3. Зобов'язання ніби з приватних деліктів (квазіделіктів)

Позадоговірні цивільні правопорушення, що заподіювали шко­ду кому-небудь і не підпадали під ознаки делікту, почали назива­ти ніби делікти (квазіделікти). Вони стали четвертою групою підстав виникнення позадоговірних зобов'язань. Загального визна­чення квазіделікту римські юристи не залишили, а перелік непра­вомірних дій, що охоплювалися цим поняттям, широкий. Найпо­ширенішими серед них були декілька недозволених дій:

1. Відповідальність судді за постановлення несправедливого вироку.

Умисне неправильне або недбале розв'язання судової справи, а також порушення інших суддівських обов'язків визнавалося не­правомірною дією — ніби деліктом і тягло майнову відповідаль­ність. Суддя, який виніс завідомо несправедливий вирок або не з'явився в призначений день для розгляду справи, зобов'язаний відшкодувати заподіяну його неправомірними діями шкоду потер­пілій стороні. В разі умисних дій судді (dolus) він зобов'язаний від­шкодувати всю суму закладеного позову, а за наявності вини — штраф, що призначався судом.

2. Відповідальність господарів жилих будинків за викинуте або вилите. Господар чи інший мешканець жилого приміщення, з якого було щось викинуто або вилито на дорогу, площу або тротуар, де ходять чи їздять люди, відповідають за заподіяну шкоду. Немає значення, ким є особа, що викинула або вилила,—власником будинку чи наймачем, володільцем чи утримувачем. Проте той, хто тимчасово знаходився в будинку, відповідальнос­ті не ніс. Мешканці, що проживали разом, несли солідарну від­повідальність.

Позов, що випливав з такого недозволеного вчинку, не був де­ліктним, бо відповідальність за ним наставала без вини, а деліктна відповідальність мала місце лише за наявності вини, проте він на­ближався до деліктного. Даний позов введений преторським едик­том для забезпечення безпеки руху вулицями та іншими громад­ськими місцями міста. Він застосовувався і у випадках, коли що-небудь викидалося або виливалося також з інших приміщень чи споруд, наприклад, з воза, корабля, хліва (Д. 9.3.6.3), якщо в місці, куди воно потрапило, знаходилися люди. Відповідальність наста­вала в розмірі подвійної суми запо-діяної шкоди. Заподіювач звіль­нявся від відповідальності тільки у разі непереборної сили.

3. Ніби деліктом визнавалося також небезпечне для пішоходів виставлене, підвішене або вивішене що-небудь, що може впасти на людей: недбало прикріплена вивіска, небезпечно виставлені на вікна вазони, підвішені на стіні будинку предмети, виставлені або підвішені на балконах речі тощо. Все це, знесене вітром або за яких-небудь інших причин зірване зі свого місця, може упасти на перехожих і завдати їм певної шкоди. Хто-небудь, хто помітив по­дібне, міг закласти позов до господаря будинку, в якого що-небудь підвішене або виставлене, позов про сплату штрафу в розмірі 10 тисяч сестерцій і усунення небезпеки. Відповідальність наставала незалежно від вини і наявності шкоди.

4. Неправомірні дії слуг готелів, заїжджих дворів і кораблів, які завдавали шкоди майну жильців і пасажирів, визнавалися квазіделіктами і тягли відповідальність господарів, які зобов'язані бу­ли відшкодовувати заподіяні слугами збитки в подвійному розмірі.

Таким чином, жильці і пасажири мали досить дійовий правовий захист своїх інтересів проти господарів заїжджих дворів, готелів і кораблів в результаті заподіяння їм будь-яких збитків. У разі зни­кнення зданих на схов речей жильців, вони могли заявити кондикційний позов до господарів заїжджих дворів, готелів і кораблів. За шкоду, заподіяну слугами господарів заїжджих дворів, готелів і кораблів, жильцям і пасажирам, потерпілі могли закласти квазіделіктний позов безпосередньо до заподіювачів шкоди, а в разі їх неплатоспроможності — до їх господарів.

