![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •3. Видатні діячі культури хіх ст.
- •5. Визначення поняття «культура»
- •6. Визначення поняття «мистецтво»
- •7. Визначення понять «Захід» і «Схід» у світовій культурі
- •9. Візантійська культура – визначне явище світової культури
- •10. Візантійське музичне мистецтво
- •11. Візантійське образотворче мистецтво
- •12. Візантійський художній стиль
- •13. Внесок українських суспільно-громадських та культурних зв’язків в розробку проблеми культурно-історичного процесу
- •14. Вплив візантійської культури на культуру Київської Русі
- •16. Головні риси сучасної культури
- •17. Грецька культура класики
- •18. Грецька культура періоду еллінізму
- •19. Давньогрецька міфологія
- •20. Давньогрецька модель світу
- •21. Давньогрецький театр
- •22. Давньокитайська культура
- •23. Давньоримська модель світу
- •24. Джерела формування візантійської культури
- •25. Діалектика взаємодії духовних та матеріальних форм культури
- •26. Досягнення грецької літератури
- •27. Досягнення грецької філософії
- •28. Духовна культура Єгипту
- •29. Егейська культура
- •30. Епохи всесвітнього культурного прогресу (технологічна історія соціуму)
- •31. Європейський художньо-культурний напрям – реалізм
- •32. Загальні закономірності існування давніх культур
- •33. Загальноєвропейський художній стиль – готичний
- •34. Загальноєвропейський художні стиль – романський
- •35. Зародження гуманізму в епоху Ренесансу
- •36. Західноєвропейські концепції ігрової кульутри
- •38. Значення первісності в історії світової культури
- •39. Ідейно-художній рух романтизму у Західній Європі
- •40.Імпресіонізм
- •41.Індо-буддиський тип кульутри
- •42.Ісламський тип кульутри
- •43.Історичний тип кульутри – національний
- •44. Історичні особливості формування культури перших цивілізацій
- •45.Історичні умови формування кульутри нового часу
- •46.Історичні умови формування середньовічної культури
- •47. Історичні умови формування української етнічної спільності та її культури (хіv-хvі ст.)
- •48.Класицизм та Україна
- •49.Класичність
- •50.Конфуціансько-даосиський тип культури
- •51. Критерії культурного прогресу
- •52.Культура – атрибут цивілізації
- •53. Культура Греції архаїчного періоду
- •54.Кульутра епохи Римської імперії
- •55.Кульутра епохи Римської республіки
- •56. Культура Месопотамії
- •57.Кульутра раннього Риму
- •58.Культура різних верств населення в епоху Середньовіччя
- •59. Кульутура Стародавнього Єгипту
- •60. Культура України у хvіі-хvііі ст.
- •61.Культура як історична практика та соціальна пам'ять людства
- •62.Культурна самобутність
- •63.Культурне життя Західної Європи в період реформації
- •64.Культурні рівні
- •65.Культурологічна концепція Ніцше
- •66. Культурологічна модель Данилевського
- •67. Культурологічна проблема Канта
- •68. Культурологічна теорія Сорокіна
- •69. Культурологічна модель Шпенглера
- •70.Культурологічна теорія Юнга
- •71.Культурологічні погляди Шиллера
- •72.Людина – суб’єкт кульутри
- •73. М. Грушевський та культурологічні проблеми
- •74.Мислителі Давньої Греції, Риму та раннього християнства про культуру
- •75.Мистецтво Відродження
- •76.Мистецтво Київської Русі
- •77.Мистецтво рококо в Україні
- •78.Наукові критерії зіставлення західного та східного розвитку культури
- •79. Національно-культурне відродження України в умовах суверенності
- •80. Негритюд
- •81.Основні напрямки мистецтва
- •82.Основні риси європейської кульутри хіх ст.
- •83. Основні риси Європейської кульутри хх ст.
- •84.Особливості культури Стародавнього Риму
- •85.Особливості культури Стародавньої Греції
- •86.Особливості первісної кульутри
- •87.Особливості розвитку української культури хvіі -хіх ст.
- •88.Особливості середньовічної культури
- •89. Первісне мистецтво
- •90.Поняття «культура» в епоху Відродження
- •91.Предсловянське населення України та його культура
- •92.Проблеми культури в працях просвітителів
- •93. Ранні форми релігії
- •94. Різноманітність поглядів на суть культури
- •95. Рококо
- •96. Роль Великих географічних відкриттів у пізнанні Заходом сходу
- •97. Самобутність давньоіндійської культури
- •98. Середньовічна наука
- •99. Середньовічне образотворче мистецтво
- •100. Середньовічний театр
- •101. Співвідношення понять «світова» та «національна» культура
- •102. Становлення інформаційної цивілізації
- •103. Становлення української кульутри хііі-хv ст.
