§ 17. Зміни приголосних при словотворенні

При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі.

1 Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) змінюються приголосні [г], [ж], [з], [к], [ч], [ці [х], [ш], [с]:

а) х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): птах — птаство, товариш — товариський, товариство, Одеса — одеський;

б) г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Па­риж — паризький, Ладога — ладозький, боягуз — боя­гузтво, Кавказ — кавказький;

в) к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак — козацький, викладач — викладацький, молодець — молодецький, молодецтво.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) зазна­ють змін лише у вимові, а на письмі зберігаються: брат — братський.

Примітка. У деяких прикметниках, утворених від іменників іншо­мовного походження, приголосні [г], [к], [х], [ш] перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) не змінюються: казах — казахський, тюрк — тюрк­ський.

2. При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються групи приголосних:

а) -цьк- на -чч-: козацький — козаччина, донецький — Донеччина (але: галицький — Галичина);

б) -ськ-, -ск-, -сок- на -щ-: полтавський — Полтав­щина, пісок — піщина, віск — вощина.

3. При творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан- групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-([шч]): віск — вощаний, вощанка, дошка — дощаний.

4. При творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-([шч]), а -зк- на -жч-; вереск — верещати, простити — прощати, брязк — бряжчати.

5. При творенні форми вищого ступеня прикметників та прислівників за допомогою суфікса -ш(ий) приголосні [г], їж], [з] змінюються на [жч], а приголосний [с] — на [шч] (орфогр. щ): дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, висо­кий — вищий (вище), але: легкий — легший (легше). Це стосується також дієслів, утворених від прикметників ви­щого ступеня: вужчати, дужчати.

6. Приголосні основи [/с],[ї(] перед суфіксом -н- зміню­ються на -ч-: вік — вічний, вічність, вічно; молоко — молочний; місяць — місячний; пшениця — пшеничний.

Примітка. Виняток становлять слова: торішній, дворушник, соняш­ник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), мірошник

§ 18. Розділові знаки у реченнях з уточнювальними членами речення

Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов'язані однією синтаксичною функцією. З уточнюваними словами пов'язуються лише інтонацією або інтонацією й поясню­вальними словами тобто, або, цебто, а саме тощо.

Комою відокремлюються:

1) означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег (Коц.); Вода в такий час була майже гаряча, значно тепліша від ранкового повітря, бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Збан.).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися також тире: У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням — великих і малих — і раз у раз щось сушило­ся на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками або іменниками з прийменниками, що уточнюють попередні обставини (перед ними можна поставити слова а саме): Ще мить — і вибух десь тут, зовсім поруч. На спину летять грудки землі, в лице б'є туга повітряна хвиля... (Коз.); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Мал.); Се було літом, у жнива (Коц.).

Примітка. Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання автора інтонаційно наголосити їх уточнювальний характер. Якщо такої інтонації немає, обставини комами не виділяються: Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (Н.-Лев.);

3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за до­помогою слів або, тобто, себто, а саме, наприклад: Роди­чами польового жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок, і джурбай, або степовий жайворонок (Смог.); На Поліссі трапляються «вижари», тобто бо­лота, які ніколи не замерзають (Дем.);

4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за до­помогою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у місті Удзі, влаштову­ють свято проводів журавлів (3 журн.); Приємно було всім, особливо переможцям конкурсу.

уточнювальні члени речення слід відрізняти від одно­рідних.

Вправа 123. Напишіть доповідну записку проректорові з навчальної роботи з пропозицією внести зміни до навчального плану.

Вправа 124. Напишіть доповідну записку про наукову роботу, виконану під час проведення тижня «Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову.

Вправа 125. Напишіть пояснювальну записку про порушення тру­дової дисципліни студентами вашої групи.

Вправа 126. Допишіть доповідну записку за поданим початком.

Студентське Проректорові

наукове товариство ₃ наукової роботи

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА доц. Іванченку І. І.

03.05.2004 № 13-18/148

Про відрядження

Студент IV курсу філологічного факультету______________

____________________________________________________

____________________________________________________

Голова студентського

наукового товариства (підпис) І. К. Пилипчук

Вправа 127. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о).

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Козелець, Владивосток, товариш, Бахмач, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, тюрк, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист, студент, казах, ткач, Случ, багач, Балхаш, При­луки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаага, волох, чех, Галич, Санкт-Петербург.

Вправа 128. Перекладіть російські слова українською мовою, за­пишіть і поясніть їх правопис. Перевірте написання за словником.

Миргородский, калужский, острожский, уральский, волжский, измаильский, гадячский, одесский, узбекский, кременчугский, черкесский, французский, персидский, мозамбикский, запорожский, сивашский, тюркский, ужгородский, сузцкий, овручский, иракский, арзамасский, кагарлыкский.