5. Шкода, заподіяна рабом або твариною чужому майну або осо­бі, тягла квазіделіктну відповідальність їхнього господаря. При цьому виною власника раба чи тварини, що заподіяли шкоду, вважається відсутність належного нагляду за ними. Власник раба чи тварини, що заподіяли шкоду, зобов'язаний відшкодувати збитки або за ноксальним позовом видати тварину чи раба.

4. Спадкове право

1. Основні поняття спадкового права

2. Основні етапи розвитку римського спадкового права

3. Спадкування за заповітом

4. Спадкування за законом

5. Прийняття спадщини

6. Сингулярне наступництво

Найуживаніші поняття і вислови з правових питань

Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest — не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спад­щину і по заповіту, і по закону

Bonoram possessio — ввід у фактичне володіння спадщи­ною

Hereditas— спадкування за застарілим цивільним правом

Testamentum — заповіт

Nomen heredis — ім'я спадкоємця

Persona certa — конкретна особа

Semel heres semper heres — раз спадкоємець — завжди спад­коємець

Heredes sui — безпосередні підвладні спадкоємці

Ab intestato — спадкування проти заповіту, тобто по закону

Hereditas (bonorum possessio) est successio in universam jus, quod defunctus habuit — спадкування є наступництво в усіх правах, якими володів померлий

heres ab intestato — спадкоємець по закону (в силу відсут­ності заповіту)

Testamentum fac — склади заповіт

Testamentum posterior derogat testamenti priori — пізніше складений заповіт відміняє попередній

Hereditas iacens — лежача спадщина, тобто без руху, ще не прийнята спадкоємцями після смерті спадкодавця

Bona vacantia — виморочна спадщина

Heredis fletus sub persona risus est — плач спадкоємця — замаскований сміх

Hereditas aditio— вступ і прийняття спадщини

Heredis institutio — caput et fundamentum intellegitur totius testamenti — встановлення спадкоємця — суть і основа за­повіту

Hereditas — nihil est aliud quam successio in universum jus quod defunctus habuit — спадкування є наступництво в усіх правах спадкодавця

Actore non probante reus absolvitur — обвинувачений буде виправданий, якщо звинувачення не довело своїх доказів

Ad hue sub judice lis est — справа ще в суді, справа ще не розглянута, спір ще не вирішений

Animus injurandi — злочинний намір Argumenta ponderantur, non numerantur — сила аргументів не в їх кількості, а у вагомості Bis dat, qui cito dat — двічі дає той, хто дає швидко Bona fides — добра совість Caveat emptor — хай покупець буде обачним

Contra legem facit qui id facit quod lex prohibet; in fraudem vero qui salvis verbis legis sententiam eius circumvenit — той, хто вчиняє дії, заборонені законом, порушує закон; той, хто обходить закон, не порушуючи його букви, порушує силу закону

Cui prodest? — кому це вигідно?

Cui bono? — кому це на користь?

De facto — фактично

De jure — юридично, по праву

Dura necessitas — жорстока необхідність

Еі incumbit probatio, qui dicit, non qui negat — тягар дове­дення лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто запе­речує

Error facti, error iuris — помилка у факті; помилка в праві

Ex dolo malo — з метою обману, для обману

Ex officio — в силу службового обов'язку; за обов'язком

Fiat iustitia, pereat mundus! — хай звершиться правосуддя, якщо навіть загине світ!

Facta concludentia — факти, з яких можна зробити право­вий висновок

Facsimile — точна копія чого-небудь

Fide, sed cui vide — довіряй, але дивись кому

Ignorantia juris neminem excusat — незнання закону не ви­бачає

Ignorantia non est argumentum — незнання — не доказ

Ignorantia juris nocet (non excusat), ignorantia facti non nocet (excusat) — незнання закону не є виправданням, але незнання факту є виправданням

Inter arma leges silent — коли гримлять гармати, закони мовчать

Ipso jure — в силу закону Ipso facto — в силу самого факту

Lex fori — закон місця судового розгляду справи

Lex loci contractus — закон місця договору, тобто місця, де він був укладений

Lex loci delicti — закон місця злочину, правопорушення

Legis virtus haec est imperare, vetare, permittere, punire — призначення закону полягає в тому, щоб наказувати, забо­роняти, дозволяти, карати

