- •Основи римського цивільного права План
- •1. Загальна частина
- •2. Речове право
- •3. Зобов’язальне право
- •4. Спадкове право
- •Характеристика правових систем з яких складалось римське цивільне право.
- •1. Поняття римського цивільного права.
- •Характеристика правових систем з яких складалось римське цивільне право.
- •3. Поділ римського цивільного права на публічне та приватне.
- •1) Право власності;
- •4) Сімейні правовідносини;
- •5) Спадкове право;
- •4. Роль римського права в історії права.
- •5. Значення вивчення римського приватного права для сучасних юристів.
- •6. Рецепція римського права.
- •7. Римське право в незалежній Україні
- •Періодизація римського права.
- •Періодизація римського права.
- •Поняття і види джерел римського права
- •3. Джерела виникнення і змісту римського приватного права
- •4. Джерела правоутворення в Стародавньому Римі
- •5. Джерела пізнання римського приватного права
- •6. Кодифікація Юстиніана
- •2. Загальне поняття про легісакційнкй, формулярний і екстраординарний процеси
- •1. Виникнення державного суду
- •2. Загальне поняття про легісакційнкй, формулярний і екстраординарний процеси
- •3. Поняття і види позовів
- •4. Особливі засоби преторського захисту
- •5.Позовна давність
- •1. Основний поділ населення Римської держави на вільних і рабів
- •2. Суб'єкт права
- •3. Правове становище римських громадян
- •4. Правове становище латинів
- •5. Правове становище перегринів
- •6. Правове становище рабів
- •7. Правове становище вільновідпущеників
- •8. Правове становище колонів
- •9. Юридичні особи
- •10. Опіка і піклування
- •4. Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада. Відносини між матір'ю і дітьми.
- •1. Сім'я. Агнатське і когнатське споріднення
- •2. Шлюб та його види
- •3. Правові відносини подружжя
- •4. Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада. Відносини між матір'ю і дітьми.
- •5. Відносини між матір'ю і дітьми.
- •Поняття речового і зобов'язального права
- •2. Поняття і види речей
- •Види речей
- •2. Виникнення і припинення володіння
- •3. Захист володіння
- •Захист володіння і речових прав
- •1. Виникнення і розвиток інституту права власності в Стародавньому Римі
- •2. Поняття і зміст права власності
- •Правомочності власника
- •3. Види права власності
- •4. Спільна власність
- •5. Набуття і втрата права приватної власності
- •6. Захист права власності
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Виникнення, поняття і види прав на чужі речі
- •2. Сервітути: поняття і види
- •3. Земельні сервітути
- •4. Особисті сервітути
- •5. Виникнення, втрата і захист сервітутів
- •6. Емфітевзис і суперфіцій
- •7. Заставне право
- •Форми заставного права
- •3.1. Загальне вчення про зобовязання
- •1. Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обороті
- •2. Підстави виникнення зобов'язань
- •3. Сторони в зобов'язанні
- •4. Виконання зобов'язань
- •5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •Види цивільно-правової відповідальності
- •6. Забезпечення зобов'язань
- •7. Припинення зобов'язання
- •Підстави для припинення зобов'язань
- •1. Поняття та види договорів
- •2. Умови дійсності договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Тлумачення договору
- •5. Укладення договору. Представництво
- •3.3. Окремі види договірних зобов'язань
- •1. Вербальні договори
- •2. Літеральні (письмові) договори
- •3. Реальні контракти
- •4. Консенсуальні контракти
- •5. Безіменні контракти
- •6. Пакти та їх види
- •2. Забезпечені позовним захистом:
- •3.4. Позадоговірні зобовязання
- •1. Зобов'язання ніби з договорів
- •2. Деліктні зобов'язання
- •3. Зобов'язання ніби з приватних деліктів (квазіделіктів)
- •1. Зобов'язання ніби з договорів
- •2. Деліктні зобов’язання:
- •3. Зобов’язання ніби з деліктів:
- •2. Деліктні зобов'язання
- •3. Зобов'язання ніби з приватних деліктів (квазіделіктів)
- •1. Основні поняття спадкового права
- •2. Основні етапи розвитку римського спадкового права
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Спадкування за законом
- •Спадкодавець
- •II клас
- •Iiі клас
- •5. Прийняття спадщини
- •6. Сингулярне наступництво
- •Література
6. Забезпечення зобов'язань
Кредитор завжди зацікавлений в тому, щоб зобов'язання було виконане реально і в установлений строк. У разі його невиконання боржником кредитор має право звернути стягнення на його майно. Проте кредитор воліє бути впевненим як у реальному і своєчасному виконанні самого зобов'язання, так і в реальній можливості відшкодувати збитки, заподіяні його невиконанням. Нарешті, зовсім непогано мати правові засоби, які змушували б боржника до добровільного і своєчасного виконання зобов'язання настанням негативних для нього наслідків.
