§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення

До останнього часу такого інституту ні радянське цивільне законодавство, ні українське не знало. В Основах цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 31 травня 1991 р. про цей інститут ще не згадується. Але вже в Законі Російської Федерації "Про товарні знаки, знаки обслуговування і найменування місця походження товару" від 23 вересня 1992 р.¹ він виступає як сформований цивільно-правовий інститут. У країнах з розвинутою ринковою економікою цей інститут відомий уже давно. Він згадується у Паризькій конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. Конвенція, зокрема, проголошує, що вказівка на походження або найменування місця походження товару належить до об'єктів промислової власності і підпадає під дію Паризької конвенції (ст. 1). Стаття 10 Конвенції проголошує, що пряме чи побічне використання неправильного зазначення походження виробу або особи виробника, фабриканта чи комерсанта є правопорушенням, яке тягне за собою відповідальність за цивільним законодавством. Якщо при виробництві товару або торгівлі ним буде неправильно зазначено місце його походження чи місцевість, де розташований цей пункт, або неправильно вказано країну чи країну, де застосовується неправдива вказівка про походження, то це визнається порушенням прав фізичної чи юридичної особи, яка є виробником чи комерсантом цього товару.

Зміст цих статей Паризької конвенції про охорону промислової власності наведено для того, щоб підкреслити значення найменування місця походження товару в умовах ринкових відносин ще наприкінці минулого століття. Протягом минулого століття значення і роль права на зазначення походження товару не тільки не знизились, а навпаки, ще більше зросли. Свідченням цього є розробка І прийняття законодавства про місце походження товару в країнах СНД, де до цього часу його ніколи не було. Не було такого законодавства і в Україні. 16 червня 1999 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів"².

Право на зазначення походження товару — це новий цивільно-правовий інститут, який в Україні тільки складається. Зазначення походження товару — це термін, який охоплює такі терміни: просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення місця походження товару. В поняття "кваліфіковане зазначення місця походження товару" входять: назва місця походження товару, тобто назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором;

Сборник официальньїх документов по охране обьектов промьішленной собственности в Рос-сийской Федерации. — К., 1993.

Відомості Верховної Ради України — 1999. — №32. — Ст. 267. Зі змінами від 21 грудня 2000 р. (Відомості Верховної Ради України — 2001. — №8. — Ст. 37) та 10 січня 2002 р. (Відомості Верховної Ради України — 2002. — №16. — Ст. 114).

Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг 6і

та географічне зазначення походження товару — назва географічного місі яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічь го місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному г мовлені характерними для даного географічного місця природними умовами людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського факторе

За новим ЦК України (глава 45) передбачено право інтелектуальної власне ті лише на географічне зазначення, яке передбачає правову охорону з дати де жавної реєстрації цього права. Обсяг правової охорони визначається характері тиками товару ( послуги) і межами географічного місця його походжень зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на п графічне зазначення.

Правами Інтелектуальної власності на географічне зазначення є: право на е знання позначення товару ( послуги) географічним зазначенням; право на виї ристання географічного зазначення; право перешкоджати неправомірному виї ристанню географічного зазначення, в тому числі забороняти та використання. Таке право є чинним з дати, наступної за датою державної реє рації, І охороняється безстроково за умови збереження характеристик това (послуги), позначених цим зазначенням.

Розробка і прийняття такого законодавства — це не данина моді ринков відносин. Це гостра потреба нашого часу. Справа в тому, що на якісні харак-ристики, крім технічного рівня, технології, якості матеріалів, впливають ще інші фактори, які часто не залежать навіть від технічного рівня виробництва будь-яких Інших умов вироблення товару. Такими додатковими факторами, і зумовлюють значною мірою якісні та Інші характеристики товару, можуть бу певні властивості того чи іншого географічного району. Це можуть бути різно» нітні фактори — вода, повітря, грунти, кліматичні, гідрологічні та інші умої Так, певні сорти вина можна виробити з винограду, що вирощується тільки в кій-то місцевості, на виробництво пива впливають ряд властивостей саме певі го географічного району — вода, ячмінь, хміль тощо. Тканина даного сорту мо; бути вироблена тільки з вовни овець певної породи, що вирощуються у певі місцевості.