Legalitas regnorum fundamentum — законність — основа держави

Legem brevem esse oportet — закон має бути коротким

Nasciturus pro jam nato habentur, quotiens de commodis eius agitur — зачата дитина приймається за таку, що народилася, оскільки мова йде про її вигоду

Periculum rei venditae. nondum tradite, est emptoris — ризик випадкової загибелі речі, проданої, але не переданої (по­купцеві), лежить на покупцеві

Pro et contra — за і проти

Punitur non solum quia peccatur, sed ne peccetur — покаран­ня накладається не тільки тому, що вчинено правопорушен­ня, але й для того, щоб більше не вчинялось

Quod principi placuit legis habet vigori — що угодно прнн-цепсу, то має силу закону

Quaestio facti — питання факту

Quaestio juris — питання права

Quis, quid, ubi, quibus, auxiliis, cur, quommondo, quando — хто, що, за чиєю допомогою, чому, яким чином, коли — питання, які ставить перед собою особа, що взялася за розслі­дування злочину

Veto — забороняю

Volo — я бажаю, я хочу

Vi — з насильством, із застосуванням сили, насильно

Amicitia vitam ornat — дружба прикрашає життя

Alter ego — друге я

Amanti (um) ka amoris eq integratio est — сварки закоханих - відновлення кохання

Amicus Plato, sed magic arnica Veritas — Платон мій друг, але істина дорожче

Alma mater — мати, що вигодувала

Ad meliora tempora — до кращих часів

Amantes — amentes — закохані — безумні

Cum in domum alienum veneris et mutus et surdus esto — увійшовши до чужої хати, будь глухим і німим

Cum hie versare, qui te meliorem facturi sunt — водись з тим, хто хоче зробити тебе кращим

Cogito, ergo sum — я мислю, отже — існую

Dum spiro, spero — пока живу, надіюсь

Dens insahabUis extrahendus — хворий зуб має бути видалений

Docendo discimur — навчаючи, вчимося

De gustibus et coloribus non est disputantum — про смаки і кольори не сперечаються

Facile Veritas se ipse defendet — істина легко сама себе за­хистить

Gutta cavat lapidem — капля камінь довбає

Homo sum; humani nihil a me alienum puto — я людина і ніщо людське мені не чуже

Ira furor brevis est — гнів — коротке безумство

Mala herba cito crescit — погана трава швидко росте

Miserium est arbitro aeterius vivere — ганебно жити чужим розумом

Mutatis mutandis — при відповідних поправках (змінах, доповненнях)

Mens sana in corpore sano — в здоровому тілі здоровий дух

Nemo solus satis sapit — ніхто сам достатньо не розумів

Nomina sunt odiosa — не будемо називати імен

Non multa, sed multum — небагато, але багато

Nulla dies sine linea — жодного дня без рядка

Omnia mea mecum porto — все моє ношу з собою

Potius sero, quam nunquam — краще пізно, ніж ніколи

Qui timide vocat, docet negare — хто боязко просить, той привчає відмовляти

Sero venientibus ossa — хто пізно приходить, тому кістка

Si quaeritis, invenitis — якщо шукаєте, знайдете

Salus populi — suprema lex — благо народу — вищий закон

Satur venter non studet libenter — живіт ситий, до науки

глухий

Si vis pacem, para bellum — якщо хочеш миру, готуйся до

війни

Sub rosa — під розою (тобто тайно)

Soblata causa, tollitur morbus (effectus) — з усуненням при­чини усувається хвороба (наслідок)

Turpis fuga mortis est omni morte perior — ганебна втеча від смерті, гірше самої смерті

Terra incognita— невідома земля

Tertium non datur — третього не дано

Veni, vidi, vici — прийшов, побачив, переміг

Veritas magis amicitia — істина дорожче дружби

Словник маловідомих термінів та визначень

Спадкодавець - фізична особа, після смерті якої за­лишалося майно для успадкування.

Спадкоємець - фізична чи юридична особа, до якої переходить майно померлого.

Апробація - випробування чого-небудь життєвою практикою.

Виморочне майно - майно спадкодавця, яке не знайшло свого спадкоємця.

«Лежача спадщина» - майно, яке перебувало в ні­чийній власності в період від відкриття спадщини до її прийняття.