![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Предмет і завдання стилістики
- •Морфологічні синоніми як стилістичний засіб
- •Одно- і двоскладні речення (характеристика і зіставлення)
- •Загальна народна і літературна мова. Норми української літературної мови
- •Афіксація з лексичного погляду.
- •Типи фразеологічних одиниць за способом з’єднання компонентів та за генетичними зв’язками.
- •Поняття стилю. Принципи поділу на стилі.
- •Взаємозаміна способів дієслова.
- •Безособові речення в різних стилях.
- •Стилістична диференціація української лексики
- •11. Категорія роду, як стилістичний засіб.
- •12. Типи простих речень за інтонацією та будовою.
- •13. Лексика української мови за походженням.
- •15. Стилістичні можливості складного речення.
- •16. Фонетичні особливості та вимовні норми сучасної української мови.
- •17. Ступінювання прикметників та їх стилістичні аспекти.
- •18. Номінативні речення в різних стилях.
- •19. Багатозначність і омонімія.
- •20. Стилістичне використання категорії числа.
- •21.Риторичні звертання та їхні стилістичні можливості.
- •22.Багатозначність як стилістичний засіб.
- •23.Стягнені й нестягнені форми прикметників. Короткі форми прикметників. Стилістичні можливості.
- •24. Називний відмінок уявлення
- •25.Омоніми як лексичне й стилістичне явище. Типи омонімів.
- •26.Взаємодія часів дієслова.
- •27. Особливості будови складного речення в науковому стилі.
- •28. Тропи в різних стилях мови.
- •29. Лексико-семантичний спосіб словотвору. Основоскладання.
- •35.Стилістичні можливості числівників.
- •31. Стилістичні можливості паронімів, семантичні помилки, спричинені паронімією.
- •32.Взаємозаміна осіб дієслова.
- •33.Складне речення в художньому стилі.
- •34. Синоніми в різних стилях.
- •36. Однорідний ряд як стилістичний засіб у нехудожніх текстах.
- •37. Антонімія та її стилістичні функції.
- •38. Активні та пасивні дієприкметники в українській мові.
- •39.Однорідний ряд у публіцистиці і красному письменстві.
- •40.Лексика іншомовного походження у стилістичному плані. Інтернаціоналізми, екзотизми, варваризми.
- •41. Стилістичне використання займенників.
- •42. Способи вираження узагальнення.
- •44. Службові частини мови в стил. Плані.
- •45. Факутальтивне і нормативне відокремлення.
- •46. Номінат. І ст. Ф-ї неологізмів.
- •47. Метафора і метонімія у різних стилях.
- •48. Відокр. Прикладки в ст. Плані.
- •49. Застаріла лексика.
- •51. Власне звертання, напівриторичне в стил. Плані.
- •55. Термінологія як компонент укр. Мови. Вимоги до термінів
- •56. Стиліст. Використання гіперболи та літоти.
- •61)Способи творення та можливості використання професіоналызмів
- •62) Характеристика наукового стилю та його різновидів
- •63) Пряма мова в художньому стилі
- •64)Розмовна й просторічна лексика в стилістичному плані
- •65) Публіцистичний стиль. Його різновиди
- •66)Невласне пряма мова, її стилістичні можливості.
- •67) Діалектизми, їх номінативні та стилістичні функції.
- •68) Епітет і порівняння в стилістичному плані.
- •69) Монолог у різних стилях мови
- •70) Жаргонізми й аргонізми в складі української лексики.
- •71) Художній стиль
- •72) Особливості будови та стилістичні можливості внутр.Діалогу
- •73) Етимологія та її викор. В стил.Плані
- •74) Іншомовні словотворні елементи в питомих укр.Словах
- •75) Композиційні та стилістичні функції діалогу й полілогу
- •76) Народна етимологія як засіб гумору та сатири
- •77) Розмовний стиль
- •78) Синтакс. Й стиліст. Характеристика періоду
- •79) Деетимологізація, роль у мові
- •80) Засоби вираження міри й якості, її стиліст. Можливості
- •81. Види періодів. Період у художньому та нехудожньому текстах.
- •82. Фразеологія укр. Мови.
- •83. Стилістична роль порядку слів.
