- •Предмет і завдання стилістики
- •Морфологічні синоніми як стилістичний засіб
- •Одно- і двоскладні речення (характеристика і зіставлення)
- •Загальна народна і літературна мова. Норми української літературної мови
- •Афіксація з лексичного погляду.
- •Типи фразеологічних одиниць за способом з’єднання компонентів та за генетичними зв’язками.
- •Поняття стилю. Принципи поділу на стилі.
- •Взаємозаміна способів дієслова.
- •Безособові речення в різних стилях.
- •Стилістична диференціація української лексики
- •11. Категорія роду, як стилістичний засіб.
- •12. Типи простих речень за інтонацією та будовою.
- •13. Лексика української мови за походженням.
- •15. Стилістичні можливості складного речення.
- •16. Фонетичні особливості та вимовні норми сучасної української мови.
- •17. Ступінювання прикметників та їх стилістичні аспекти.
- •18. Номінативні речення в різних стилях.
- •19. Багатозначність і омонімія.
- •20. Стилістичне використання категорії числа.
- •21.Риторичні звертання та їхні стилістичні можливості.
- •22.Багатозначність як стилістичний засіб.
- •23.Стягнені й нестягнені форми прикметників. Короткі форми прикметників. Стилістичні можливості.
- •24. Називний відмінок уявлення
- •25.Омоніми як лексичне й стилістичне явище. Типи омонімів.
- •26.Взаємодія часів дієслова.
- •27. Особливості будови складного речення в науковому стилі.
- •28. Тропи в різних стилях мови.
- •29. Лексико-семантичний спосіб словотвору. Основоскладання.
- •35.Стилістичні можливості числівників.
- •31. Стилістичні можливості паронімів, семантичні помилки, спричинені паронімією.
- •32.Взаємозаміна осіб дієслова.
- •33.Складне речення в художньому стилі.
- •34. Синоніми в різних стилях.
- •36. Однорідний ряд як стилістичний засіб у нехудожніх текстах.
- •37. Антонімія та її стилістичні функції.
- •38. Активні та пасивні дієприкметники в українській мові.
- •39.Однорідний ряд у публіцистиці і красному письменстві.
- •40.Лексика іншомовного походження у стилістичному плані. Інтернаціоналізми, екзотизми, варваризми.
- •41. Стилістичне використання займенників.
- •42. Способи вираження узагальнення.
- •44. Службові частини мови в стил. Плані.
- •45. Факутальтивне і нормативне відокремлення.
- •46. Номінат. І ст. Ф-ї неологізмів.
- •47. Метафора і метонімія у різних стилях.
- •48. Відокр. Прикладки в ст. Плані.
- •49. Застаріла лексика.
- •51. Власне звертання, напівриторичне в стил. Плані.
- •55. Термінологія як компонент укр. Мови. Вимоги до термінів
- •56. Стиліст. Використання гіперболи та літоти.
- •61)Способи творення та можливості використання професіоналызмів
- •62) Характеристика наукового стилю та його різновидів
- •63) Пряма мова в художньому стилі
- •64)Розмовна й просторічна лексика в стилістичному плані
- •65) Публіцистичний стиль. Його різновиди
- •66)Невласне пряма мова, її стилістичні можливості.
- •67) Діалектизми, їх номінативні та стилістичні функції.
- •68) Епітет і порівняння в стилістичному плані.
- •69) Монолог у різних стилях мови
- •70) Жаргонізми й аргонізми в складі української лексики.
- •71) Художній стиль
- •72) Особливості будови та стилістичні можливості внутр.Діалогу
- •73) Етимологія та її викор. В стил.Плані
- •74) Іншомовні словотворні елементи в питомих укр.Словах
- •75) Композиційні та стилістичні функції діалогу й полілогу
- •76) Народна етимологія як засіб гумору та сатири
- •77) Розмовний стиль
- •78) Синтакс. Й стиліст. Характеристика періоду
- •79) Деетимологізація, роль у мові
- •80) Засоби вираження міри й якості, її стиліст. Можливості
- •81. Види періодів. Період у художньому та нехудожньому текстах.
- •82. Фразеологія укр. Мови.
- •83. Стилістична роль порядку слів.
- •84. Стилістичні фігури на основі синонімії.
- •85. Використання фразеології в різних стилях.
- •87. Стилістичні фігури на основі паронімії та антонімії.
- •88. Видозміна фразеологізмів як стилістичних засобів.
- •89. Власні й загальні іменники як стилістичний засіб.
- •90. Стилістичні фігури як засіб логізації тексту.
Безособові речення в різних стилях.
Безособові речення – односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них. Поділяються на групи:
А). Речення, і яких головний член виражений безособовим дієсловом. (Означають: природні явища, фізичні і психічні стани істоти, наявність чи відсутність чогось, дії невизначених сил)
Б). Речення, в яких особові дієслова вживаються в ролі безособових
В). Головний член безособового речення може бути виражений безособово-предикативними словами:
- прислівникового походження (було, буде)
- іменникового походження (страх, жаль)
- модальним предикативним словом типу треба, потрібно, можна
- заперечним предикативними словами (нема, нікому, ніде, ні з ким)
Стилістична диференціація української лексики
Лексика поділяється
А). Нейтральна або загальновживана лексика - слова й лексичні сполучення слів, якими
користується кожен, хто володіє певною
мовою.
До загальновживаної лексики належать:
назви осіб за родинною ознакою: мати,
батько, син, дочка, родич та ін.;
назви осіб за найпоширенішою професією:
учитель, лікар, студент, директор і т. ін.;
назви осіб за типовими рисами характеру,
іншими прикметами та якостями: трудівник,
працелюб, ледар, боягуз, сміливий, ледачий та ін.;
4) назви частин тіла людини і тварин: голова, ноги, руки, тулуб, роги, хвіст і т. ін.;
5) назви сфер людської діяльності, галузей знань: філософія, філологія, математика, біологія, медицина і под.;
6) назви знарядь праці: ніж, лопата, молоток, відро, ножиці і т. ін.;
7) абстрактні поняття: боротьба, життя, любов, земля, небо тощо;
8) назви типових явищ суспільного життя, природи: вода, сніг, дощ, тварина, говорити, їсти, спати, сьогодні, інколи, один десять тощо;
9) назви предметів домашнього вжитку: хата, стіл, вікно, гривня та ін.;
10) назви народів, культур, мов: українці, хорвати, французи, греки, римська культура і т. ін.;
11) найуживаніші прийменники, сполучники, частки, вигуки: з, від, і, а, або, не, о, ох та ін.
Б) Обмежена або стилістично маркована лексика - охоплює всі слова й лексичні сполучення слів, які перебувають поза межами лексики
загальновживаної.
Поділяється на:
Професійно-виробнича Л: домна, дріт, окатиш, заготовка у металургії; бетон, цегла, поверх, риштування у будівництві і т.д.
Офіційно-ділова Л: міністерство, партія, закон, конституція, Президент України і т.п.
Науково-термінологічна Л: граматика, морфологія, словотвір; рентген-апарат, скальпель, апендицит і т. ін.
Побутова Л: сніданок, постіль, стіл, шапка, віник, борщ і т.д.
Емоційна Л: кохання, радість, здоров’я; ворог, ненависть, огида; земелька, земелечка, землиця, землюга; цяця (іграшка), няня, ляля (лялька), паця (порося), му-му (корова), ам-ам (їсти).