73.Значення, завдання та джерела інформації для аналізу обсягу вир-ва пр-ї.

Правильно вибрана стратегія вииробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг і відновідні маштаби цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства жорстко обумовлюється загалиною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможністю населення. У процесі аналізу вир. діяльності підпр. треба розглянути такі питання: 1)Якість планування виробництва, напруженість та обгрунтованість планів діяльності як підпр в цілому , так і його виробничих підроздалів;2)Оцінку виконання планів виробництва, постачання та реалізацаї продукції, динаміки обсягів вироництва;3)Визначення основних факторів, що вплинули на загальниі обсяги виробництва протягом останніх років.Взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва та реалізації, асортименту, якості виробництваВизначення внутрішніх резервів зростання обсягів випуску та реаліз продукції.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції(форма№1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бух данні, інші оперативні данні вирорбничої діяльності. Бажано також ознайомитися з обсягами залишків незавершеного виробництва, готової прод на складі і товарів відвантажених.(форма№1).

74. Аналіз забезпеченості підприємства оборотними засобами.

Основні фонди і оборотні засоби утворюються за рахунок постій­ного капіталу: підсумку першого розділу пасиву; довгострокових і середньострокових кредитів; довгострокових позикових коштів.

Якщо з суми постійного капіталу відняти підсумок І розділу активу (загальну суму основних фондів і позаобігових активів), то одержимо суму власних обігових та прирівнених до них коштів. Цю процедуру виконують при складанні балансу.

Співставлення наявних власних обігових коштів проводиться за даними ф.№3 і бізнес-планів. У результаті визначаються лишки або нестача власних обігових коштів.

Підприємство вважається забезпеченим власними обіговими кош­тами, якщо їх сума не нижче встановленого нормативу.

Зниження власних обігових коштів проти нормативу свідчить про незадовільну роботу підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства зводиться до вирахову­вання коефіцієнта забезпеченості власними засобами (К_ЗО) за фор­мулою: КЗО = І^п - І^а / ІІ^а + ІІІ^а , де І^п — підсумок розділу І пасиву балансу; I^а, II^а і III^а — відповідно, підсумки розділів активу балансу. Оптимальне значення цього коефіцієнта — 0,5-0,6.

75. Завдання економічного аналізу.

Зміст ЕА як наукової дисципліни випливає перед усім з тих функцій, які він виконує у системі ін. прикладних економ. наук. Однією з таких функцій є вивчення характеру дії економ. законів, встановлення закономірностей і тенденцій економ. явищ і процесів в конкретних умовах підп-ва (закон випереджаючого зростання продуктивності праці у порівнянні з рівнем її оплати повинен викон-ся не тільки у нац. ек-ці, але й на кожн. підп-ві та його підрозділах). Важливою ф-цією ЕА є наукове обгрунтування поточних і перспективних планів (без глибокого ЕА рез-тів дія-ті підп-ва за минулі роки і без обгрунтованих прогнозів на перспективу, без вивчення законом-тей розвитку ек-ки підп-ва, без виявлення мавших місце недоліків ті помилок неможна розробити науково обгрунтований план, обрати оптим-й варіант управлінського рішення). До ф-цій ЕА також віднос-ся контроль за викон-ням планів та управлінських рішень, за економним викор-ням ресурсів (аналіз проводиться не тільки з метою констатації фактів та оцінки досягнутих результатів, але й з метою виявлення недоліків, помилок й оперативного впливу на процес вир-ва, саме цьому необхідно підвищувати оперативність та дієвість ЕА). Центральна ф-ція аналізу, яку він виконує на підп-ві, - пошук резервів підвищення ефективності вир-ва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки та практики. Наступна ф-ція - оцінка рез-тів дія-ті підп-ва з виконання планів, досянутого рівня розвитку ек-ки, використання наявних можл-тей (об`єктивна оцінка дія-ті підп-ва заохочує зростання вир-ва, підвищ-ня його ефект-ті, і навпаки). І нарешті, розробка заходів з використання виявлених резервів у процесі госп-кої дія-ті. Т. ч., ЕА як наука є системою спеціальних знань, пов`язаних з дослідженням тенденцій госп-кого розвитку, науковим обгрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням та обгрунтуванням розміру госп-ких резервів підвищ-ня ефект-ті вир-ва і розробкою заходів щодо їх використання.

76. Основні категорії економічного аналізу.

Основними категоріями економ. аналізу є: ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.

Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість його відповідними ресурсами. Ощадливе їх ви­користання — повсякденна турбота й обов'язок кожного підпри­ємства. Існує чимало видів ресурсів. Серед них — природні, виробни- | чі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні за- і соби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси можуть бути вихідні, природні та похідні, штучні. До останніх належать товарні, ін- \ формаційні, фінансові, наукові та ін.

Фактори господарської діяльності – це рушійнй сили процесів і явищ господарської діяльності, які класифікуються:

За ознаками – фактори ресурсів і фактори використання ресурсів.

За характером участі в процесі виробництва – трудові, засобів праці, предметів праці.

За змістом – соціально-економічні, техніко-виробничі, фізіологічні, біологічні, інші.

За характером впливу на результати господарської діяльності – основні – другорядні, постійні – змінні, внутрішні – зовнішні, об”єктивні – суб”єжктивні, екстенсивні – інтенсивні, загальні – специфічні.

Резерви виробництва – це невикористані можливості господарської діяльності, які структуризуються:

За видами ресурсів – резерви засобів праці, предметів праці, трудові.

За мотивацією – планові, непланові.

За часом – поточні, перспективні.

За місцем – зовнішні, внутрішні.