38. Активні та пасивні дієприкметники в українській мові.

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що називає ознаку за дією і відповідає на питання який? (у назив. відмінку однини чол. роду).

Активні д. називають ознаку предмета, зумовлену дією самого предмета: листок зеленіє – зеленіючий листок, листок позеленів – позеленілий листок. Акт. д. мають форми теперішнього та минулого часу.

Акт.д. теперішнього часу називають таку ознаку діючого предмета, яка розвивається одночасно з дією, вираженою присудком: Музиканти грали в наростаючому темпі. (Темп наростав тоді ж, коли вони грали). Акт.д. теперішнього часу бувають тільки недоконаного виду, оскільки лише дієслова недоконаного виду мають форми теперішнього часу: правлячий, міцніючий.

Акт.д. минулого часу називають таку ознаку діючого предмета, розвиток якої закінчився раніше дії, вираженої присудком: Перегоріле вугілля тліло, та вже не давало того світу (Вугілля почало тліти вже після того, як перегоріло). Акт.д. минулого часу бувають тільки доконаного виду: потемнілий, посивілий.

Пасивні д. називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета: хтось погасив вогнище – погашене вогнище, хтось полив город – политий город, та зумовлену зворотню дією того самого предмета: хлопець умився – умитий хлопець, дівчина збентежилася – збентежена дівчина.

П.д. мають тільки форму минулого часу і бувають доконаного та (рідше) недоконаного виду: змушений, привезений, писаний, зігрітий. Проте п.д., утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксами –ува- та –ов- у сполученні з –ува- (вирощувати – вирощуваний) можуть залежно від контексту вживатися у значенні як минулого (застосовуваний здавна, використовуваний у минулому), так і у теперішнього часу (застосовуваний нині, використовуваний цього року)

39.Однорідний ряд у публіцистиці і красному письменстві.

До однорідних належать члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв*язані. Спосіб однорідності при вираженні різноманітних ознак, дій, станів, указівок на предмети надає мовленню виразності, підкреслює ці дії, ознаки, стани та означувані предмети. Однорідність – один із типів ускладнення.

Однорідні члени являють собою згортання більших структур у менші: це об*єднання кількох предметів навколо одного присудка, кількох присудків навколо одного підмета і т.п.

З погляду лексичного складу однорідний ряд у красному письменстві й публіцистиці є рядом синонімічних слів. Кожен наступний член ряду посилює попередній, а разом вони дають можливість рельєфніше, об*активніше, виразніше відтворити той чи той образ, картину, подію. Синоніми можуть загальномовними чи контекстуальними.

Труїти душу кожен раз

Я вже не можу – будья проклят!

Пищать дощі і води топлять

І душу, і терпіння, й час…

(М. Вінграноський)

40.Лексика іншомовного походження у стилістичному плані. Інтернаціоналізми, екзотизми, варваризми.

Інтернаціоналізми – це слова, що вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико-морфологічної будови, переважають у сфері понять із галузі культури, науки, політики, мистецтва; як правило не мають відповідників у мові поширення: бібліотека, музика, театр, радіо; морфематичні інтернаціоналізми:біо-, мікро_; назви античних реалій: хітон «одяг у давніх греків». Лексичними інт., як правило, є також слова, створені на основі грецьких та латинських коренів: відеотелефон, космодром.

Екзотизми – назви реалій із життя інших народів: кюре, полісмен, леді, лорд. Використовуються вони зі стилістичною метою при описі якогось народу чи групи споріднених народів у різних стилях, найчастіше в публіцистиці та красному письменстві.

Від екзотизмів слід відрізняти варваризми, що іноді вводять в укр.. текст для калориту зображуваного середовища або для посилення експресії.. Як правило, варваризми оформляють засобами іншого алфавіту, хоч можуть відтворюватися й літерами української абетки: tet-a-tet, alma mater , хепі енд тощо.