- •Передмова
- •Розділ і загальні положення цивільного права
- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •Глава 6
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •§ 3. Особисті немайновІ права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття здійснення та захисту особистих немайнових прав
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •312 Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •342 Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1, Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •452 Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •§ 7. Загальна характеристика Інших засобів захисту права власності
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та Інтелектуальної власності
- •526 Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •52 Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •50 Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •566 Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •1Й4 ттк урср
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •676 Глава 34
- •682 Глава 34
- •86 Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •698 Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Цивільне право україни Підручник
§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції. Раціоналізаторські іропозиції є результатом найпоширенішого в Україні виду технічної творчості — заціоналізації, яка за новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідницької гворчості. Проте за своєю доступністю будь-кому, масштабністю та деякими ін-ішми факторами не поступається винахідництву. Саме своїм масовим застосу-іанням раціоналізаторські пропозиції іноді здатні давати більший економічний їфект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналізаторських пропозицій і підсумку по державі буває більшою, ніж від використання винаходів. Саме толу раціоналізація як форма технічної творчості заслуговує на всіляке заохочення стимулювання, а її результати — раціоналізаторські пропозиції потребують на-цйної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки іа винаходи відхиляються тому, що втрачена їх новизна. Але ж пропозиція сама ю собі за своїм змістом є винаходом, проте через втрату новизни вона не може йстати правової охорони. І в таких випадках буде доречною правова охорона ра-ноналізаторських пропозицій.
Трудящі незалежних країн колишнього СРСР звикли до раціоналізації, ос-йльки вона приносить користь підприємству, де працює раціоналізатор, і самому аціоналізаторові. За використання раціоналізаторської пропозиції її автор має іраво на винагороду. Раціоналізатор своєю творчістю приносить користь пїдпри-мству. лепжаві в цілому і сам дістає мопальне яаловолрння віл гнпї і
Право промислової власності
корисної діяльності. Раціоналізація — невід'ємна складова виробничої діяльні ті, яка не може розвиватися без постійного і систематичного вдосконалення. І ціоналізаторська діяльність спрямована саме на вдосконалення вироблюваї продукції, технології виробництва, застосовуваної техніки та іншого устаткув; ня. Раціоналізація стосується будь-якої суспільно корисної діяльності людш промисловості, транспорту, оборони, охорони здоров'я, сільського господарсі тощо. Найширше використання пропозицій, спрямованих на вдосконалення п цесів суспільно корисної праці, дає досить Істотний економічний ефект.
Раціоналізатори завжди були в пошані в Україні. їх діяльність заохочувалг І стимулювалась, вони були наділені рядом прав І пільг.
Отже, раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою проі зиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-яі сфері її діяльності.
Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт г процес. Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську п позицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана.
Автор раціоналізаторської пропозиції" має право на добросовісне заохочен від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнг пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиці будь-якому обсязі.
Раціоналізаторська пропозиція може стосуватися будь-якої сфери суспілі корисної діяльності людини. Це може бути вдосконалення медичних інструм тів та апаратури, оборони країни, зв'язку і транспорту тощо.
До раціоналізаторської пропозиції законодавство встановило три необхі вимоги: 1) пропозиція має стосуватися профілю підприємства, якому вона по на; 2) раціоналізаторська пропозиція має бути новою; 3) раціоналізаторська п позиція повинна бути корисною підприємству, якому вона подана.
Пропозиція подається тому підприємству, діяльності якого вона стосуєть При цьому не має значення, де працює раціоналізатор і взагалі чи він праці Раціоналізаторська пропозиція стосуватиметься діяльності підприємства, як вона може бути використана в технологічному процесі цього підприємства продукції, що ним виробляється, у застосовуваній техніці або матеріалах.
Раціоналізаторська пропозиція визнається новою для підприємства, якому на подана, якщо її суть на цьому підприємстві до подачі заяви на неї не була дома. Для встановлення новизни раціоналізаторської пропозиції використо ються усі наявні на даному підприємстві джерела інформації, які міст відомості про цю або тотожну пропозицію такою мірою, що робить її можлие для використання.