- •84. Стилістичні фігури на основі синонімії.
- •85. Використання фразеології в різних стилях.
- •87. Стилістичні фігури на основі паронімії та антонімії.
- •88. Видозміна фразеологізмів як стилістичних засобів.
- •89. Власні й загальні іменники як стилістичний засіб.
- •90. Стилістичні фігури як засіб логізації тексту.
38. Активні та пасивні дієприкметники в українській мові.
Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що називає ознаку за дією і відповідає на питання який? (у назив. відмінку однини чол. роду).
Активні д. називають ознаку предмета, зумовлену дією самого предмета: листок зеленіє – зеленіючий листок, листок позеленів – позеленілий листок. Акт. д. мають форми теперішнього та минулого часу.
Акт.д. теперішнього часу називають таку ознаку діючого предмета, яка розвивається одночасно з дією, вираженою присудком: Музиканти грали в наростаючому темпі. (Темп наростав тоді ж, коли вони грали). Акт.д. теперішнього часу бувають тільки недоконаного виду, оскільки лише дієслова недоконаного виду мають форми теперішнього часу: правлячий, міцніючий.
Акт.д. минулого часу називають таку ознаку діючого предмета, розвиток якої закінчився раніше дії, вираженої присудком: Перегоріле вугілля тліло, та вже не давало того світу (Вугілля почало тліти вже після того, як перегоріло). Акт.д. минулого часу бувають тільки доконаного виду: потемнілий, посивілий.
Пасивні д. називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета: хтось погасив вогнище – погашене вогнище, хтось полив город – политий город, та зумовлену зворотню дією того самого предмета: хлопець умився – умитий хлопець, дівчина збентежилася – збентежена дівчина.
П.д. мають тільки форму минулого часу і бувають доконаного та (рідше) недоконаного виду: змушений, привезений, писаний, зігрітий. Проте п.д., утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксами –ува- та –ов- у сполученні з –ува- (вирощувати – вирощуваний) можуть залежно від контексту вживатися у значенні як минулого (застосовуваний здавна, використовуваний у минулому), так і у теперішнього часу (застосовуваний нині, використовуваний цього року)
39.Однорідний ряд у публіцистиці і красному письменстві.
До однорідних належать члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв*язані. Спосіб однорідності при вираженні різноманітних ознак, дій, станів, указівок на предмети надає мовленню виразності, підкреслює ці дії, ознаки, стани та означувані предмети. Однорідність – один із типів ускладнення.
Однорідні члени являють собою згортання більших структур у менші: це об*єднання кількох предметів навколо одного присудка, кількох присудків навколо одного підмета і т.п.
З погляду лексичного складу однорідний ряд у красному письменстві й публіцистиці є рядом синонімічних слів. Кожен наступний член ряду посилює попередній, а разом вони дають можливість рельєфніше, об*активніше, виразніше відтворити той чи той образ, картину, подію. Синоніми можуть загальномовними чи контекстуальними.
Труїти душу кожен раз
Я вже не можу – будья проклят!
Пищать дощі і води топлять
І душу, і терпіння, й час…
(М. Вінграноський)
40.Лексика іншомовного походження у стилістичному плані. Інтернаціоналізми, екзотизми, варваризми.
Інтернаціоналізми – це слова, що вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико-морфологічної будови, переважають у сфері понять із галузі культури, науки, політики, мистецтва; як правило не мають відповідників у мові поширення: бібліотека, музика, театр, радіо; морфематичні інтернаціоналізми:біо-, мікро_; назви античних реалій: хітон «одяг у давніх греків». Лексичними інт., як правило, є також слова, створені на основі грецьких та латинських коренів: відеотелефон, космодром.
Екзотизми – назви реалій із життя інших народів: кюре, полісмен, леді, лорд. Використовуються вони зі стилістичною метою при описі якогось народу чи групи споріднених народів у різних стилях, найчастіше в публіцистиці та красному письменстві.
Від екзотизмів слід відрізняти варваризми, що іноді вводять в укр.. текст для калориту зображуваного середовища або для посилення експресії.. Як правило, варваризми оформляють засобами іншого алфавіту, хоч можуть відтворюватися й літерами української абетки: tet-a-tet, alma mater , хепі енд тощо.