Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры по экономанализу [на украинском языке].doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
509.44 Кб
Скачать

56. Аналіз складу майна підприємства

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно вивчити його структуру. За даними балансу визначається вартість усього майна підприємства і сума джерел утворення цього майна на певну звітну дату. Визначається відхилення по кожному виду майна і джерелах його утворення. Для вивчення структурних змін визначається питома вага кожного виду майна в загальній валюті балансу. Детальний аналіз цього питання дозволяє встановити, до якої межі можна розраховувати на власні кошти, скільки треба взяти позики, а також наскільки ефективно використовуються кошти. Модель і етапи аналізу можуть бути такими: загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин; аналіз виробничого потенціалу до якого відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво; розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства (сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства; частка активної частини основних засобів визначається за формою 3; коефіціенти зносу основних засобів; коефіціенти відновлення; коефіціенти вибуття); і останнім етапом аналіз складу і динаміки мобільних коштів. Аналіз джерел майна підприємства здійснюється за даними ба­лансу (форма 1). Перелік джерел власних і позичених коштів, вкладених у майно підприємства(усього майна, в тому числі:1. Власні кошти підприємства, в % до майна, з них наявність власних оборот­них коштів, тис. грн., в % до власних коштів 2. Позичені кошти, в % до майна, з них Довгострокові позики, тис. грн. Короткострокові позики Кредиторська заборгованість в % до позичених коштів. Вся інформація береться з балансу, за винятком «Наявність власних оборотних коштів». Це розрахункова величина.

57. Аналіз використання робочого часу.

Проводиться шляхом вирах-ня коефіц зайнятості роб: Кз = t / (Tз * р), де t - підсумковий час зайнятості роб. в одну зміну; Тз- тривал. Однієї роб. зміни; Р- к-ть робітн. К-сною хар-ристикою викор-ня роб сили є показники тривалості робочого часу. Викор. Роб. часу по категоріях робітників звичайно аналізується за допомогою таких двох показників: сер к-ть днів, відпрацьованих роб-ком за звітний період (місяць, кварт. рік), і сер. трив. Роб. дня. Ці показники можна обчисл на підставі даних звіту під-ва з праці. Перший показник, який характеризує трив. Роб. періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів: к-ть вихідних і святкових днів; кількість днів чергової відпустки; інші види відпусток, передбачених законодавством; кількість днів непрацездатності; неявка на роботу із дозволу адміністрації; прогули; ін. Трив роб дня (зміни) робітника визначають та чинники: величина нормативного роб тижня; час простою упродовж дня, зафіксований в обліку; час понадурочної роботи; час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо). Під час аналізу знах. відхил. цих показників від плаї порівнюють їх з аналог. показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. Особливу увагу при цьому необхідно звертати на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини: неявка на роботу з дозволу адміністрації; прогули й цілодобові простої; внутрішньозмінні простої, зафіксовані в обліку; облікований брак продукції.