Проте новизна раціоналізаторської пропозиції не втрачається, якщо зазнг на пропозиція використовується за Ініціативою її автора не більше як три міс до подання заяви. Безумовно, йдеться про використання на тому підприємс якому подано заяву.
Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною для підприємства, які подано заяву на неї, якщо її використання дає змогу підвищити економічну е4 тивність виробництва, одержати кращий дохід (прибуток) або одержати іни позитивний ефект цим підприємством. Інший позитивний ефект може поляг в будь-якому підвищенні технічного рівня виробництва, поліпшенні умов та ( пеки праці, зниженні негативного впливу на навколишнє середовище тощо.
74 Глава 29
Склад співавторів на раціоналізаторську пропозицію після подання заяви, за ігальним правилом, не може змінюватися. Проте у виняткових випадках за від-іґгності спору про авторство склад співавторів може бути переглянутий підпри-яством, установою чи організацією, куди подано заяву на раціоналізаторську ропозицію.
Істотні обмеження існують щодо пропозицій, які подаються Інженерно-тех-ічними працівниками. Йдеться лише про інженерно-технічних працівників нау-зво-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних організацій та ана-згїчних підрозділів підприємств. Під аналогічними підрозділами підприємства аються на увазі такі підрозділи підприємств, як науково-дослідні, проектні, інструкторські відділи, відділи головного конструктора, відділи головного тех-злога і технічні відділи, відділи головного металурга, заводські лабораторії.
Пропозиції цієї категорії працівників не визнаються раціоналізаторськими за яови, що подані ними пропозиції стосуються розроблюваних ними проектів. На женерно-технічних працівників інших підрозділів і тих, які не брали участі у ззробці зазначених проектів, наведене обмеження не поширюється.
Пропозиції інженерно-технічних працівників науково-дослідних, проектних, інструкторських, технологічних організацій та аналогічних підрозділів підпри-лств, які не розробляли проекти, конструкції і технологічні процеси, а також опозиції інших працівників, які подано на стадії експериментальної (дослідної) гревірки проекту, конструкції, технологічного процесу, можуть визнаватися ра-оналізаторськими.
Пропозиції інженерно-технічних керівних працівників, які беруть участь у )згляді і затвердженні у встановленому порядку, відповідні проекти, конструк-ї і технологічні процеси, а також пропозиції, подані цими працівниками у спів-іторстві з іншими особами, визнаються раціоналізаторськими у спеціально гтановленому порядку.
Складання, подання та розгляд заяви на раціоналізаторську пропорцію. Заяву на раціоналізаторську пропозицію складає автор (співавтори) за іеціально встановленою формою (ЇМ), затвердженою Міністерством статисти-і України. Заява та інші документи, що стосуються раціоналізаторської пропо-іцІЇ, заповнюється чорнилом чи пастою від руки або на друкарській машинці тко, розбірливо, без виправлень.
Заява складається окремо на кожну раціоналізаторську пропозицію. Може -атися так, що в одній заяві містяться дві або й більше самостійних пропозицій, щі авторові пропонують оформити кожну пропозицію окремою заявою у 15-ден-ій строк з дня повідомлення його про це. Якщо автор у зазначений строк пере-юрмить заяву на кожну пропозицію окремо, то пріоритет кожної пропозиції :тановлюється за первісною датою надходження заяви. Якщо автор у зазначе-*й строк не переоформив заяви, то вона розглядається тільки в частині пропо-іції, яка викладена в заяві першою.
В заяві зазначаються найменування пропозиції, всі без винятку співавтори, іільною творчою працею яких створено пропозицію, а також їх прізвища, Імена і по батькові, місце роботи, посада, освіта, рік народження. Якщо автором про-зиції є особа, яка не працює на підприємстві, якому подається пропозиція, то ізначається її домашня адреса, за якою у подальшому листуватимуться.
