Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры по экономанализу [на украинском языке].doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
509.44 Кб
Скачать

3. Аналіз показників екстенсивного використання оф.

Усі показники використання основних засобів звичайно поді­ляють на дві групи:

—показники екстенсивного використання;

—показники інтенсивного використання.

Показники першої групи характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другої групи пов'язані з його виробітком, тобто визначають рівень викорис­тання потужності. Останні показники обов'язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри тощо). У процесі аналізу досліджуються склад і структура календар­ного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встанов­леного І діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з планом, у ди­наміці та порівняно з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання ви­робничих і допоміжних площ.

Фондовіддача = Обсяг товарної продукції, тис. грн./ Середньорічна вартість основних вироб­ничих фондів, тис. грн.

Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік = Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік/ Кількість верстатів, одиниць.

Випуск продукції на одиницю площі, грн/м3 = Обсяг товарної продукції, тис. грн./ Виробничі площі, м2

Середньорічний виробіток одного вер­стата, грн. = Обсяг товарної продукції, тис. гри./ Кількість верстатів, одиниць.

Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. = Обсяг товарної продукції, тис. грн./ Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік.

Коефіцієнт змінності = Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік./З них у першу зміну.

4 Аналіз браку продукції.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

При аналізі браку обов’язково з’ясовують причини його виникнення, місця знаходження, час і винуватців.

Важливі умови профілактики браку такі:

— висока культура й організація виробництва;

— стабільний ритм роботи і постачання;

— впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;

— кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.

Нарешті, варто пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку — це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, це також показник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

5. Аналіз трудомісткості продукції.

Трудомісткість - затрати робочого часу на одиницю чи весь об''єм виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції (ТОП) розраховується діленням фонду робочого часу на виготовлення певного виду продукції на кількість виробів цього найменування в натуральному вимірі. Можна розрахувати і трудомісткість однієї гривні продукції. Для цього загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції потрібно поділити на вартість випуску продукції. Отриманий показник обратний середньогодинного виробітку продукції. Зниження трудомісткості продукції - важливий фактор підвищення продуктивності праці. Зниження трудомісткості продукції головним чином відбувається за рахунок освоєння досягнень науки і техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва. В процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання планів по її рівню, причини її змін і вплив на рівень продуктивності праці, а також розраховуються показники планового і фактичного приросту продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції. Зміну трудомісткості продукції можна визначити знаючи середньогодинний виробіток. Питому фактичну трудомісткість можна розрахувати так: ТЕ=(Тф-Тн+-Те)/(ВПф+-ВПстр+-ВПк), де ВПф - фактичний обєм валової продукції; ВПстр, ВПк - відповідно зміна обєму валової продукції за рахунок структури виробництва і кооперативних поставок; Тф - фактичні затрати робочого часу на випуск продукції; Тн - невиробничі затрати; ТЕ - економія робочого часу.