Римляни розробили досить широку систему правових засобів забезпечення зобов'язань, основними з яких є: завдаток, неустойка, поручительство і застава (рис. 2).
Завдаток (агга) — грошова сума або інша цінна річ, яку одна сторона — боржник (найчастіше покупець) вручає другій стороні — кредитору (продавцю) в момент укладення договору. Спочатку завдаток відігравав роль доказу факту укладення договору. Без нього договір не втрачав свого юридичного значення, але завдаток підтверджував його вірогідність. Штрафну функцію завдаток набув вже в епоху Юстиніана, який встановив її указом (528 p.). Ця функція полягала в примусі боржника до виконання зобов'язання (arra poenalis). При забезпеченні зобов'язання завдатком боржник втрачав його, коли відмовлявся від виконання. Кредитор, який відмовився від договору, зобов'язаний був повернути завдаток у подвійному розмірі. При нормальному виконанні договору завдаток зараховувався в рахунок платежу за зобов'язанням.
Засоби забезпечення зобов’язань
1. Завдаток 2. Неустойка 3. Застава 4. Поручительство
Рис. 2. Засоби забезпечення зобов'язань
Неустойка (stipulatio poenalis) — визначена в договорі грошова сума, яку боржник зобов'язаний був виплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вона укладалась у формі стипуляції і мала характер акцесорного (додаткового) договору. Тому, якщо основний договір з будь-яких причин виявлявся недійсним, визнавалася недійсною і неустойка.
У разі невиконання зобов'язання кредитор мав право вимагати або його виконання, або виплати неустойки. Вимога виконання зобов'язання і виплати неустойки допускалася лише у вигляді винятку (так звана кумулятивна неустойка).
Поручительство (порука) — ефективна форма забезпечення зобов'язання у формі стипуляції. Її суть викладається разом із стипуляцією.
Застава — право на чужу річ. Викладається у відповідному розділі (див. § 7 глави 9).
Дії боржника на шкоду кредитора. З тих чи інших причин боржник ухилявся від виконання зобов'язання — навмисно зменшував своє майно, щоб уникнути звернення на нього стягнення. Адже цивільно-правова відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання зводиться до того, що кредитор мав право свої вимоги задовольнити за рахунок іншого майна боржника. З метою уникнення звернення стягнення на це майно боржники інколи вдавалися до неправомірного його відчуження. Такі дії боржника визнавалися як дії на шкоду кредиторам.
Вже з давніх часів римське законодавство передбачало певні заходи проти таких дій боржників. Наприкінці І ст. до н. е. був прийнятий закон, за яким відчуження визнавалося таким, що не має сили. Проте рішучіше з цим явищем боровся претор. Він визнав за необхідне допустити поворот відчуження майна, яке настало з метою уникнути відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, шляхом застосування реституції. Своїм декретом претор зобов'язував боржника і особу, на користь якої було здійснено відчуження майна, повернути сторони в таке становище, в якому вони були до відчуження.
Крім реституції, претором були розроблені й інші правові засоби, зокрема спеціальні інтердикти, спрямовані на відновлення майнового становища боржника. Нарешті, претор відмовляв кредиторам у позові, які уклали угоди з неплатоспроможним боржником, котрий намагався навмисне зменшити своє майно, щоб уникнути відповідальності. Проте зазначені засоби застосовувалися лише за наявності таких умов: а) завдання збитків кредиторам; б) відчуження було здійснено з метою завдати збитки кредиторам; в) особи, яким було відчужене майно, знали мету цього відчуження.