30 Аналіз валового прибутку.

Показник “валовий прибуток” (різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами) широко застосовується в практиці зарубіжних фірм і дедалі ширшого застосування набуває в умовах становлення ринокової економіки на підприємствах України. Цей показник використовується для оцінки виконання програми виробництва; зіставляючи валовий прибуток з чистим прибутком, можна визначити структуру витрат підприємства. Валовий прибуток - це перевищення обсягу реалізованої продукції над змінними витратами. Відомо, що для підприємства змінні витрати це витрати, які зміннюються із зміною обсягів виробництва. Валовий прибуток складається з таких статей: виручку від продажів за вирахуванням змінної частини собівартост реалізованої продукції, валовий прибуток виробника за вирахуванням змінних торгових та адміністративних витрат, чистий прибуток. Основним показником який характеризує валовий прибуток, є коефіціент валового прибутку = (ВП*100)/обс реал прод. Цей показник визначає ступінь, на який підприємство може збільшити прибуток шляхом зниження накладних витрат. Після аналізу загальної суми необхідно ознайомитися з порядком визначення валового прибутку на одиницю продукції. Різниця між продажною ціною та змінними витратами на кожну одиницю продукції і є валовим прибутком на одиницю продукції. Аналіз валового прибутку потрібен при вирішенні питань пов’язаних з підвищенням прибутку підприємства, насамперед визначення продажної ціни, при виборі оптимальної технології виробництва продукції.

31. Аналіз використання робочої сили (трудових ресурсів).

Персонал підпр-ва поділ-ся на праціниківц осн діяльності (робітники, учні, інж-техн персонал, службовці, молодш обсугов персонал і персонал охорони), прац-в обслуговуючої д-ті та ін госп-в. Вивчення складу персоналу потребує також дослідження його структури - порівняння факт питомої ваги кожної категорії персоналу у його заг кіл-ті з необхідною, та у динаміці за кілька років. Важливе значення має визначення коефіцієнтів прийому, звільнення та плинності кадрів.

Рух роб сили хар-ть такі коеф-ти:

Коеф-т прийому (в норм умовах = 0,03 - 0,04):

Кпр=

Коеф-т звільнення (в норм умовах = 0,03 - 0,04):

Кзв=

Коеф-т плинності (в норм умовах =0):

Кплин=

Велике значення для оцінки ефективного використання трудових ресурсів на підпр. в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (співвідношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу). Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажів, коефіцієнта обертаємості капіталу і суми функціонуючого капіталу, факторну модель даного показника можна представити таким чином:

=,або

де П - прибуток від реалізації продукції; ЧР - середньосписочна чисельність робітників; В - виручка від реаліз.прод.; KL -середньорічна сума капіталу; ТП - вартість випуску товар.прод. у діючих цінах; П/ЧР - рентабельність персоналу; П/В -рентабельність продажів; KL/ЧР - капіталозабезпеченість праці; В/ТП - доля виручки у вартості виготовленої продукції; ТП/ЧР -середньорічний виробіток продукції одним робітником у діючих цінах. За першою моделлю можна визначити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок зміни рівня рентабельності продажів, коефіцієнта оборотності капіталу і капіталозабезпеченості праці. Друга модель дозволяє встановити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів , питомої ваги виручки в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці. Друга модель зручна тим, що дозволяє ув”язати фактори росту продуктивності праці з темпами росту рентабельності персоналу. Для цього зміна середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора треба помножити на фактичний рівень прибутку на гривню товарної продукції. Від”ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.