41. Аналіз складу і стр-ри оф.

Основні фонди підприємства поділяють на виробничі основні засоби і невиробничі основні засоби. Перші включають основні засоби основного виду діяльності (промисловості та інших галу­зей народного господарства). Основні засоби основної діяльності складаються з будівель і споруд, устаткування, інструменту та інших основних фондів. Аналізуючи склад основних виробничих фондів, необхідно поділити їх на активні та пасивні, визначивши питому вагу кож­ної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношен­ня цих груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і силових машин — мета кожного підприємства. У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу підприємство займає і наскільки доцільно використовує її. Аналізуючи стан основних фондів, насамперед на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу, розраховують коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за ряд років:

Кзн=Для розрах-в

Коефіцієнт вибуття основних засобів: всіх коеф-в

Квиб=викор-ся

Коефіцієнт оновлення основних засобів: лише основні

Конвл= виробничі

Коефіцієнт приросту основних засобів: фонди.

Кприр=

Коефіцієнт придатності основних засобів:

Кприд=

42.Аналіз ритмічності виробництва.

При вивченні діяльності підприємства важливе місце займає аналіз ритмічності виробництва. Ритмічність виробництва – це насамперед чітка, стійка та збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати зобов‘язання перед споживачами. Ритмічно робота – це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу. Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: знижує якість продукції, збільшує обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах, як наслідок, сповільнює оборотнісь капіталу, не виконуються поставки зо договорами, підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження продукції; несвоєчасно надходить виручка; перевитрачається фонд заробітної плати. Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства. Відрізняють два поняття ритмічності:

— ритмічність випуску продукції (товарної);

— ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Для оцінки ритмічності використовують прямі та непрямі показники. Прямі показники – коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду, питома вага виробництва продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага виробництва продукції за кожний квартал до річного випуску, питома вага продукції, випущеної у першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця. Непрямі показники – наявність виплат за понаднормові роботи, виплати за простої через з вини господарюючого суб‘єкту, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції, наявність понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.Коефіцієнт ритмічності розраховується шляхом сумування фактичних показників питомої ваги випуску за кожний період, але не більше планового їх рівня.Коефіцієнт аритмічності розраховується як сума додатних і від‘ємних відхилень фактичного випуску продукції від планового показника зо кожний день (декаду, місяць). Чим більший показник аритмічності тим менш ритмічно працює підприємство.