Це природні фактори географічного району, які можуть зумовлювати пеі якісні показники вироблюваного товару (наприклад, мінеральної води). Але якісні характеристики товару можуть впливати також і люди — виробники ць товару, наприклад гуцульські киптарики, мабуть, ніхто краще не зробить як сі гуцули. Виробництвом оптичних приладів прославив себе київський завод ") сенал", миколаївські та херсонські суднобудівники користуються авторитетон світі. Таких прикладів можна навести багато, коли саме майстерність, профес налізм виробника, технічний рівень виробництва зумовлюють більший попит вару і, отже, його конкурентоспроможність на ринку.

Можливий ще й третій напрям впливу на конкурентоспроможність товару це поєднання географічного фактора з людським. Вміле використання спеціа; тами високого класу, фахівцями переваг, властивостей та інших якостей певн місцевого району істотно підвищує конкурентоспроможність їх виробів, зна^ь підвищує ефективність вироблюваного товару, в результаті чого зростає пог на нього, поширюються чутки про особливі властивості товару, вироблюваног тому чи іншому географічному районі. Наприклад, з винограду, що має особл властивості, винороби високого класу виробляють вино, яке користується ве

606 Глава ЗО

ким попитом на ринку. Зрозуміло, що некваліфікований винороб навіть з хорошого винограду не зробить добре вино. Таке поєднання місцевого фактора з людським дає високий ефект, підвищує конкурентоспроможність товару.

Таким чином, на ринку складається певна оцінка товару, виробленого в певному географічному об'єкті та ще й у поєднанні з людським фактором. Зростає значення найменування місця походження товару, виникає необхідність його правового регулювання.

Право інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права у встановленому чинним законодавством порядку або внаслідок міжнародних договорів держави. Просте зазначення походження товару реєстрації не підлягає.

Заявником на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару може бути будь-яка юридична чи фізична особа, яка має намір виробляти товар з характерними для даного географічного об'єкта властивостями або вже виробляє зазначений товар. Проте слід мати на увазі ту особливість цього інституту, що право на використання кваліфікованого зазначення походження товару не є монопольним, тобто воно не є виключним правом. Це означає, що одне й те саме найменування місця походження товару може бути зареєстровано на ім'я кількох заявників — користувачів цим найменуванням.

Особа, яка зареєструвала на своє ім'я кваліфіковане зазначення походження товару, набуває право на його використання (але не виключне право), якщо вироблюваний товар відповідає вимогам, викладеним у заявці на реєстрацію.

Проте для користування зазначенням походження товару не обов'язково усім користувачам його реєструвати, досить однієї реєстрації на ім'я будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Право користування цим зазначенням походження товару на підставі державної реєстрації може бути надано будь-якій фізичній чи юридичній особі. Але таке право може бути надано за однієї неодмінної умови — виробник товару перебуває у тому самому географічному об'єкті і виробляє товар з тими самими властивостями, які визначені у свідоцтві про реєстрацію найменування місця походження товару.

У законі про зазначення походження товару чітко визначено порядок і умови проведення державної реєстрації, склад заявки та Інші умови. Заявка має бути піддана відповідній експертизі, порядок проведення якої визначений статтями 9—13 Закону про охорону прав на зазначення походження товару.

Якщо в результаті експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення місця походження товару буде встановлено, що заявлене зазначення відповідає вимогам закону і охороноздатності, то на підставі результатів експертизи приймається рішення про видачу свідоцтва на право використання кваліфікованого зазначення походження товару. На основі цього рішення проводиться його реєстрація в Державному реєстрі назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, а на підставі реєстрації видається свідоцтво на право користування зазначенням походження товару.

Свідоцтво на право використання зазначення походження товару надає його володільцеві певні права і накладає на нього певні обов'язки. Основним правом, що надається свідоцтвом, є право на користування кваліфікованим зазначенням походження товару.

Правові засоби Індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг 6(

Використанням зазначення походження товару прийнято вважати застос вання його на товарах, для яких воно зареєстровано, а також на його упакові в рекламі, проспектах, рахунках та іншій діловій документації, друкованих в даннях, офіційних бланках, вивісках, а також при демонстрації товару на вистг ках і ярмарках, які проводяться на території держави. Власник свідоцтва м право наносити поряд з кваліфікованим зазначенням походження товару попе); джувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстроване Україні. Для попереджувального маркування назви місця походження товару ; стосовується обведена овалом абревіатура (НМП), а географічного зазначен — (ГЗП). Замість цього маркування або разом з ним може наноситися тек "Зареєстрована в Україні назва місця походження товару" або "Зареєстроване Україні географічне зазначення походження товару".