Вправа 129. Від поданих прикметників утворіть іменники за допо­могою суфікса -ин(а). З'ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, Хмельницький, солдатський, рекрутський, козацький, львівський, житомирський, уманський, канцелярський обивательський, партизанський, мадярський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.

Вправа 130. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників поясніть зміни приголосних.

Глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, ко­роткий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий.

Вправа 131. Поставте замість крапок пропущені літери ч або ш. Поясніть правопис слів.

Торі..ній, півні..ний, соня..ник, соня..ний, пшеничний, міро..ник, да..ник, синтетичний, гусени..ний, одиничний, серде..ний, двору..ник, врані..ній, ру..ниця, яє..ний, ру..ний, міся..ний, рі..ний, нару..ники, сма..ний, ні..ний.

Вправа 132. Перепишіть речення, вставляючи, де треба, замість крапок пропущені літери; поясніть правопис цих слів.

1. Давньою україн..кою мовою написані коза..кі державні документи й хроніки, створена самобутня художня пи­семність епох — від Івана Вишенського до Григорія Сково­роди (Павл.). 2. У батра..кій вбогій хаті народився я на світ (Нех.). 3. Живучи в пари..кому кварталі, Мріючи про битву в чужині, Він згадав завол..кі сині далі І свої дитячі милі дні (Мал.). 4. У дитячому серці жила Україна — Материн..кі веселі та журні пісні, Та за мову мужи..ку не раз на коліна довелося у школі ставати мені (Павл.). 5. Згарищем сіл і руїнами міст Грабіжни..кий шлях свій позначив фашист (Баж.). 6. Каштани пра..кі в цвіті Не важко уявити (Ющ.). 7. У бій з фашист..кими танками незабаром вступили арти­леристи (Гонч.). 8. Перебуваючи на засланні, Тарас Григоро­вич Шевченко близько познайомився з життям кирги..кого і казах..кого народів, їх усною творчістю, звичаями (З газ.). 9. Ніхто не забуде матро..ких імен, Укриється квітом моги­ла зелена, їх подвиг шумітиме в славі знамен (Нех.).

Вправа 133. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок літери ч або ш(щ). Поясніть правопис цих слів.

1. Міся..ним шляхом пішов я із дому, — Соня..ним шля­хом прийшов (Сос). 2. Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі..ні хазяї. 3. Ві..на слава народові, трудівнику й герою, що мостить міст у майбутнє золотий (З те. М. Риль­ського). 4. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний моло..ний сніг (Гуц.). 5. В серде..нім співі та розмові щирій Як непомітно відпливає час (Ющ.). 6. Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, і увесь рік пахне во..иною, медом і павами. 7. Другий ранок навколо гармати гримлять, і серде..на земля корінням вивертається, застеляється трупом (З тв. М. Стельмаха).

Вправа 134. Перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки. Підкресліть уточнювальні члени речення.

1. Край берега у затишку прив'язані човни (Гл.). 2. Ле­леки або чорногузи прилітають до нас навесні з півдня. З Великої шкоди суднам завдають айсберги тобто плавучі крижані гори (З підр). 4. Щось промайнуло в сутіні за мостом під вербою (Довж.). 5. І голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях особливо в серцях молоді (Стельм.). 6. Від мами я позаписував і вивчив напам'ять немало пісень в тім числі також повний весільний цикл (Фр). 7. Є сотні мов, а правда лиш одна. На всій землі від краю і до краю (Рил.). 8. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Тют.). 9. Станемо тут на узліссі і послухаємо пташиних пісень (Коп.). 10. Квіти особливо пальми і аспарагуси відразу навіяли життя у мертві кімнати (Вільде). 11. Корнієва хата край села на пагорбі (Самч.). 12. Я повний приязні до сонця і йду просто на нього лице в лице (Коц.). 13. А там на Україні В холонучих садах Ще світяться жоржини 3 крижин­ками в очах (Серб.). 14. Перед дуплом на порозі своєї хижі сич струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато про­брався на постіль з пір'я та сухого листя (Тют.).

Вправа 135. Складіть речення із поданими словосполученнями в ролі уточнювальних членів.

До сходу сонця; на березі Чорного моря; найближчою дорогою; особливо пшениця; тобто наука про Всесвіт; навіть у посушливі роки.

Вправа 136. Із «Науково-практичного коментарю до Кримінального кодексу України» (К.: А. С. К., 2002) випишіть речення з відокремле­ними членами, що мають уточнювальне значення і вводяться в речен­ня за допомогою слів тобто, зокрема, наприклад, у тому числі.