- •104.Стилі як загальні мистецькі форми в історії кульутри
- •105. Структурно-антропологічна ситуація Леві-Строса
- •106. Теорія виховання Дж. Локка
- •107. Україна за науковими критеріями Шейніса
- •108. Українська культура між Заходом та Сходом
- •109. Українська кульутра радянського періоду
- •110. Українське бароко
- •111. Феномен «маскульту»
- •112. Філософія б. Паскаля, р. Декарта
- •113. Філософська думка в епоху Середньовіччя
- •114. Філософські течії у Візантї
- •115. Характерні риси античної кульутури
- •116. Християнський тип кульутри
- •117. Художні традиції християнської культури
- •118. Цивілізаційно-інноваційним метод дослідження історії культури
- •119. Цивілізація
- •120. Шедевр світової літератури – Біблія
22. Давньокитайська культура
Кожна з великих класичних культур Сходу унікальна. Своєрідність, унікальність китайської традиційної культури зводиться, перш за все, до того добре відомому феномену, який на рівні буденної свідомості давно вже отримав досить точну назву - "китайські церемонії". Тільки в Китаї етико-ритуальні принципи відповідні їм форми поведінки вже в давнину були рішуче висунуті на перший план і так гіпертрофована, що з часом замінили ідеї релігійно-міфологічного сприйняття світу, такі характерні майже для всіх ранніх суспільств. Місце міфічних культурних героїв зайняли майстерно деміфологізованние легендарні правителі старовини, чия велич і мудрість були найтіснішим чином пов'язані з їх чеснотами. Місце культу великих богів, перш за все обожненого першопредка Шанди, посів культ реальних кланових та сімейних предків, а "жівие.богі" були витіснені небагатьма абстрактними божествами - символами, першим і головним серед яких стало безособово-натуралістичне Небо Цей процес знайшов своє найбільш повне і яскраве завершення у вченні Конфуція. У конфуціанстві поняття "чи" ("етика ритуалу"), що охоплює споріднені поняття ("правила поведінки", "обряд", "звичай", "благопристойність" та ін) стало найвищим символом ритуализованной етики, перетворилося на найбільш загальну характеристику правильного, навіть ідеалізованого, соціального устрою і поведінки людини: "Правитель керує підданими допомогою чи", "Подолання себе і звернення до чи становить гуманність. У той день, коли подолають і навернуться до чи, піднебесна повернеться до гуманності ". Норми" китайських церемоній "чітко наказували кожному китайцю його поведінку, у відповід ності з його статусом, який, до речі, міг змінюватися. Простолюдин в Китаї не раз ставав навіть імператором, тим більше він міг стати даосом, буддійським ченцем, а пізніше мусульманином чи християнином. Але в одному плані китаєць завжди, від народження до смерті не змінювався: він свідомо чи мимоволі, свідомо чи несвідомо залишався носієм непорушних принципів конфуціанізірованного комплексу етико-ритуальних норм.Как відомо, основний зміст вчення Конфуція зводиться до проголошення ідеалу соціальної гармонії та пошуку засобів досягнення цього ідеалу, еталон якого сам мудрець вбачав у правлінні легендарних мудреців давнини - тих самих, що блищали чеснотами. Виступивши з критикою свого віку і високо ставлячи сторіччя минулі, Конфуцій на основі цього протиставлення створюють ідеал досконалої людини, який повинен володіти гуманністю і почуттям боргу. Конфуціанство з його ідеалом високоморального людини стало однією з основ, на яких грунтувалася гігантська централізована імперія з її могутнім бюрократичним аппаратом.Экзистенциальная функція релігії в цих умовах випала на долю даосизму (філософія Лао-Цзи, старшого сучасника Конфуція) - вчення, що ставив за мету розкрити перед людиною таємниці світобудови, вічні проблеми життя і смерті. У центрі даосизму - вчення про великого Дао, загальний Закон і Абсолют, панує скрізь і в усьому, завжди і безмежно. Його ніхто не створив, але все походить від нього; невидиме і нечутне, недоступне органам почуттів, безіменне і безформне, воно дає початок, ім'я і форму всьому на світі, навіть велике Небо випливає Дао. Пізнати Дао, випливати йому, злитися з ним - у цьому сенс, мета і щастя життя. Даосизм отримав популярність в народі та прихильність імператорів завдяки проповіді довголіття та безсмертя. Виходячи з ідеї про те, що тіло людини являє собою мікрокосм, подібний макрокосму (Всесвіту) даосизм запропонував ряд рецептів досягнення безсмертя: 1) обмеження до мінімуму в їжі (шлях, вивчений досконало індійськими аскетами - самітниками); 2) фізичні і дихальні вправи , починаючи від безневинних рухів і поз до інструкції по спілкуванню між статями (тут видно вплив індійської йоги), 3) вчинення понад тисячі добродійних вчинків; 4) прийняття пігулок та еліксиру безсмертя, не випадково захоплення чарівними еліксирами і пігулками в середньовічному Китаї викликало бурхливий розвиток алхімії.