Форма заяви на раціоналізаторську пропозицію містить розділ "Опис пропо-шії". Цей опис починається з викладення недоліків існуючої конструкції, виро-
Право промислової власності 5
бу, технології виробництва і техніки, що застосовуються, чи складу матеріал Далі в описі викладаються переваги пропозиції, що усувають зазначені недолік зміст запропонованого рішення. Опис має бути складений так, щоб у ньому мі тилися усі необхідні дані, достатні для практичного здійснення пропозиції бі участі автора чи співавторів. В описі наводяться також відомості про прибуті чи інший позитивний ефект, який може дати використання раціоналізаторськ пропозиції.
У разі потреби до заяви додаються графічні матеріали (креслення, схеми, є кізи тощо), техніко-економїчні розрахунки та додаткові відомості про пропоз цію, якщо вона подавалась раніше або подається водночас на інші підприємств
Усі матеріали заяви (графічні чи Інші матеріали заяви, що додаються до щ мають бути підписані усіма співавторами, зазначеними у заяві. На заяві і графі них матеріалах зазначається дата заповнення (написання) та виготовлення.
Підприємство, до якого подається заява, в разі заінтересованості в цій проп зиції, може надати авторові допомогу в складанні заяви, виготовленні креслен схем, ескізів тощо.
Заява на раціоналізаторську пропозицію може бути подана до міністерств У такому разі її направляють на розгляд того підприємства, діяльності яко стосується пропозиція, без її реєстрації в журналі, але з зазначенням дати її на ходження.
Пропозиція визнається такою, що не стосується діяльності підприємства, я що вона може бути використана цим підприємством у технологічному проце або у продукції, що ним виробляється, а також у техніці, що застосовується і даному підприємстві чи у складі матеріалу.
Якщо раціоналізаторська пропозиція стосується діяльності підприємства, як му вона подана, або сама заява складена з порушенням встановлених вимог, її не реєструють і не приймають до розгляду.
Правильно складена заява приймається до розгляду. З моменту реєстраї заява вважається документом підприємства, міністерства (відомства), і на пр хання автора чи співавторів їм може бути видано копію зареєстрованої заяви.
Якщо авторові раціоналізаторської пропозиції відмовлено в реєстрації, то й му у письмовій формі повідомляють причину відмови. В цьому повідомленні м бути зазначено найменування пропозиції і дата ЇЇ надходження на підприємст або до міністерства (відомства).
При незгоді автора з відмовою у реєстрації і прийнятті до розгляду його зг ви він може оскаржити зазначену відмову керівникові підприємства, міністе ства (відомства). Скарга має бути розглянута у 15-денний строк.
Автор має право після реєстрації заяви на раціоналізаторську пропозиц вносити до неї зміни і доповнення. Проте зазначені зміни і доповнення можу вноситися лише до прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналїзатс ською. Зміни і доповнення не повинні стосуватися суті пропозиції. Якщо во стосуються суті пропозиції, то вони можуть бути оформлені як окрема прог зиція.
Автор має право на одержання довідки, якою засвідчується факт і дата ні ходження заяви. Така довідка має бути видана авторові протягом п'яти днів ! дати надходження такого прохання.
Якщо пропозиція не має новизни, то такий висновок має бути належним 1 ном обгрунтований.
576 Глава 29
За результатами розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію
може бути прийнято таке рішення:
визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до використання;
провести дослідну перевірку пропозиції;
пропозицію відхилити.
Рішення з пропозиції приймає керівник підприємства чи керівник відповідного підрозділу, на якого це покладено наказом по підприємству, з урахуванням висновків з пропозиції стосовно її новизни і корисності.
У разі визнання пропозиції раціоналізаторською підприємство розробляє організаційно-технічні заходи, які мають забезпечити її ефективне використання.
Проте трапляються випадки, коли пропозиція визнається раціоналізаторською не повністю, а лише частково, тоді в рішенні має бути вказано, в якій саме частині вона визнається раціоналізаторською.
Рішення про відхилення пропозиції має бути аргументовано мотивами відхилення.
