37. Аналіз прибутку від операційної діяльності.

Головним компонентом балансового прибутку є прибуток від операційної (основної) діяльності. На зміну прибутку від операційної діяльності впливають:

Зміна обсягу реалізації продукції. Розраховується шляхом множення планового прибутку на відсоток перевиконання плану по обсягу реалізації продукції.

Зміна структури реалізації продукції. Розраховується як різниця між плановим прибутком в перерахунку на фактичний обсяг та асортимент та плановим прибутком помноженим на відсоток виконання плану по обсягу реалізації продукції.

Зміна собівартості реалізованої продукції. Розраховується як різниця між факт. собівартістю реалізованої продукції і плановою собівартістю в перерахунку на фактичний обсяг. Даний фактор береться з протилежним знаком.

Зміна цін на реалізовану продукцію. Розраховується як різниця між фактичним чистим доходом від реалізації (без ПДВ і акцизу) та плановим чистим доходом в перерахунку на фактичний обсяг та асортимент.

За рахунок зміни умовно постійних витрат (збутових, оепраційних і т.д.). Розраховується як різниця між фактичним розміром цих витрат та плановим. Фактор береться з протилежним знаком.

38. Значення,завдання та джерела інформації аналізу використання основних засобів.

Одним з найважливіших факторів зростання ефективності виробництва на промислових підп-вах є забезпеченість основними засобами в необхідній кількості й асортименті та більш повне їх використання.

Задачі аналізу - визначити забезпеченість підп-ва і його структурних підрозділів основними засобами і рівень їх використання, визначити причини їх змін, розрахувати вплив використання ОЗ на об`єм виробництва продукції та інші показники, вивчити ступінь використання виробничої потужності обладнання, виявити резерви зростання ефективності використання ОЗ.

Джерела даних для аналізу: план підприємства, план технічного розвитку, ф.№1 “Баланс підприємства”, ф.№3 “Додаток до балансу підприємства” розділ 1 “Склад і рух основних засобів”, ф.11 “Звіт про наявність і рух ОЗ”, ф. “Баланс виробничої потужності”, данні про переоцінку ОЗ (ф.№1-переоцінка), інвентарні картки обліку ОЗ, проектно-сметна, технічна документація.

Для характеристики ефективності використання ОЗ слугують показники фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості ОЗ), фондоємкості, рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості ОЗ), капітальних вкладень на грошову одиницю приросту продукції.

39. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.

Групування витрат по статтям калькуляції вказує, куди і в яких розмірах витрачені ресурси. Виділяють таки види витрат за статтями: виробнича собівартість, адміністративні витрати, збутові витрати, фінансові витрати, інвестиційні витрати та ін. Планування та облік витрат за калькуляційними статтями дозволяє встановити цільові напрями витрат, зв’язок з технологічним процесом, а також обчислити собівартсть одиниці окремих видів продукції, узагальнити витрати за за місцем їх виникнення (дільниця, бригада, цех), забезпечити контроль за використанням ресурсів на кожному місці виникнення витрат. Аналіз звичайно починають з оцінювання загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень по окремих видах витрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого фактора. Негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Але дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті. Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до більш ретельного аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.

40. Аналіз оборотних активів підприємства.

На оборотні кошти і в цілому на весь фінансовий стан підприємства впливають виробничі відносини між підприємствами акціонерної форми власності і власними підприємствами.

Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообороту (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів.

Показники оборотних активів можуть розраховуватися за таблициєю: 1) Виручка від реалізації, 2) Середній залишок оборотних активів, 3) Тривалість обороту (дні), 3) Одноденний оборот. Беруться дані за минулий та звітний рік і знаходиться відхилення (+, -).

За даними ф1, ф2 «Баланс», «Звіт про фінансові результати і їх використання» визначаються і аналізуються такі показники оборотності обігових коштів:

2. Коефіцієнт оборотності (Ко) — це число оборотів, що їх роблять обігові кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню обігових коштів.

Він визначається за формулою: К = Р / СО, де: Ко — коефіцієнт оборотності; Р — виручка від реалізації; СО — середній залишок обігових коштів за період, що аналізується.

3. Тривалість одного обороту в днях (По) визначається за формулою: По=Д / Од, де: По — тривалість одного обороту в днях;

Д — число днів періоду, що аналізується (90,360); Од — оборотність обігових коштів.

4. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз). Він показує суму обігових коштів, що авансуються на 1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою: Кз = СО / Р  100, де: Кз — коефіцієнт завантаження коштів в обороті;

СО — середній залишок обігових коштів, грн.; Р — виручка від реалізації продукції, грн.; 100 — переведення грн. в коп.

Методика аналізу оборотності обігових коштів полягає в порівнянні показників оборотності обігових коштів підприємства за поточний рік з аналогічними показниками за минулий рік. Таким чином, виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інфор­мація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників і т. інш.