108.Підрахунок резервів зниження соб-ті продукції.

Аналіз собівартості продукції закінчується зведеним підрахун­ком резервів її зниження та відпрацюванням заходів, направлених на вик-я виявлених резервів.

Зниження собівартості одиниці продукції і витрат на 1 гривню продукції досягається двома шляхами: 1) збільшенням обсягу ви­робленої продукції; 2) ліквідацією непродуктивних витрат і невип­равданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями витрат; економією матеріальних, трудових і грошових ресурсів; і підвищенням ефективності виробництва.

Збільшення обсягу продукції сприяє зниженню її собівартості за рахунок економії умовно-постійних витрат.

Непродуктивні витрати і невиправдані перевитрати виявляються за статтями витрат. При їх аналізі необхідно уникнути подвійного рахунку однакових резервів; виключити економію витрат, які чинять негативний вплив на ефективність виробництва; забезпечити макси­мальну співставленість показників за часом, і у просторі та єдності оцінки обсягу виробництва.

На підставі проведеного аналізу підрахуються резерви зниження витрат. Для цього складають таблицю, в якій відмічають суми резервів і адресу, де підраховані ці суми.Основні поля цієї таблиці можуть мати такий вигляд (приклад): Економія умовно-постійних витрат при збільшення обсягу випуску продукції; Скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат матеріалів; Заробітної плати; Відрахувань на соціальні заходи; Утримання і використання обладнання; Цехові витрати; Загальногосподарські витрати; Втрат від браку; Позавиробничі витрати; Всього

Резерви:

Резерви збільшення обсягу реалізаціі прод.

Виготовлення побічноі прод-і з відходів основного вир-ва.

Упрвадження досягнень заходів науковр-технічного прогресу.

Резерви зниження шляхом усунення перевитрат по сировині і матер., скорочення непрд.виплат з фонду оплати праці,усунення невиправданих витрат і непродуктивних витрат у складі цехових і загальновиробничих витрат,усунення витрат від браку

Усун-ня збитків від іншоі реалізаціі і пазареаліз. збитків

109. Аналіз загальновиробничих витрат у складі с/в продукції

Питома вага витрат на обслуговування вир-ва та упр-ня в собівартості продукції залежить від галузі промисловості.

Під час аналізу можна встановити абсолютне та відносне їх відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими видами статей. Проте аналіз у динаміці цих витрат доцільно проводити лише з використанням відносних показників у розрахунку на 1 грн. товарної продукції.

Ці витрати здебільшого мають сталий характер. Тому звичайно обмежуються визначен­ням абс. відхилень від кошторису. Винятком є витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання (крім їх аморти­зації), які за своєю сутністю є змінними, оскільки залежать від обсягу вир-ва. За цими витратами розраховують також від­н. відхилення, порівнюючи факт. витрати з даними кош­торису, перерахованими на відсоток виконання плану випуску товарної продукції. У подальшому аналізі слід виявити причини відхилень факт. витрат від план.

Причинами відхилень за окремими статтями витрат можуть бути:

амортизація устаткування — зміна вартості устаткування, в тому числі внаслідок переоцінки, дострокового надходження й вибуття основних засобів, зміна порядку і норм амортизаційних відрахувань;

поточний і капітальний ремонти — зміна норм витрачання і цін на ремонтні матеріали, зміна погодинної оплати робіт і тру­домісткості виконання їх, зміна кількості устаткування та обсягів виконаних робіт тощо.

Причинами відхилень за статтями витрат можуть бути також необґрунтованість плану і неправильне їх віднесення.