1. Фактори і резерви та їх класифікація.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів. Фактор - рушійна сила будь-якого процесу чи явища, який визначає їх характер та результа, тобто фактор – це причина, яка впливає на певний результат. З т. зору впливу на результати госп. д-ті фак-ри поділяються на основні, другорядні, внутр., зовн., об’єктивні, суб’єктивні, заг., специфічні, постійні і змінні, екстенсивні і інтенсивні.

До основних належать фактори, що мають вирішуючий вплив на показник. Другорядні - це ті, що не мають вирішального впливу на результат госп. д-ті в даних умовах. Клас-ція на зовн. і внутр. фак-ри означає, що вони залежать чи не залежать від д-ті даного підпр-ва. Об’єктивні фак-ри не залеж. від волі та побажань людей. До загальних належать ті, що діють в усіх сферах ек-ки. Специфічними є ті, що діють в ум-х конкретної галузі чи підп-ва. За строками впливу на рез-ти в-ва бувають постійні і тимчасові фак-ри. Екстенсивними є фак-ри пов’яз. з кількісним, а не якісним приростом показника.

Резерв-це невикористані можливості підвищення еф-ті в-ва або фак-ри, які негативно вплинули на результуючий показник.

Резерви поділяються

за видами рес-в: резерви “засоби праці”, “предмети праці”, трудові.

за мотивацією: планові, непланові.

за часом: поточні, перспективні.

За способами виявлення: явні та приховані;

за місцем утворення: галузеві, регіональні, внутрішньогосподарські, н/г-кі.

2. Узагальнення та оформлення результатів аналізу.

Одним із способів узагальнення аналітичних результатів є визна­чення змін рівня показника за рахунок впливу позитивних та нега­тивних факторів. При налітичному узагальненні важливо відпрацювати рзноманітні варіанти впливу факторів на результати гсподарської діяльності та вибрати найбільш оптимальні. Це можливо за умов математичного моделювання господарських систем. Інформація загальнених аналітичних результатів систематизується і обробляється відповідно до програми аналізу; заноситься в аналі­тичні таблиці; відображається у вигляді графіків та діаграм.

Дані аналітичних таблиць, графіків та діаграм слугують основою для підготовки аналітичних записок. Аналітичні записки обґрунтовують результати аналізу, визнача­ють напрямки та тенденції розвитку господарської діяльності, розкри­вають резерви підвищення ефективності господарювання.

В заключній частині аналітичної записки надаються конкретні пропозиції щодо напрямків усунення виявлених недоліків, покра­щення роботи господарства і використання виявлених резервів, строків виконання завдань, відповідальних осіб, тощо. Аналітичні записки можуть оформлятися у вигляді актів або дові­док про проведену роботу. Такої форми аналітичні записки набува­ють у випадках, коли узагальнення аналітичних результатів проводиться вищестоящими організаціями або органами контролю. Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахун­ки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють і письмово оформляють у вигляді довідок, актів перевірок, аналіти­чних і доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Пра­цівники зовнішніх установ практикують оформлення результатів аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим доку­ментом, в якому відображаються результати аналізу, є проект на­казу. У ньому дається загальна оцінка роботи і визначаються захо­ди, терміни початку та закінчення їх здійснення, необхідні матері­альні та грошові ресурси, виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства. Цей документ, ухва­лений та підписаний керівниками підприємства, має обов'язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів. За виконанням заходів за результатами аналізу слід установ­лювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі вади в роботі повторюватимуться в матеріалах наступних переві­рок та аналітичних висновках.