Порядок розгляду заяв на раціоналізаторські пропозиції, внесені керівником, його заступником, головним інженером, заступником головного Інженера підприємства за місцем роботи чи підпорядкованих підприємствах, дещо інший. їхні заяви розглядає і рішення за ними приймає керівник вищестоящої організації. Такий самий порядок діє і щодо пропозицій, внесених зазначеними працівниками у співавторстві з іншими особами.
Деяка особливість в оформленні прав на раціоналізаторську пропозицію існує щодо тих пропозицій, які пов'язані зі зміною затверджених нормативів і технічної документації (проектів, стандартів, технічних умов та іншої нормативної, технічної і конструкторської документації). Рішення про визнання таких пропозицій раціоналізаторськими і прийняття їх до використання приймаються лише після того, як відповідна організація, що затвердила зазначені нормативи, дасть дозвіл на їх зміну. В такому разі строк розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію подовжується на час оформлення зазначеного дозволу.
Будь-яке рішення за заявою на раціоналізаторську пропозицію може бути оскаржено. Автор пропозиції в разі відмови у визнанні пропозиції раціоналізаторською або в прийнятті її до використання має право оскаржити це рішення протягом одного місяця від дати одержання зазначеного рішення. Скарга подається керівникові підприємства, який прийняв це рішення. Скарга автора має бути розглянута протягом місяця від дати її надходження. Розгляд скарги на підприємстві за місцем роботи автора здійснюється його керівником спільно з первинною організацією ТВР України з участю самого автора. Прийняте рішення є остаточним.
Прийнята пропозиція може бути також використана і на інших підприємствах. Підприємство, що прийняло пропозицію до використання, може направити інформацію про цю пропозицію заінтересованим підприємствам з метою укладення угоди.
Протягом місяця після винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття ЇЇ до використання авторові видається свідоцтво встановленої форми. Якщо авторство на пропозицію мають кілька співавторів, то кожному з них видається свідоцтво.
Свідоцтво видає підприємство, яке прийняло рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання. Свідоцтво підписує ке-
Право промислової власності
р івник підприємства і стверджує печаткою. У свідоцтві зазначається дата і нот* заяви, зазначені в журналі реєстрації.
У разі співавторства у свідоцтві вказуються прізвища усіх співавторів в ал вітному порядку.
Факт використання раціоналізаторської пропозиції підтверджується спеціа ним актом за формою, що її затверджує Міністерство статистики України.
Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист. Автор ціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуаль власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайної майнові права.
До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції на жать право авторства, право на ім'я, право на назву раціоналізаторської про зиції, право на пріоритет, до майнових прав — право на винагороду.
Щодо особистих немайнових прав, то їх зміст уже розкривався раніше і то немає потреби повторюватись. Що стосується права на винагороду, то воно р, свої особливості. Раціоналізатор, подаючи заяву до підприємства про визнаь поданої ним пропозиції раціоналізаторською, разом з тим передає підприємст в разі визнання пропозиції раціоналізаторською, і право на використання за п ну винагороду.
Автор раціоналізаторської пропозиції має право на захист своїх особистих майнових і майнових прав. Особисті немайнові права автора раціоналізаторсь пропозиції захищаються у позовному порядку.
Автор має право на подання заяви на раціоналізаторську пропозицію. Але наявності певних відхилень від встановлених вимог йому може бути відмовлї в прийнятті заяви до розгляду. Така відмова може бути оскаржена керівнику г приємства. Скарга має бути розглянута в 15-денний строк.
Тобто такі скарги розглядаються в адміністративному порядку.
Відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською або у прийнятті її до користання може бути оскаржена керівнику підприємства в 3-місячний строк разі незгоди автора з прийнятим за його скаргою рішенням або якщо при рс ляді скарги рішення не прийнято у зв'язку з недосягненням угоди між керів ком підприємства і Радою ТВР України, автор може звернутися до суду. В цьс разі передбачений адміністративно-судовий порядок захисту прав автора раї налізаторської пропозиції.
Всі інші спори, що виникають у зв'язку із використанням раціоналізаторсь пропозиції, розглядаються в судовому порядку.