106. Статистичні методи, які використовуються в аналізі.

Серед статист. методів, використовуваних в аналізі, чі­льне місце посідає табличний метод.

Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць та їх майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Аналітична таблиця повинна ма­ти не лише основну, а й додаткову для порівняння інф-цію (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.

Таблиці є важливими, але здебільшого техні­чними аспектами аналізу.

Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох предме­тів, показників. Вирізняють інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:1) напрям зміни показниква;2)наявність тенденцій у зміні показників;3)середній рівень показників і варіацій.

Широкого використання набули вибірковий метод і групуван­ня, кореляційний метод, середні і відносні показники. Особливу увагу слід приділяти застосуванню в аналізі графічних методів. Ці методи у поєднанні з комп'ютерами забезпечують більшу наочність наслідків аналізу.

107.Метод елімінування.

Термін латинського походження (eliminare — виключати, усувати). Сутність цього технічного прийому полягає у послідовному виключені дії ряду факторів та виділення одного з них для виміру його впливу на узагальнюючі показники. Цей прийом включає наступні способи: ланцюгових підстановок; абсолютних різниць; відносних різниць; перерахунок показників.

Сутність способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні критеріальних значень на фактичні з наступним визначенням добутку показників-факторів та відніманням від отриманого результату, в першому підрахунку, — критеріального значення результативного показника, в усіх наступних — попереднє значення добутку показників факторів.

При застосуванні способу абсолютних різниць усі показники (фактори) умовно поділяються на кількісні (наприклад, чисельність працюючих та робітників, кількість або вартість устаткування, кількість відпрацьованих людино- або машино-днів, годин, норми витрачання ресурсів тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, ціни, розцінки та ін.).

Для розрахунку впливу кількісних факторів на результативний показник необхідно зміну кількісного фактора помножити на критеріальне (планове) значення якісного показника-фактора. Це визначення можна формалізувати:

, де Пк, Пя — зміна результативного показника за рахунок відповідно кількісного або якісного фактора; По^к, П1^к — відповідно планове та фактичне значення кількісного показника-фактора; По^я та П1^я — відповідно планове та фактичне значення якісного показника-фактора. Для розрахунку впливу якісних факторів на результативні показ­ники діяльності підприємств необхідно зміну якісного показника-фактора помножити на фактичне значення кількісного показника. Це визначення формалізується:

.

За допомогою способу відносних різниць необхідно зміну показника- фактора у відносних вимірах (відсотки, коефіціенти) помножити на планове значення результативного показника. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляється зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках — з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показника з попереднім показником-фак­тором.

Спосіб перерахунку показників застосовується для розрахунку впливу зміни обсягу виробництва або реалізації продукції на показники, які знаходяться з ними у функціональній залежності, з метою їх виділення із загального переліку факторів, що впливають на досліджуваний показник. Сутність цього способу полягає у коригуванні планових значень досліджуваних показників на ступінь виконання плану по обсягу виробництва або реалізації з наступним відніманням від одержаного результату планового значення результативного (досліджуваного) показника.

Вивчаючи сутність цих способів, необхідно звернути увагу на переваги та недоліки окремих із них, на вимоги, які висуваються при їх застосуванні, на узагальнюючі положення, такі як збалансованість результатів розрахунку впливу окремих факторів та загальної зміни показника, що досліджується.