Як уже зазначалося, право на користування найменуванням місця походже ня товару не є виключним і тому володілець свідоцтва на нього не має права е давати ліцензії на використання цього найменування іншим особам. Ці інші о( би можуть просто одержати свідоцтво на право користування цим з зазначенням місця походження товару.

У законодавстві зарубіжних країн передбачається право юридичних і фізі них осіб, які здійснюють посередницьку діяльність, використовувати свій тобі ний знак разом з зазначенням походження товару на підставі договору.

Закон Російської Федерації "Про товарні знаки, знаки обслуговування найменування місця походження товару" встановив правило, за яким реєстраї найменування місця походження товару діє безстроково. Проте в більшості кр строк чинності свідоцтва обмежений, як правило, 10 роками. Але в законод; стві багатьох країн є правило, за яким володілець свідоцтва може клопотати п подовження його чинності. Кількість разів подовження строку чинності свідоі ва не обмежується. Проте чинність свідоцтва може бути подовжена лише за уі ви, що володілець свідоцтва перебуває у тому самому географічному об'єкті І і робляє товар із зазначеними у свідоцтві властивостями. В законі має 6у встановлений порядок та умови подовження чинності свідоцтва.

Підстави припинення правової охорони найменування місця по* дження товару. Такими підставами можуть бути:

• визнання недійсною реєстрації зазначення походження товару за скаргбудь-якої особи, якщо реєстрацію було здійснено з порушенням вимог законодства;

• зникнення характерних для даного географічного об'єкта умов І немож.вість виробництва товарів із зазначеними в Реєстрі властивостями, а такожзнання цього зазначення видовою назвою товару;

• дія реєстрації найменування місця походження товару на ім'я іноземюридичної чи фізичної особи, крім зазначених підстав, може припинитися таку зв'язку з втратою права на дане найменування місця походження товару в кїні походження товару.

Чинність реєстрації найменування місця походження товару має припини ся з моменту публікації рішення Установи про це в бюлетені.

Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення по дження товару може бути припинено:

— за рішенням суду про припинення права у зв'язку з втратою товаром ос

608 Глава ЗО

ливих властивостей або інших характеристик, зазначених у Реєстрі стосовно даного зазначення походження товару;

• в разі анулювання реєстрації найменування місця походження товару;

• у зв'язку з ліквідацією юридичної особи або смерті фізичної особи — володільця свідоцтва;

• на підставі заяви володільця свідоцтва, поданого до Установи про відмовувід права на використанння цього зазначення;

• у разі несплати збору за подовження строку дії свідоцтва.

Зрозуміло, що в разі припинення чинності реєстрації зазначення походження товару припиняється і чинність свідоцтва на право його використання, адже зникає підстава права на використання зазначення походження товару.

Якщо зазначення походження товару набуває правового захисту, то в законі передбачено і захист цього права в разі його порушення.

Володілець свідоцтва має право заборонити використання зазначення походження товару особам, які не мають свідоцтва на право його використання. Якщо свідоцтво на право використання зазначення місця походження товару мають кілька осіб, то всі вони мають право забороняти його використання іншим особам.

Порушенням права на використання зазначення походження товару має визнаватися й те, що використовується з такими словами, як "рід", "тип", "імітація" І тому подібними

Порушенням має визнаватися також використання подібного позначення для однорідних товарів, що здатне ввести в оману щодо місця походження товару та його особливих властивостей. Порушенням також визнається використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви.

Крім заборони неправомірного використання найменування місця походження товару, володілець свідоцтва має право вимагати від порушника:

• припиннення дій, що прушують право або створюють загрозу порушення;

• вилучення з обігу товару з неправомірним використанням зазначення походження;

• вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження, а при неможливості цього — знищення товару;

• відшкодування втрат, включаючи неодержані доходи;

• відшкодування збитків у розмірі, не більшому ніж отриманий порушникомприбуток.

Усі спори, пов'язані з використанням зазначення походження товару, має розв'язувати суд.

Розділ V

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА