідків для підприємства, які далі узагальнюються і висвітлюються у періодичних фінансових звітах.

На практиці розглянуті процедури можуть урізноманітнюватися за певних умов, тому що підприємства мають досить різні характеристики.

В процесі облікового циклу всі операції знаходять відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

В загальному вигляді можна виділити три групи країн, які мають спільні риси щодо побудови плану рахунків. Перша група має офіційно (законодавчо) затверджений план рахунків, який підприємці не змінюють.

Підприємці країн другої групи використовують власний розроблений план рахунків, виходячи із загальних принципів. І, нарешті, третя група країн має рекомендований план рахунків, на підставі якого бухгалтер може використовувати його або розробити власний план рахунків.

' -284-

Розділ 4. Методи і техніка бухгалтерського обліку

Однак спільним для усіх цих країн є чітке виділення у плані рахунків 4 категорій рахунків:

=> балансові рахунки (активні, пасивні, активно-пасивні), які дозволяють скласти бухгалтерський баланс;

=> рахунки "затрати-випуск", призначені для визначення результату в цілому по підприємству за видами діяльності;

=> рахунки управлінської, маржинальної, аналітичної, допоміжної бухгалтерій, які використовуються для прийняття тактичних та стратегічних рішень, визначення та аналізу собівартості, результатів роботи у розрізі центрів відповідальності;

=> рахунки, які здійснюють зв'язок між фінансовою та управлінською бухгалтеріями.

jS^ Ключові терміни та поняття

Бухгалтерська процедура, національний план рахунків, змішані рахунки, облікова процедура, обліковий цикл, основна бухгалтерська процедура, план рахунків, рахунки активів, рахунки зобов'язань, рахунки капіталу, рахунки доходів, рахунки витрат, реальні рахунки, номінальні рахунки, цикл обробки облікової інформації, постійні рахунки, тимчасові рахунки

■О Г Контрольні питання

і. Розповісти про першу спробу побудувати план рахунків.

2. Яким чином здійснювалась побудова плану рахунків на початку XX століття?

3. Порівняти підходи щодо класифікації рахунків в різних країнах з діючою на сьогодні класифікацією в Україні.

4. Пояснити класифікацію рахунків в розрізі елементів фінансової звітності. Яким чином класифікують рахунки у Франції?

5. Назвати основні ознаки, за якими класифікуються рахунки, і

6. Які основні принципи застосовуються при побудові плану рахунків?

7. В чому сутність основних підходів щодо побудови структури плану рахунків?

8. Що таке національний план рахунків та в чому полягають особливості їх побудови в різних країнах?

9. Яка структура плану рахунків Польщі?

10. Назвати спільні риси планів рахунків країн ЄС?

11. Які особливості побудови плану рахунків Франції та Німеччині?

12. Що схожого й чим відрізняється побудова Плану рахунків України та інших країн? *

13. Охарактеризувати принципи побудови планів рахунків країн англо-американської облікової системи.

-285-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

X

__

Мета

Вивчивши цей розділ Ви зможете:

■=> ознайомитися з особливостями обліку власного капіталу різних країн

■=> дізнатися про складові власного капіталу

^•усвідомити порядок відображення власного капіталу в обліку та звітності зарубіжних країн Структура розділу

5.1. Сутність та класифікація власного капіталу І 5.2. Розкриття інформації щодо обліку власного капіталу у звітності