23. Давньоримська модель світу

Давньоримська модель світу принципово різниться від грецької. У ній не було події особистості, органічно вписаного в подію поліса і космосу, як у греків. Подієва модель римлянина спростилася до двох подій: подія індивіда вписувалося в подія держави, або Римської імперії. Саме тому римляни звернули свою увагу на індивіда. Грек бачив світ через всеосяжну гармонійну модель світу, через величну і героїчну міфологічну систему, яка надавала моделі світу закінченість. Для римлянина світ гранично спростився, міф перестав бути світоглядом і перетворився на казку. Внаслідок цього явища сприймалися більш чітко, пізнавати їх стало значно легше, але було втрачено щось непоправно - зникло відчуття цілісності буття. Саме тому римляни не могли наблизитися до грецького ідеалу: була загублена природна модель світу - таємниця давньогрецького величі.

24. Джерела формування візантійської культури

• Єдність мови

  Візантійська мова , або Середньогрецька  — один з етапів розвитку грецької мови.

• Єдність етносу У Візантії, при всій багатоетичності, існувало етнічне ядро – греки.

• Єдність релігії

У Візантії пануючою ідеологією було християнство. Яке виникло в 1 столітті. Християнство дало нове уявлення про світ.. Релігія була єдиною оболонкою формування Візантійської духовності і культури.

Стійка державність Основу політичної доктрини візантійського самодержавства становила християнська концепція богообраності імператорської влади. Вона продовжила римсько-елліністичу традицію "священства" влади, її благословення "милістю Божою".

Географічно-стратегічне розшарування («міст» між Заходом і Сходом) Вигідне географічне розташування Візантії, і особливо Константинополя, який, за висловом К. Маркса, був «золотим мостом між Сходом і Заходом» на схрещенні світових торговельних шляхів, сприяло швидкому розвитку торгівлі та ремесла, зростанню великих міст. Елементи східних цивілізацій

• Культурне взаємопроникнення

• Культурні контакти з Італією, особливо у 13-14 столітті, зародження Протстантизму і створення передумов для розвитку гуманізму як загальноєвропейського явища.

• Греко-римська культурна основа

• Різниця між західноєвропейською та візантійськими культурами як наслідок обрядових відмінностей між католицизмом та православям.

25. Діалектика взаємодії духовних та матеріальних форм культури

. Схематично культуру можна поділити на матеріальну та духовну. Матеріальна культура – знаряддя і засоби виробництва, техніка, технології, культура праці і виробництва, речі і відносини в побуті, охорона безпосереднього довкілля людини. Духовна культура – діяльність ( пізнавальна, естетична, моральна), наука, освіта та виховання, інформація, пропаганда, релігія, право. Матеріальна та духовна культура нерозривно пов’язані між собою. Виробничі сфера людини впливає на її діяльність в інших сферах життя

Матеріальна культура є втіленням людських знань, моральних засад, естетичних норм. І навпаки, елементами духовної культури, які приховані від людського ока (честь, гідність, релігійні переконання, мудрість, самопожертва) знаходять своє втілення в матеріальній формі: нагороди, книги, пам’ятники, меморіали, музеї…